Справа № 1 – 107 / 2009

В И Р О К

І м е н е м    У к р а ї н и

19 червня 2009 року      Самбірський міськрайонний суд Львівської області

                                          у складі:  головуючого – судді Галина В.П.,

                                          при секретарі Задорожній В.Б.,

                                          з участю прокурора Бойка О.В.

                                          та захисника-адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Самборі, Львівської області, кримінальну справу про обвинувачення  

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого вихователем відділу соціально-виховної та психологічної роботи Самбірської виховної колонії, проживаючого до арешту АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 працюючи на посаді вихователя відділу соціально-виховної та психологічної роботи дільниці соціальної адаптації Самбірської виховної колонії 16.01.2009 року біля 14 години в кафе «Чанахи» в м. Самборі, Львівської області під приводом вирішення питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 не маючи на це повноважень шляхом обману заволодів чужим майном ОСОБА_4, тобто грошима у сумі 500 євро, що згідно курсу Національного Банку України до української гривні станом на 16.01.2009 року становить 5037 гривень 72 копійки, що завдало значної шкоди потерпілій ОСОБА_4

Допитаний судом підсудний свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав і показав, що з 2002 року він працював вихователем Самбірської виховної колонії. В його посадові обов’язки входило своєчасне ведення документів засуджених, тобто написання характеристик на них, обхідного листа, опитувального листа, індивідуальної програми та ведення записів у щоденнику.

25.12.2008 року коли він виходив із приміщення колонії то до нього підійшла мати засудженого ОСОБА_3 Вона розпитала його за сина, за його поведінку і чи можна було б забрати чим швидше додому, тобто умовно-достроково звільнити від подальшого відбування покарання. Він сказав, що пізніше дасть відповідь на це запитання.

Після закінчення зміни, коли він йшов додому, то біля воріт колонії його чекала ОСОБА_4 – мати засудженого ОСОБА_3, яка продовжила з ним розмову про умовно-дострокове звільнення її сина. Він сказав ОСОБА_4, що може їй допомогти, але за це необхідно заплатити 1200 євро. Вона погодилась, тоді вони обмінялися телефонами і домовились про зустріч по дзвінку.

Через деякий час до нього на мобільний телефон подзвонила ОСОБА_4 і сказала, що цим питанням буде займатися її брат ОСОБА_5 і вони домовились про зустріч.

10.01.2009 року  вони  троє  зустрілися  і ОСОБА_4 представила ОСОБА_5 своїм братом. Тоді вони домовились про зустріч на 15.01.2009 року і ОСОБА_5 привезе 500 євро, а решта дадуть після звільнення.

15.01.2009 року до нього хтось подзвонив чи ОСОБА_4, чи ОСОБА_5 і сказали, що прийдуть 16.01.2009 року, на що він погодився.

16.01.2009 року до нього на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_5 і сказав, що чекає його в кафе «Чанахи». Там вони зустрілися з ОСОБА_5 і останній передав йому 500 євро, після цього він був затриманий працівниками СБУ. Гроші йому були необхідні для погашення кредиту. Станом на 15.01.2009 року документи на засудженого не були готові і він не збирався це робити. Характеристика на засудженого без затвердження начальником колонії не може були підставою для умовно - дострокового звільнення засудженого і він не готував ніяких документів на засудженого ОСОБА_3 Він не являвся головою ради вихователів та не входив у раду вихователів. Він хотів заволодіти грошима ОСОБА_4 для погашення банківського кредиту.

Вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України стверджується слідуючими доказами:

Показаннями підсудного ОСОБА_2 про те, що він мав намір заволодіти грошима ОСОБА_4 для того, щоб погасити банківський кредит. Вирішення питання умовно-дострокового звільнення засуджених не входить в його компетенцію і він не мав наміру вирішувати дане питання відносно засудженого ОСОБА_3 Він хотів обманути ОСОБА_4 і заволодіти її грошима в сумі 500 євро для погашення кредиту.

Показаннями потерпілої ОСОБА_4 про те, що її син ОСОБА_3 відбував покарання у Самбірській виховній колонії.

26.12.2008 року коли вона виходила з колонії, де була на побаченні з сином і при виході зустріла вихователя ОСОБА_2, вона стала розпитувати у нього за сина, про його поведінку і чи може син вийти з колонії умовно-достроково. ОСОБА_2 сказав, що необхідно заплатити 1200 євро. Вона сказала, що немає таких грошей і вони домовились, що вона подзвонить до десяти днів і повідомить, що вирішила.

Коли вона приїхала додому, то пішла до свого знайомого ОСОБА_5, щоб позичити грошей, якому все розповіла і ОСОБА_5 сказав, що займеться сам цим питанням.

10.01.2009 року вона і ОСОБА_5 поїхали в м. Самбір, де зустрілися з ОСОБА_2 Вона представила ОСОБА_2 ОСОБА_5 як свого брата і вони домовились, що останній привезе ОСОБА_2 15.01.2009 року гроші в сумі 500 євро.

15.01.2009 року ОСОБА_5 не зміг поїхати, а поїхав 16.01.2009 року для зустрічі і передачі грошей ОСОБА_2

Вона боялася, що ОСОБА_2 може її обманути і тому поручила вирішення даного питання ОСОБА_5

ОСОБА_2 не вимагав у неї гроші, а сказав, що потрібно дати гроші і сина звільнять умовно-достроково. 500 євро для неї є великою сумою і являється значною шкодою.

Показаннями  свідка  ОСОБА_5  про  те,  що  до  нього  прийшла ОСОБА_4 і просила позичити грошей. Вона розповіла, що гроші в сумі 1200 євро їй необхідні для вихователя Самбірської колонії, щоб той посприяв в умовно-достроковому звільненні сина. Тоді ОСОБА_4 попросила його зайнятися цим питанням.    

По мобільному телефону він познайомився із ОСОБА_2 і домовився про зустріч.

10.01.2009 року він приїхав в м. Самбір і зустрівся з ОСОБА_2 і розмову з ним записав на диктофон.

ОСОБА_2 сказав, що потрібно 1200 євро і до засудженого ОСОБА_3 буде застосовано умовно-дострокове звільнення. Тоді вони домовились про зустріч на 15.01.2009 року.

Після цього він звернувся із заявою в УСБУ у Львівській області.

15.01.2009 року він не міг приїхати в м. Самбір, а приїхав 16.01.2009 року. При зустрічі з ОСОБА_2 він передав йому гроші в сумі 500 євро, а решта повинен був передати пізніше. При розмові з ОСОБА_2 у нього виник сумнів, що ОСОБА_2 зможе вирішити дане питання.

Показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що вони були запрошені в якості понятих при помітці та передачі грошей ОСОБА_2 ОСОБА_5, а також при їх вилученні.

Показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про те, що в компетенцію вихователя ОСОБА_2 не входить займатися питанням умовно-дострокового звільнення. Рішення про умовно-дострокове звільнення засудженого приймається колегіально і після цього передається на розгляд суду. Посада, яку займає ОСОБА_2 не впливає на умовно-дострокове звільнення засудженого.

Даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 26.01.2009 року, згідно якому ОСОБА_2С за допомогою статиста показав де 25.12.2008 року в м. Самборі біля Самбірської виховної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області він зустрівся з ОСОБА_4, в присутності ОСОБА_12, та сказав їй передати йому грошові кошти в сумі 1200 євро за те, що позитивно вирішить питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_3 ( т.2, а.с. 78-84).

Даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 22.01.2009 року, згідно якому ОСОБА_4 повністю підтримала дані нею покази і показала  де  25.12.2008 року  та  10.01.2009 року  вона  зустрічалася з ОСОБА_2 і між ними відбувалася розмова з приводу обставин умовно-дострокового звільнення її сина ОСОБА_13Г.( т.2, а.с. 32-35).

Даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 22.01.2009 року, згідно якому ОСОБА_5 повністю підтримав дані ним покази і показав де 10.01.2009 року він з ОСОБА_4 зустрічалися з ОСОБА_2 і між ними відбувалася розмова з приводу обставин умовно-дострокового звільнення її сина ОСОБА_13 В подальшому показав, де в кафе-барі "Чанахи" в м. Самборі по вул.С.Бандери, 15 за столом він зустрівся з ОСОБА_2 і останній з під-тарілки взяв гроші в сумі 500 євро та засунув в праву верхню кишеню куртки. Після чого показав, де на виході з бару він відійшов від ОСОБА_2С.( т.2, а.с. 40-44).

Даними наказу по особовому складу УДДУ з ПВП у Львівській області №38о/с від 29.07.2008 року згідно якого ОСОБА_2С, капітана внутрішньої служби, призначено вихователем відділу соціально-виховної та психологічної роботи Самбірської виховної колонії УДДУ з ПВП у Львівській області.(т.1, а.с. 128).

Даними протоколу огляду грошових коштів від 16.01.2009 року, згідно якого оглянуті та оброблені спеціальною хімічною речовиною грошові кошти в сумі 500 євро : 4 купюрами по 100 євро та 2 купюрами по 50 євро, а саме : - 100 (сто) євро 8 07264728871 ; 100 (сто) євро 8 01383035911 ; 100 (сто) євро 8 07610714089 ; 100 (сто) євро 8 12503721085 ; 50 (п'ятдесят) євро 8 13084581238 ; 50 (п'ятдесят) євро 8 00298694761, представлені ОСОБА_5Є.( т.1 а.с. 7-8).

Даними протоколу огляду місця події від 16.01.2009 року, згідно якого в 14.05 год. ОСОБА_2 затриманий співробітниками УСБУ у Львівській області біля кафе «Чанахи» по вул. Степана Бандери, 15 м. Самбора і при огляді у нього в правій зовнішній кишені форменного верхнього одягу вилучено грошові кошти в сумі 500 євро : 4 купюрами по 100 євро та 2 купюрами по 50 євро, а саме : - 100 (сто) євро 8 07264728871 ; 100 (сто) євро 8 01383035911 ; 100 (сто) євро 8 07610714089 ; 100 (сто) євро 8 12503721085 ; 50 (п'ятдесят) євро 8 13084581238 ; 50 (п'ятдесят) євро 8 00298694761. (т.1, а.с. 9-11).

Даними висновку судово-технічної експертизи документів № 624 від 09.04.2009 року, згідно якого грошові кошти в сумі 500 євро : 4 купюрами по 100 євро та 2 купюрами по 50 євро, а саме : - 100 (сто)євро 8 07264728871 ; 100 (сто) євро 8 01383035911 ; 100 (сто)євро 8 07610714089 ; 100 (сто) євро 8 12503721085 ; 50 (п'ятдесят) євро 8 13084581238 ; 50 (п'ятдесят) євро 8 00298694761 - є банкнотами євро, номіналом 100 Є і 50 Є.(т.2 а.с. 108-109).

Даними висновку криміналістичної експертизи спеціальної речовини № 439 від 25.03.2009 року, згідно якого грошові купюри 100 (сто) євро 8 07264728871 ; 100 (сто) євро 8 01383035911 ; 100 (сто) євро 8 07610714089 ; 100 (сто) євро 8 12503721085 ; 50 (п'ятдесят) євро 8 13084581238 ; 50 (п'ятдесят) євро 8 00298694761 ; два ватних тампонах, із змивами з рук ОСОБА_2 ; куртка ; чотири гумові рукавиці ; ватний тампон - із зразком спеціальної речовини.( т.2 а.с. 91-93).

Даними протоколу перегляду звукозапису розмови ОСОБА_2 з ОСОБА_4, ОСОБА_5 від 10.01.2009 року, згідно якого ОСОБА_2

стверджує, що може вирішити позитивно питання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_3 тільки за 1200 євро, в протилежному випадку, за меншу суму дане питання можна буде вирішити лише через півроку після березня 2009 року.(т.2 а.с. 127-128).

Даними протоколу огляду речових доказів від 04.04.2009 року, згідно якого оглянуті мобільний телефон «NOKIA» моделі 3510 і, вилученого у ОСОБА_2 під час його затримання 16.01.2009 року ; мікрокасету «Panasonic»  МС-90", диктофон «OLYMPUS» Pearlcorder J 500  № IEC / JIS LR03 (RO3), добровільно видані ОСОБА_5; відеокасету «Panasonic» DVM 60, сер № 07 0148 BS 3 AR формату «Mini DV», як додаток до протоколу огляду місця події від 16.01.2009 року.( т.3 а.с. 74-75).

Даними протоколу огляду речових доказів протоколом огляду речових доказів від 13.04.2009року, згідно якого оглянуті грошові кошти в сумі 500 євро:

4 купюрами по 100 євро та 2 купюрами по 50 євро, вилучені у ОСОБА_2 під час його затримання 16.01.2009 року .( т.3 а.с.86).

Органами досудового слідства дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.2 ст. 368 КК України, однак така юридична оцінка дій підсудного не ґрунтується на доказах, які здобуті в судовому засіданні.

У відповідності до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво» відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з  використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або таких, які вона не уповноважена була вчиняти, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Судом не встановлено, які саме діяння вчинив ОСОБА_2, які він повинен був виконати з використанням наданої йому влади по прийняттю рішення про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3

Разом з цим встановлено, що рішення про умовно-дострокове звільнення засуджених у Самбірській виховній колонії приймається відповідною радою колегіально, в яку ОСОБА_2 не входить.

У своїх показаннях, як на досудовому слідстві так і в суді ОСОБА_2 ствердив, що не мав ніякого відношення до прийняття рішення щодо умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_3 Вирішення питання умовно-дострокового звільнення засуджених не входить в його компетенцію і він не мав наміру вирішувати дане питання відносно засудженого ОСОБА_3 Він хотів обманути ОСОБА_4 і заволодіти її грошима в сумі 500 євро для погашення кредиту.

Це ж саме ствердили свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 не приймав та не був уповноважений на прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3

ОСОБА_2 займаючи посаду вихователя Самбірської виховної колонії не відносився до службових осіб колонії, від яких залежало право приймати рішення  з питань умовно-дострокового звільнення від відбування покарання стосовно ОСОБА_3, оскільки його функціональні обов’язки не були пов’язані ні з організаційно-розпорядчими, ні з адміністративно-господарськими обов’язками.

Свідок ОСОБА_8 показав суду, що вихователь ОСОБА_2 протягом 2008-2009 років до складу комісії, щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання не входив і позитивне вирішення питання про умовно-

дострокове звільнення особисто і прямо від вихователя ОСОБА_2 не залежало.

У відповідності до п.19 постанови Пленуму Верховного суду України № 12 від 25.12.1992 року «Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності» отримання майна під умовою виконання якого-небудь зобов’язання може кваліфікуватись як шахрайство лише в тому разі, коли особа ще в момент заволодіння цим майном мала мету його привласнити, а зобов’язання – не виконувати. Зокрема, якщо винна особа отримує від іншої

особи гроші чи інші цінності нібито для передачі посадовій особі в якості хабаря, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить кваліфікувати як шахрайство.

Отже, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілій.

Призначаючи підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Суд враховує обставини, які пом’якшують покарання ОСОБА_2 а саме: щире каяття у вчиненому, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.

Суд також враховує те, що у ОСОБА_2 на утриманні знаходиться малолітня дитина та думку потерпілої про пом’якшення покарання підсудному.

Враховуючи вищенаведене суд прийшов до переконання, що підсудному слід призначити покарання у виді обмеження волі.

Керуючись ст. ст.323, 324 КПК України, суд,  

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання 1 (один) рік обмеження волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити – тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з 16.01.2009 року, зарахувавши йому в строк відбування покарання строк тримання під вартою згідно ст. 72 КК України виходячи з такого співвідношення одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.

Речові докази: ватний тампон із зразком спеціальної хімічної речовини; ватні тампони із змивами долонею, пальців лівої та правої рук ОСОБА_2; рукавички, в яких проводилося помічення грошових коштів та вилучення грошових коштів в ОСОБА_2; верхній форменний одяг (куртка) в яку був одягнений ОСОБА_2; мобільний телефон «NOKIA» моделі 3510 і, вилучений у ОСОБА_2 під час його затримання 16.01.2009 року; відеокасета «Panasonic» DVM 60, сер № 07 0148 BS 3 AR формату «Mini DV», як додаток до протоколу огляду місця події від 16.01.2009 року – залишити при справі.

Мікрокасета  «Panasonic MC-90», диктофон «OLYMPUS» Pearlcorder J 500  № IEC / JIS LR03 (RO3) – передані для виконання криміналістичної експертизи звукозапису у Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз – залишити при справі.

Грошові кошти в сумі 500 євро: 4 купюрами по 100 євро та 2 купюрами по 50 євро, а саме: - 100 (сто) євро S 07264728871; 100 (сто) євро S 01383035911; 100 (сто) євро  S 07610714089; 100 (сто) євро      S 12503721085; 50 (п’ятдесят) євро S 13084581238; 50 (п’ятдесят) євро S 00298694761, відповідно до Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання і передачі речових доказів № 34/15 від 12.02.1990 року, передані на депозитний рахунок Самбірського МВ ГУМВСУ у Львівській області – повернути ОСОБА_4

На вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду львівської області протягом 15 діб з моменту його оголошення, а для підсудного в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя                                          підпис

Згідно з оригіналом

Голова суду                                                                 ОСОБА_14