К/С  № К-7553/06

                                                                                                                              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ  

                             УХВАЛА

                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2007 р.                                                                                    м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого суддіПилипчук Н.Г.

суддів                       Федорова М.О.

             Ланченко Л.В.

                                  Бившевої Л.І.                             

                                Степашка О.І.              

при секретарі:       Ільченко О.М.

за участю представників

позивача:      Свида В.І.

відповідача: Горінецького В.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Хустської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2005 р.

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2005 р.

у справі№ 5-2-7-405

за позовом Приватного підприємства "Метеора-Закарпаття"

до Хустської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                                                     ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2005 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2005р., позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Хустської ОДПІ № 0000531730/0 від 19.08.2004 р. 

Хустська ОДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у позові повністю. Посилається на незастосування судами ст. 11, 13 Декрету КМ України " 13-92, п.п. 4 п. 12 Інструкції "Про прибутковий податок з громадян", якими передбачено обов’язок підприємства щодо утримання прибуткового податку з громадян та перерахування його до бюджету.

Представник податкової інспекції в судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив залишити скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін.

          Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін,  дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

 Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.  

Актом перевірки № 59-17 від 19.08.2003 р. зафіксовано порушення позивачем ст. 11 Декрету КМ України "Про прибутковий податок з громадян", яке полягало у тому, що позивачем при здійсненні виплат за закуплені гриби та дикоростучі ягоди громадянам, які не є приватними підприємцями і не були платниками авансових платежів прибуткового податку з громадян, не утримувався та не сплачувався до бюджету прибутковий податок з громадян. 

На підставі акту перевірки податкова інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000531730/0 від 19.08.2004 р., яким визначила позивачу 130733,15 грн. прибуткового податку та застосувала фінансові санкції в сумі 261466,10 грн.

Суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію судів попередніх інстанцій стосовно неправомірності визначення позивачу податкового зобов’язання з прибуткового податку з громадян.

Як було правильно встановлено судами попередніх інстанцій, реалізація товару між позивачем та фізичними особами відбувалася на підставі договору купівлі-продажу. Фізичні особи не перебували у трудових відносинах з позивачем.

Оподаткування доходів фізичних осіб від продажу ними продукції флори і фауни здійснюється за правилами, встановленими Розділом ІУ Декрету КМ України "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92, яким не передбачено обов’язок підприємства утримувати податок при закупівлі товару у громадян. Підприємство (покупець товару), яке здійснює виплату коштів громадянам, відповідно до п.п. 14.1.1. Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.1993 р. № 12, не пізніше як через 30 днів після виплати повідомляє податковий орган за місцем проживання громадян довідкою ф. № 2.

Як було достовірно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач надсилав до податкового органу довідки за формою № 2 за місцем проживання громадян.

За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо необхідності визнання недійсним податкового повідомлення рішення узгоджуються з обставинами у справі та відповідають нормам матеріального права.

Доводи податкової інспекції, викладені у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки вони суперечать вищевикладеній позиції та  вимогам законодавства.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

                                                 У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Хустської об’єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2005 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2005 р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

головуючий суддя                            Н.Г. Пилипчук

судді                                                 М.О. Федоров

                   Л.В. Ланченко

                   Л.І. Бившева

                   О.І.  Степашко