АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22а-2635/2011Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 10.3.2 ОСОБА_1

Доповідач в апеляційній інстанції

ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2

суддівОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про перерахунок та виплату пенсії по інвалідності.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

12 листопада 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсії, виплату яких передбачено ст.ст. 50, 54 ЗУ від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, яка діяла станом на час звернення із позовом посилаючись на те, що він є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідом III групи внаслідок захворювань, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та отримує державну та додаткову пенсії, виплата яких передбачена ст.ст. 50 та 54 Закону № 796. Зазначивши, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам передбаченим цим Законом та на відмову УПФУ м. Канів Черкаської області привести їх у відповідність розмірам передбаченим цим Законом, просить суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його усунути зазначені порушення, здійснивши відповідний перерахунок та виплату за період з 01 листопада 2008 року.

Просив суд визнати неправомірними дії УПФУ в м. Каневі Черкаської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії відповідно до ст. 50

ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 листопада 2008 року та доплати щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 листопада 2008 року та зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату вказаних доплат з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 грудня 2009 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області, пов’язані з виплатою пенсії ОСОБА_5 в розмірі, меншому встановленого ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_5 в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 02 грудня 2009 року.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області просить скасувати постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 грудня 2009 року як незаконну та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю .

Поскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, тому колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з слідуючих підстав.

Так, судом встановлено, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і є інвалідом III групи захворювання, пов'язаного з проживанням на забрудненій території внаслідок аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Каневі.

Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І, та у зв'язку із втратою годувальника. Згідно ч. 4 ст. 54 цього ж Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по третій групі шести мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам III групи - 50 % мінімальної пенсії за віком. Пунктом 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в зазначені вище ст.ст. 50, 54 Закону були внесені зміни, які за рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10- рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту - суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві , застосуванню підлягають стаття 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

А посилання апелянта на те, що порядок обчислення додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України - є безпідставними, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком. Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, - немає.

Враховуючи зазначене, суд не може прийняти до уваги посилання апелянта на те, що положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та пенсії як інваліду III групи, захворювання якого пов'язано з Чорнобильською катастрофою, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

А, отже, суд першої інстанції вірно встановив, що права позивача були порушені діями управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області по неповній виплаті йому належної пенсії як інваліду - чорнобильцю.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив дату, з якої потрібно визначити зобов’язання пенсійного фонду зробити перерахунок та виплату пенсій по інвалідності т не встановив період, по який необхідно здійснити вказані перерахунки.

Позивач звернувся до суду 12 листопада 2009 року, тому колегія суддів беручи до уваги той факт, що позивач не просив поновити йому строк звернення до суду за захистом своїх прав та норми статті 99 КАС України, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк звернення до суду, вважає, що при визначенні початкової дати, з якої зобов’язати відповідача провести необхідні перерахунки необхідно застосувати річний строк звернення до суду та визначити початкову дату проведення перерахунків 12 листопада 2008 року.

Оскільки, позивачка звернув до суду з позовом 12 листопада 2009 року, тому колегія суддів вважає, що у відповідності із застосуванням ст. 99 КАС України можливо задоволити позовні вимоги ОСОБА_5 з 12 листопада 2008 року та по кінець календарного року 31 грудня 2008 року, оскільки позивач не просив проводити таке нарахування в подальшому.

Керуючись ст.ст. 198, 201,205, 207 КАС України, судова колегія, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаській області задоволити частково.

Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11 грудня 2009 року змінити.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області провести ОСОБА_5 перерахунок і виплату пенсії по інвалідності та додаткової пенсії відповідно до ст. 50, п. 4 ст. 54, п. З ст. 61 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 6 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян та 50 % мінімальної пенсії за віком, з 12 листопада 2008 року по 31 грудня 2008 року за виключенням виплаченого підвищення.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення копії ухвали особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :