№ 2-303/09

                        Р І Ш Е Н Н Я

іменем      України              

                 1 червня 2009 року                                            Бершадський районний суд                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             Вінницької області

                 В складі головуючого               судді                Гуцола В.І.

                 при     секретарі                                                Терлецькій  О.В.

                 з участю адвоката представника                       ОСОБА_1

               розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за  позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та стягнення коштів,

                                            в с т а н о в и в :

             Позивач ОСОБА_2. звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3.  про визнання дійсним договору купівлі-продажу автомобіля та стягнення коштів з тих підстав, що як стверджує, на початку червня 2006 року він домовився з відповідачем про купівлю в нього легкового автомобіля ВАЗ-21061 1995 року випуску за три тисячі доларів США. В середині червня 2006 року відповідач ОСОБА_3. приїхав цим автомобілем до нього додому  і в присутності свідків ОСОБА_4. та ОСОБА_5. він передав йому гроші за автомобіль  в сумі 2 500 доларів США, а  недостаючі 500 доларів позичив у ОСОБА_6. і в його присутності передав ОСОБА_3., а відповідач передав йому автомобіль. 3.07.2006 року відповідач прийшов до нього додому і вони разом поїхали  в Бершадське МРЕВ, де в силу його юридичної необізнаності був укладений не договір купівлі-продажу, а за заявою відповідача йому був виданий тимчасовий реєстраційний талон на право керування автомобілем терміном на п’ять років до 2010 року. Після суперечки з відповідачем на початку березня 2009 року відповідач з неприязних спонукань, скориставшись його юридичною необізнаністю подав до Бершадського МРЕВ заяву, згідно з якою його позбавили права керування автомобілем і поставили автомобіль  на штраф майданчик Бершадського РВ УМВС. Він звернувся до відповідача про повернення коштів, котрі він йому заплатив за автомобіль, але його неодноразові звернення позитивного результату не дали. Відповідно до ст. 665 ч.1 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Просить постановити рішення суду, яким визнати  дійсним договір купівлі-продажу та стягнути з відповідача 23 100 гривень і понесені судові витрати.

            В судовому засіданні позивач ОСОБА_2. підтримує свої позовні вимоги, показав, що в червні 2006 року купив у відповідача  легковий автомобіль ВАЗ-21061 за три тисячі доларів США, але належним чином цей договір не оформив, оскільки не було коштів. В березні 2009 року відповідач скасував своє доручення і автомобіль співробітники міліції  в нього забрали. Просить визнати дійним укладений з відповідачем договір купівлі-продажу і стягнути з нього кошти в сумі 23100 гривень, оскільки автомобіль передати він відмовляється.

          Представник позивача адвокат ОСОБА_1 підтримує вимоги свого довірителя, просить визнати дійним укладений ОСОБА_2. та відповідачем договір купівлі-продажу автомобіля  та стягнути з відповідача 23 100 гривень, котрі позивач сплатив відповідачу за автомобіль.

           Відповідач ОСОБА_3. в судовому засіданні позов не визнав, показав, що в  2006 року позивач звернувся до нього  з проханням  дати доручення на автомобіль, оскільки йому треба було терміново їхати на весілля. Так як вони були в дружніх стосунках,   то він погодився і написав у Бершадському   МРЕВ заяву, щоб позивачу видати тимчасовий реєстраційний талон. Ніяких грошей позивач йому не платив. Коли позивач став писати на нього скарги в різні інстанції, він вирішив скасувати своє доручення і забрати в нього автомобіль, що і зробив.  Просить в позові відмовити.

             Заслухавши  позивача, його представника, відповідача, свідків та дослідивши матеріали справи,  суд вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

               Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

               Судом  встановлено, що в липні 2006 року відповідач ОСОБА_3. дав доручення на керування своїм автомобілем ВАЗ-2106 державний номер НОМЕР_1 позивачу ОСОБА_2., що підтверджується  його заявою від 13.07.2006 року до Бершадського МРЕВ, тимчасовим реєстраційним талоном на автомобіль ВАЗ-21061 держномер НОМЕР_1, згідно з яким він дійсний при наявності свідоцтва на реєстрацію транспортного засобу.

               Згідно з п.2 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі – правила) , затверджених постановою Кабінету Міністрів України 7.09.1998 р. № 1338 для договору купівлі-продажу автомобіля передбачена письмова форма, вона є обов’язковою для всіх юридичних та фізичних осіб. Відповідно до п.4 зазначених правил перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ. Згідно з п.44 цих правил зняття з обліку  транспортних засобів здійснюється після їх огляду в підрозділі ДАІ на підставі заяви власника з поданням документа, що посвідчує його особу.

              Автомобіль ВАЗ-2106 держномер НОМЕР_1 не був знятий з обліку в органах ДАІ, залишився зареєстрованим за відповідачем, заява від нього про зняття з обліку автомобіля не подавалась і його огляд органами ДАІ не здійснювався.

               Пунктом 43 правил передбачено: якщо транспортний засіб знімається з обліку у зв’язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті)  робиться відмітка  про зняття з обліку транспортного засобу  для реалізації в межах України.  До вчинення цих дій відповідач не мав права відчужувати автомобіль, а позивач його придбавати.

              Відповідно до п.8  зазначених правил правомірність  придбання транспортного засобу підтверджується зазначеними в них документами, зокрема довідкою-рахунком, виданою за формою згідно з додатком № 1 до цих правил, договором та іншими посвідченими в установленому порядку документами, що встановлюють  право власності на автомобіль.

              Відповідно до ч.1 ст. 218 ЦК України правовим наслідком недодержання вимоги щодо письмової форми правочину є те, що рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

                Тому суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_6., ОСОБА_4., ОСОБА_5.  

               Письмові докази, що б підтверджували  б факт укладення сторонами договору купівлі-продажу легкового автомобіля, в справі відсутні.

               Сукупність зібраних судом доказів свідчить про те, що в установленому порядку договір купівлі-продажу автомобіля  між його власником – ОСОБА_3. і позивачем ОСОБА_2.  не укладався, а укладався договір доручення, на підставі якого відповідач доручив позивачу управляти його автомобілем.

              Виходячи з вищенаведеного, суд вважає позов про визнання дійсним договору купівлі-продажу та стягнення коштів незаконним, необґрунтованим і таким, ще не підлягає задоволенню в повному об’ємі.

               На підставі ст. ст. 655, 218 ч.1  ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 213-215, 218 ЦПК України,   суд -

                                                    в и р і ш и в :

                 В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та стягнення коштів  -відмовити.                

                Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк 20 днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

               Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом  20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                                                           СУДДЯ