УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22а-20070/11            Головуючий в суді першої

Категорія № 10.3.2 (1) інстанції – ОСОБА_1

Доповідач – Савіна Г.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Савіної Г.О.,

суддів: Турік В.П., Братіщевої Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу про визнання відмови в перерахунку неправомірною та стягнення недотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу (далі – УПСЗН) про визнання відмови в перерахунку неправомірною та стягнення недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення, посилаючись на те, що відповідач, в порушення ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплатив йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік не в повному обсязі.

Просив суд визнати неправомірною відмову ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу у проведенні перерахунку допомоги на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стягнути з відповідача недонараховану суму щорічної допомоги на оздоровлення в сумі 2382 грн. та зобов’язати відповідача в подальшому провадити йому нарахування зазначеної соціальної допомоги керуючись чинним законодавством.

          Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3М задоволені частково, визнано неправомірною відмову ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу в перерахунку та виплаті сум одноразової допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язано відповідача здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплатити недонараховану суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік з розрахунку чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення в сумі 90 грн. на 2009 р. виплачено правомірно у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.2005 року, якою й визначено порядок застосування ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, судом залишено поза увагою, що головним розпорядником коштів державного бюджету є Міністерство праці та соціальної політики України.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що ОСОБА_3 є особою, що постраждала внаслідок ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС та має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з доведеності факту протиправної бездіяльності відповідача відносно виконання у 2009 році ним приписів ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до порушення прав позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, на своєчасне нарахування та отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, й з обов’язку відповідача у зв’язку з цим здійснити перерахунок у відповідності до вищевказаного Закону та виплатити відповідну суму на його користь.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу застосування у 2009 році норм законодавства, які регулюють порядок та розміри виплат щорічної допомоги учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. При цьому, ч.3 ст. 48 Закону встановлює, що розмір мінімальної зарплати визначається на момент її виплати.

Ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Оскільки Кабінетом Міністрів у 2009 році на виконання ст. 71 цього Закону рішення не приймались, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до довідки, наданої відповідачем (а.с. 18), щорічна допомога на оздоровлення виплачена позивачу за 2009 рік – 23.01.2009 року в сумі 90 грн., тобто у розмірі меншому, ніж визначено ст. 48 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Враховуючи те, що розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги на оздоровлення за 2009 рік у відповідності до ст. 55 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» складає 605 грн., то сума недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік, з урахуванням проведених виплат, становить: 605грн. х 4 – 90 грн. = 2330 грн.

У зв’язку з чим, доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо правомірності його дій стосовно нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії в розмірі 90 грн., який визначений п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.2005 року є необґрунтованими, оскільки вказаний нормативний акт суперечить положенням ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка має пріоритет у застосуванні до врегулювання спірних правовідносин.

Безпідставними вважає колегія суддів й доводи УПСЗН стосовно того, що головним розпорядником бюджетних коштів є Міністерство праці та соціальної політики України, оскільки п.4 Постанови Кабінету Міністрів України «Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 936 від 20.09.2005 р. визначено, що виплата таких компенсацій та допомоги провадиться управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян та центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, яким в даному випадку є ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, на обліку в якого перебуває позивач.

Постанова суду в частині відмови позивачу у позові про стягнення недонарахованої щорічної допомоги на оздоровлення в сумі 2382,00 грн. та у зобов’язанні відповідача в подальшому нараховувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення згідно ч. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не оскаржена.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду в оскаржуваній частині – залишенню без змін відповідно до 200 КАС України.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу залишити без задоволення.

Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 квітня 2010 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : Г.О.Савіна

Судді: В.П.Турік

ОСОБА_4