Справа № 2-370/09

РІШЕННЯ

Іменем    України

            24 лютого 2009  року     Індустріальний районний суд м.

Дніпропетровська

у складі:

головуючого

судді                                                                  Чебикіна

В.П.

при

секретарі                                                                      

    Власенко М.М.

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.

Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  “Про стягнення аліментів”, -

ВСТАНОВИВ:

           Позивачка 01.12.2008 року звернулася до суду з позовом про стягнення

аліментів, де вказує, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем

по справі. Від спільного життя мають повнолітнього сина ОСОБА_3, який з

01.09.2007 року навчається в Дніпропетровському технікумі зварювання та

електроніки імені Є.О.Патона, проживає з нею та знаходиться на її утриманні. У

зв'язку з тим, що син навчається, самостійного заробітку не має, потребує

матеріальної допомоги з боку відповідача. Син навчається на контрактній основі,

загальна вартість освітньої послуги, згідно договору, становить 5400 грн.

           Позивачка вказує, що відповідач відмовляється в добровільному

порядку надавати матеріальну допомогу на утримання сина, тому вона змушена була

звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів у примусовому порядку.

Просила стягнути з нього аліменти у розмірі 500 грн. та половину вартості

навчання за договором НОМЕР_1 від 30.08.2007 року, а саме 2700 грн.

          У судовому засіданні позивачка зменшила позивні вимоги у частині

стягнення половини витрат на навчання сина за договором НОМЕР_1 від

30.08.2007 року та просила стягнути з відповідача 1875 грн.

          Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному

обсязі.

          Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає,

що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.          

          Судом встановлено, що сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі,

від якого мають повнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження. Відповідач у добровільному порядку надавати матеріальну допомогу на

утримання сина відмовляється, а він її потребує, оскільки навчається в

Дніпропетровському технікумі зварювання та електроніки імені Є.О.Патона, денної

форми навчання. Самостійного заробітку не має.

          Згідно довідки від 25.11.2008 року ОСОБА_3 є

студентом Дніпропетровського технікуму зварювання та електроніки імені Є.О.

Патона, денного відділення, з 01.09.2007 року. Час випуску 30.06.2010 року.

          Згідно договору НОМЕР_1 від 30.08.2007 року  загальна вартість

освітньої послуги становить 5400 грн.

          Згідно довідки від 26.11.2008 року НОМЕР_2 ОСОБА_3 на

першому та другому курсі  навчався на контрактних умовах. За навчання була

сплачена сума 3750 грн.

          У відповідності до ст. 199 СК України батьки зобов'язані утримувати

повнолітніх дітей, у випадку, якщо  вони  продовжують навчання й у зв'язку з

чим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати  їх до

досягнення двадцяти трьох років  з умовою, що вони можуть надавати матеріальну

допомогу.   

          З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність

стягнути з відповідача аліменти у розмірі 500 грн. на дитину в судовому

порядку, починаючи стягнення з моменту звертання позивачки до суду, та на весь

час навчання дитини, тому що відповідач будучи батьком дитини зобов'язаний її

матеріально утримувати. Матеріальну допомогу він може надавати, оскільки є

працездатним.

          Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено

стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про

стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь  у додаткових

витратах на дитину, що викликані  особливими обставинами  (розвитком здібностей

дитини, її хворобою, каліцтвом тощо)

          Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 у частині

стягнення половини витрат на оплату навчання дитини законні, обґрунтовані, тому

підлягають задоволенню, тобто з відповідача на користь позивачки слід стягнути

половину вартості сплаченої нею за навчання сина за договором НОМЕР_1 від

30.08.2007 року у розмірі 1875 грн.                                     

           Керуючись ст. ст. 185, 198, 199, 200 СК України, ст. ст. 3, 7, 14,

57, 58, 197, 208, 212, 214, 215, 367 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

           Стягувати щомісяця аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2

року народження, уродженця м. Дніпропетровська, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на утримання сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження в період навчання дитини на користь

матері ОСОБА_1 у розмірі 500 грн., починаючи стягнення з

01.12.2008 року та на весь час навчання дитини, тобто до 30.06.2010 року.

           Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий

збір у розмірі 51 грн. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення

розгляду справи у суді у розмірі 30 грн.

            Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення

платежу за один місяць.

            Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину сплаченої вартості за навчання за договором НОМЕР_1

від 30.08.2007 року у розмірі 1875 грн.                           

            Рішення може  бути оскаржено  апеляційному порядку  до апеляційного

суду Дніпропетровської області через районний суд шляхом подання в 10-денний

строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом  подання в

десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і

поданням після цього  протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя:                                                                  Чебикін

В.П.