Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
м. Дніпропетровськ, вул.Паторжинського, 18-А, 49044, (056) 713-58-29
Справа № 2-8159/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 квітня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.
при секретарі - Смоленченко І.Г.
за участю : позивача – ОСОБА_1
представника позивача – ОСОБА_2
представника відповідача – ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
16 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова із позовом до Харківського ГРУ «Приватбанку» про витребування майна із чужого незаконного володіння, відшкодування матеріальної та моральної шкоди ( а. с. 4-9).
26 жовтня 2010 року ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова було передано цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування матеріальної та моральної шкоди на розгляд до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (а. с. 55-56).
27 листопада 2009 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про витребування майна з чужого незаконного володіння, відшкодування матеріальної та моральної шкоди було прийнято до свого провадження (а .с. 60).
У судовому засіданні ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати, було встановлено вірне найменування відповідача як Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк (а. с. 68).
Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні посилався на те, що 25.02.2008 року між ним та відповідачем було укладено кредитно – заставний договір № HAD0AK56430021, відповідно до умов якого банк надав позивачу кредит у розмірі 18 886,68 дол. США строком на 7 років, з урахуванням 10, 56 % річних, під заставу автомобіля марки Chery Tiggo, державний номер НОМЕР_1. У лютому 2009 року позивач звернувся до відповідача для уточнення суми заборгованості, де дізнався, що боргами перед банком займається колекторське агентство «Верус». ОСОБА_1 на залоговому автомобілі проїхав до колекторського агентства, де йому повідомили, що не віддадуть автомобіль, доки не буде сплачена заборгованість за кредитно - заставним договором № HAD0AK56430021 від 25.02.2008 року перед банком у повному розмірі та запропонували підписати довіреність на ім’я банку щодо продажу автомобіля марки Chery Tiggo. У відповідь на пропозицію відповідача позивач відмовився підписувати довіреність, у зв’язку з чим працівником колекторського агентства було складено акт приймання автомобіля. ОСОБА_1 не має можливості користуватися власним автомобілем, у зв’язку із спричиненням йому матеріальної та моральної шкоди, звернувся до суду за захистом свої прав та просив суд витребувати на його користь у Харківського ГРУ автомобіль марки Chery Tiggo, а також судові витрати понесені позивачем по даній справі.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача – Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», проти задоволення позову заперечувала та просила суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до умов кредитно – заставного договору HAD0AK56430021 від 25.02.2008 року позивач має право звернути стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлено, що 25.02.2008 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» було укладено кредитно – заставний договір № HAD0AK56430021, відповідно до умов якого банком було надано позичальникові кредитні кошти н строк з 25.02.2008 року по 24.02.2015 року, у розмірі 18 886,68 дол. США зі сплатою 10,56% річних на придбання автомобіля, також в забезпечення виконання зобов’язання між позичальником та банком позивачу була відкрита кредитна лінія для сплати чергових страхових платежів, відповідно до умов кредитно – заставного договору частина кредиту в розмірі 18 330,02 дол. США надається з метою придбання позичальником автомобіля, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи (а. с. 19-21,24).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 станом на грудень 2008 року допустив прострочення виконання зобов’язання по кредитно – заставному договору № HAD0AK56430021 від 25.02.2008 року, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи (а. с. 77).
Під час судового засідання судом встановлено, що 18.03.2009 року співробітниками колекторського агентства «Верус» проведено вилучення залогового автомобіля марки Chery Tiggo, державний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні на майдані Харківського ГРК «Приватбанк», внаслідок чого складено акт приймання залогового автомобіля підписаний сторонами у добровільному порядку, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи (а .с. 75,76).
Судом встановлено, що позивач звертався з листом до відповідача про повернення автомобіля Chery Tiggo, державний номер НОМЕР_1, у відповідь на який йому було відмовлено у зв’язку з тим, що ОСОБА_4 станом на 02.04.2009 рік має заборгованість за кредитно – заставним договором № HAD0AK56430021 від 25.02.2008 року, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи (а. с. 25,37).
Також судом встановлено, що позивач станом на 13.05.2009 року має заборгованість за кредитно – заставним договором № HAD0AK56430021 від 25.02.2008 року, що підтверджується розрахунком заборгованості (а . с. 77-78).
Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані нормами Цивільного кодексу України в редакції 2003 року та умовами кредитно - заставного договору № HAD0AK56430021 25.02.2008 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 6.2.4 кредитно заставного договору № HAD0AK56430021 25.02.2008 року позичальник зобов’язується здійснити повну сплату процентів за користування кредитом не пізніше дати фактичного погашення кредиту.
Відповідно до п. 8.1 кредитно заставного договору № HAD0AK56430021 25.02.2008 року предметом застави є автомобіль, власником якого є позичальник.
Відповідно до п. 13.2 кредитно заставного договору № HAD0AK56430021 25.02.2008 року банк має право на власний розсуд обрати процедуру позасудового стягнення на предмет застави за допомогою передачі застави у власність банку для задоволення і погашення забезпечених вимог, продаж предмета застави банком третій особі у відповідності із вимогами законодавства Ураїни.
Оцінюючі усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та приймаючи до уваги те, що на момент вилучення залогового автомобіля позивачем було прострочено виконання зобов’язання, а також враховуючи те, що зідно умов кредитно – заставного договору № HAD0AK56430021 25.02.2008 року банк має право на власний розсуд обрати процедуру позасудового звернення стягнення на предмет застави, суд вважає за необхідне у позовних вимогах у цій частині позивачу – відмовити.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.
Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та його вини в її заподіянні. Позивачем не було надано суду жодних доказів, які підтверджують факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а також інших обставин, що мають значення для вирішення спору, тому суд вважає, що у задоволенні даної вимоги позивачу слід відмовити.
Керуючись ст. 614, 1054, 1167 ЦК України, ст. ст. 208-210,218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
ОСОБА_1 у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про витребування майна із чужого незаконного володіння, відшкодування матеріальної та моральної шкоди – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено у Апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду, також апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жотвневий районний суд м.Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження
Суддя Ф.Ф. Маймур