УХВАЛА

2013 року червня 27 дня суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, ОСОБА_1, розглянувши у місті Дніпропетровськ передану заяву № 200/8736/13-ц міського комунального підприємства "Дніпропетровські теплові мережі" подану від його імені та в його інтересах представником ОСОБА_2 про видачу судового наказу на стягнення суми боргу з оплати комунальних послуг постачання теплової енергії, –

ВСТАНОВИВ:

Ця заява подана до суду з дотриманням правил підсудності за ст. 97 ЦПК України на предмет видачі судового наказу за заявленою відповідно до п. 3 ст. 96 цього Кодексу вимогою на суму 7 966 гривень 48 коп., за що справлений судовий збір.

Зі змісту заяви слідує, що предметом стягнення визначена сума грошового боргу з оплати житлово-комунальних послуг, що утворилася з жовтня 2002 року з ОСОБА_3. З розрахунків, наданих суду заявником, вбачається, що боржник в серпні 2006 року виконував покладений на нього обов’язок оплати комунальних послуг постачання теплової енергії.

Проте, в заяві про видачу судового наказу заявником виконані боржником виплати були зараховані як погашення боргу з оплати комунальних послуг постачання теплової енергії у період за 15.10.2002 до 17.01.2006. За правилами ст. 264 ЦК України оплата частини боргу може визнаватися дією, що свідчить про його визнання лише до закінчення строку давності, але в розрахунку заявленої суми боргу у період з липня 2008 року по березень 2012 року взагалі відсутні платежі в межах строку позовної давності, з огляду на що наявна потреба у з'ясуванні обставин перебігу і переривання строку позовної давності, про які вправі заявити боржник, що потребує витребування додаткових доказів. Крім того, з доданих документів не вбачається узгодженої черговості погашення вимог стягувача, що виконуються частинами, на випадок недостатності суми проведеного платежу відповідно до ст. ст. 529, 534 ЦК України. Це свідчить про необхідність усунення протиріч з витребуванням з цією метою додатково квитанцій з розпорядженням призначення платежу, без чого встановлення прав стягувача на пред’явлення вимоги у заявленому розмірі неможливе.

Тим самим, у процесуальному аспекті наявний спір про право, який виключає безспірність вимоги і потребує усних пояснень сторін спору в судовому засіданні, що можливе лише у позовному провадженні. З цих мотивів належить відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу згідно з п.2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України, на підставі чого підлягає постановленню ця ухвала встановленим порядком відповідно до частини четвертої, сьомої цієї статті.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 101 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Міському комунальному підприємству "Дніпропетровські теплові мережі" відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу на стягнення з ОСОБА_3 7 966 гривень 48 коп. боргу з оплати комунальних послуг постачання теплової енергії.

Сплачені 114 гривень 70 коп. судового збору зарахувати до суми судового збору, встановленої за позовну заяву, з якою міське комунальне підприємство "Дніпропетровські теплові мережі" вправі звернутися для пред’явлення цих самих вимог у позовному порядку.

Ухвала підлягає оскарженню до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги заявником протягом п’яти днів, починаючи з наступного за днем вручення її копії.

Суддя