Судове рішення #5232181

Справа №2-5932\09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня   2009  року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді  - Сиротникова Р.Є.,

при секретарі -            Хмельковій  О.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Харківської міської ради про визнання права власності на реконструйовані приміщення квартири та можливість експлуатації як нежитлових  під  торгівельно-офісний центр,

Встановив :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій  просив суд визнати за ним право власності на переплановані приміщення колишньої квартири АДРЕСА_1 загальною площею  85 кв.м. та можливість  їх експлуатації під нежитлові  приміщення торгівельно-офісного  центру.    

В обґрунтування позовних  вимог в судовому засіданні  позивач  зазначив,  що  згідно договору купівлі-продажу цінних  паперів від  03.08.2006 року  №Т-102\06, ним були  придбані  облігації,  при  погашенні яких  товаром, який він отримав була  трикімнатна  квартира №37 (за проектом будинку),  загальною проектною  площею  81 кв.м.  на  першому поверсі  секції 2 за адресою: м. Харків,  вул. Героїв Праці,  32-б.  Згідно договору  від  20.03.2007 року №20\03-44 ВАТ « Трест Житлобуд-1»  зобов’язався  виконати  через КП «ХМБТІ» технічний паспорт  та зареєструвати  у відповідності до законодавства право власності на  квартиру.  Внаслідок виконання  умов даного договору  було отримано технічний  паспорт на  квартиру  №37 в житловому  будинку №32-б  по  вул.  Героїв Праці  в м. Харкові,  загальною  площею 82,4 кв.м. від  03.04.2007 року  за  №87433, Свідоцтво на право власності  на нерухоме майно  від  19.06.2007 року видане на підставі рішення виконавчого  комітету Московської районної  ради  м. Харкова  від 22.05.2007  року за  №162\12.  

В 2008 році за  власні кошти з залученням  фахівців  відповідних будівельних професій ним  було виконано  самочинне перепланування квартири, що не пошкоджувало  і не зачіпало  несучі конструкції будівлі, а  саме:   замість першої  лоджії була виконана вхідна  група,  друга  лоджія була об’єднана  з  кімнатою; замість жилих  кімнат були виконані  кабінети  офісу та  торгівельний  зал; замість другого санвузла  виконана  кімната для персоналу.  Але, роботи  було  виконано без розробки  проекту та  отримання відповідного дозволу на  початок  будівельних  робіт,  тобто самочинно.  В  ході виконаного  перепланування  загальна площа квартири становить 85  кв.м.

З  метою  підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації  мною  у ТОВ  «Контур –С»  було замовлено  та виконано  технічний  висновок про  стан  будівельних конструкцій та  можливість їх експлуатації, відповідно  до  вказаного  технічного висновку всі  конструкції перепланованої  квартири деформацій та пошкоджень не  мають, відповідають  встановленим  будівельним нормам.  Після закінчення  самочинного  будівництва він,  як  фактичний  власник приміщень,  не може ввести  їх в  експлуатацію та  оформити  права на  майно належним чином, оскільки будівництво  виконано самочинно. У  зав’язку  з чим просив позов задовольнити.

Представник відповідача, який діє на підставі довіреності, проти задоволення позову заперечив на тій підставі, що визнання права власності на зазначені самовільно реконструйовані нежитлові  приміщення, за його думкою,  неможливе без прийняття спірних реконструйованих приміщень до експлуатації.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, встановив наступні факти  та відповідні їм  правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1,  відповідно до договору купівлі – продажу цінних  паперів №Т-102\2006 від 03 серпня  2006  року, були  придбані  облігації,  при  погашенні яких  товаром, який він отримав, була  трикімнатна  квартира №37 (за проектом будинку),  загальною проектною  площею  81 кв.м.  на  першому поверсі  секції 2 за адресою: м. Харків,  вул. Героїв Праці,  32-б.

Згідно договору  від  20.03.2007 року №20\03-44,  укладеного між ОСОБА_1 та  ВАТ « Трест Житлобуд-1», останній  зобов’язався  виконати  через КП «ХМБТІ» технічний паспорт  та зареєструвати  у відповідності до законодавства право власності на  квартиру.  Внаслідок виконання  умов даного договору  було отримано технічний  паспорт на  квартиру  №37 в житловому  будинку №32-б  по  вул.  Героїв Праці  в м. Харкові,  загальною  площею 82,4 кв.м. від  03.04.2007 року  за  №87433.

Вищезазначена квартира належить позивачу  відповідно до Свідоцтва  про право власності,  виданого  на підставі  рішення виконавчого  комітету  Московської  районної ради м.  Харкова  від 22.05.2007 року за №162\12 та зареєстрованого у  КП «Харківське міське бюро  технічної інвентаризації»  13.07.2007 року за реєстраційним № 19271023.  

З  метою  підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації  реконструйованих  нежитлових  приміщень позивачем,  за рахунок  власних  коштів,   у ТОВ  «Контур –С»  було замовлено  та виконано  технічний  висновок про  стан  будівельних конструкцій та  можливість їх експлуатації, відповідно  до  вказаного  технічного висновку всі  конструкції перепланованої  квартири деформацій та пошкоджень не  мають, відповідають  встановленим  будівельним нормам,  відповідно  до вимог чинного  законодавства в галузі  будівництва. Ступінь завершеності самочинного будівництва відповідає 100%.

Таким чином, здійснена позивачем реконструкція відповідає всім встановленим будівельним, технічним, пожежним та санітарним нормам, що є підставою для збереження самовільної реконструкції.

Оцінюючі встановлені правовідносини та вирішуючи спір, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно Конституції України право власності в Україні є непорушним, ніхто не може бути позбавлений цього права.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Виходячи з вищенаведеного можна зробити висновок про те, що проведена реконструкція квартири під  нежитловий  торгівельно-офісний центр  не є юридичною чи фактичною підставою для припинення чи невизнання права власності позивача на реконструйований об’єкт. Проведена реконструкція є підставою лише для внесення відповідних змін до правовстановлюючих документів позивача, а у разі невизнання будь-якою особою права власності позивача – звернення цією особою до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Неможливість реєстрації права власності на нежитлові торгівельно-офісні приміщення обмежує право позивача розпоряджатися своїм майном.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, а згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.

У  зв’язку з чим суд  вважає  позов  обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 р. та п. 1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року N 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно та керуючись ст.ст. 11,  16, 316, 317, 319, 321, 328, 386, 392 ЦК України, ст. ст. 10,11,60,  212-215 ЦПК України, суд

Вирішив:

 Позов   задовольнити.

    Визнати за ОСОБА_1  право власності на переплановані приміщення колишньої квартири АДРЕСА_1 загальною площею  85 кв.м. та можливість  їх експлуатації під нежитлові  приміщення торгівельно-офісного  центру.    

  Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення; апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя:                                                                                                        Сиротников Р.Є.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація