Оболонський районний суд міста Києва
м. Київ, вул. Тимошенка, 2є, 4212, (044) 418-73-60
Справа № 2-2992/2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2010 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді Таргоній Д.О.,
при секретарі Фоменко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
У березні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про зміну договору найму житлового приміщення та просив суд своїм рішенням вселити його в квартиру АДРЕСА_1 та виділити йому в користування житлову кімнату площею 12,0 кв.м. у вказаній квартирі, а відповідачці ОСОБА_1 кімнату площею 17,2 кв. м., залишивши місця загального користування: вбиральню, ванну кімнату, лоджію, коридор у спільному користуванні.
Ухвалою суду від 03.09.2010 року вказаний позов залишно без розгляду на підставі п. З ч. 1 ст. 207 ЦПК України у зв’язку з повторною неявкою позивача в судове засідання.
Заперечуючи проти позову ОСОБА_2 відповідачка ОСОБА_1 пред’явила зустрічний позов про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщення, а саме квартирою № 29 в буд. 11 по вул. А. Навашина в м Києві. В обгрунтування зустрічного позову посилалась на наступні обставини.
ОСОБА_2 являється її братом. Спірну квартиру у 1984 році отримала їх матір - ОСОБА_3 на сім’ю з трьох осіб: себе - ОСОБА_3, дочку - ОСОБА_4 та сина - ОСОБА_2 Особистий рахунок значиться на ОСОБА_3
Їх матір переїхала на постійне проживання до Росії для догляду за бабусею (своєю матір’ю) та у зв’язку з оформленням опікунства знялась з реєстраційного обліку в Україні.
Незважаючи на реєстрацію, відповідач ОСОБА_2 не проживає у спірній квартирі з 2001 року, коли після реєстрації шлюбу забрав всі свої речі та переїхав проживати до своєї дружини. Його шлюб тривав близько двох років, однак і після розірвання шлюбу він до спірної квартири не повернувся, про своє нове місце проживання ні сестру, ні матір не повідомляв. Няких перешкод у користуванні квартирою йому ніхто не чинив, він мав ключі і вільний доступ, однак добровільно відмовився від своїх прав на проживання і користування квартирою.
Протягом 2003-2006 років ОСОБА_2 розшукувала міліція у зв’язку зі скоєними ним правопорушеннями. До неї додому неодноразово телефонували працівники правоохоронних органів, які цікавились місцем перебування відповідача, однак їй було це невідомо.
В подальшому вона дізналась, що вироком Подільського районного суду м. Києва від 30.11.2006 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. ст. 186 ч. З, 309 ч. 2 КК України та засуджено до 4-х років позбавлення волі.
10.03.2009 року ОСОБА_2 звільнився з місць позбавлення волі, однак після звільнення на спірну квартиру не повертався, не проживав та не приймав участі в оплаті квартплати та комунальних послуг.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала свій позов з підстав, зазначених у позовній заяві. Вважає, що ОСОБА_2 втратив вправо на проживання на спірній житловій площі, оскільки добровільно залишив квартиру ще в 2001 році і з тих гир в ній не проживав, квартплату та комунальні послуги не сплачував.
Представник позивача в судовому засіданні також підтримала позов, просила суд його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 03.09.2010 р. в судове засідання не з'явився повторно, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляв Направив на адресу суду письмову заяву з проханням відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням його адвоката у відпустці.
На підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд визнав можливим розглянути справу у його відсутності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів та з урахуванням пояснень, наданих ОСОБА_2 суду раніше.
Третя особа Оболонська районна в м Києві державна адміністрація в судове засідання свого представника не направила, надіславши на адресу суду письмову заяву з проханням розглядати справу за його відсутності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши в сукупності подані сторонами докази, суд встановив наступне.
Як вбачається з ордеру № 49628 від 18.09.1984 року, згідно з рішенням виконкому Подільської райради від 10.09.1984 року, квартира АДРЕСА_2 [(зараз ~ Академіка Навашина) у м. Києві була отримана ОСОБА_3 на сім'ю з трьох осіб - ОСОБА_3 О І., ОСОБА_4 (позивач), ОСОБА_2 (відповідач) (а.с. 8)
З довідки форми № 3, наданої ЖЕК № 513 вбачається, що на даний час в спірній квартирі зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 6) Обґрунтовуючи причини своєї відсутності на спірній жилі площі відповідач ОСОБА_2 пояснив, що після того, як їй мати близько 10 років тому виїхала на проживання до Росії, вони з сестрою злишились проживати в спірній квартирі удвох. З часом стосунки у них погіршились, сестра підозрювала його у крадіжках, зверталась до міліції з заявами та скаргами. Тому він змушений був у 2005 році тимчасово виїхати з квартири саме через погані відносини з сестрою. Він мав ключі від вхідних дверей, іноді приходив додому, брав свої речі. В подальшому, сестра зробила ремонт і змінила замки в дверях, при цьому ключів йому не дала.
З 2006 року по 2009 рік він відбував покарання в місцях позбавлення волі, а після того, як звільнився відповідачка не впустила його в квартиру. Вона запропонувала йому тимчасово до березня 2010 року мешкати в однокімнатній квартирі АДРЕСА_3, яка належить її чоловіку - ОСОБА_5В , який, в свою чергу, мешкав у спірній квартирі разом з сестрою. В квартирі чоловіка сестри він мешкав безкоштовно, оплачував тільки комунальні послуги. В березні 2010 року його тимчасове проживання в квартирі ОСОБА_5 закінчилось, оскільки останній почав вимагати орендної плати. В свою квартиру він не міг потрапити, оскільки не мав ключів, а сестра його не впускала. Тому йому довелось тимчасово проживати у знайомих.
Вказані пояснення були підтверджені показами свідка ОСОБА_6 допитаного в судовому засіданні.
Крім того, з протоколу допиту ОСОБА_5, направленого на запит суду разом з витягом з матеріалів кримінальної справи № 05-8884, порушеної 09.09.2005 року, вбачається наступне ОСОБА_2В проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1 до 2005 року разом з сестрою ОСОБА_4В Оскільки з квартири почали пропадати особисті речі і гроші, ОСОБА_4, підозрюючи брата, самостійно прийняла рішення про виселення брата з квартири. В подальшому був такий інцидент: коли вдома нікого не було, ОСОБА_2, щоб потрапити до квартири, зламав замок. Тому він, ОСОБА_5, купив новий замок і поставив у двері. Нових ключів у ОСОБА_2 не було.
Відповідно до ст, 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його СІм'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжений наймодавцем, а в разі опору - судом.
Як вказано в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України” від 12 квітня 1086 р N9 2 із наступними змінами, у справах про визнання наймача або членів його сім'ї такими, що втратили право користування жилим приміщенням (ст. 71 Житлового кодексу України), необхідно з’ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які погребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім’ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Таким чином, а судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не проживає на спірній житловій площі з 2005 року.
При цьому, з 20.05.2006 року по 10.03.2009 року він відбував покарання в місцях позбавлення волі, згідно з вироком Подільського районного суду м. Києва від 30.11.2006 року.
Після звільнення з місць позбавлення волі непроживання ОСОБА_2 у спірній квартирІ було пов'язане з перешкодами, які йому чинила сестра - ОСОБА_1 Ключів від спірної квартири він не мав.
З огляду на викладене, суд визнає поважною причину не проживання ОСОБА_2 у спірній квартирі, оскільки через конфлікт з сестрою, яка перешкоджає йому користуватись нею, він позбавлений можливості потрапити до квартири через відсутність у нього ключів від вхідних дверей.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням є безпідставними.
Керуючись ст. 71 ЖК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України № 2 від 12 04,1985 року, ст.ст 10, 11, 60. 88, 213-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Оболонська районна в м Києві державна адміністрація, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити. Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м Кишєва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів післяйого проголошення.
Суддя: Таргоній Д.О.