ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

За позовом  Закритого акціонерного товариства "Центр МЖК", м. Дніпропетровськ 

до  Відповідача-1 Закритого акціонерного товариства будівельної компанії "Пріоритет", м. Дніпропетровськ
Відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛесМетПром", м. Дніпропетровськ 

3-я особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Приоритет-житло", м. Дніпропетровськ

про визнання права власності на нерухоме майно

                                                                                       Суддя Юзіков С. Г.

                                              ПРЕДСТАВНИКИ:

позивача - не з'явився

відповідача-1 - Зибін А.О., дов. №1-10/2005 від 03.10.2005р.
відповідача-2 - Криволапов С.В., дов. б/н від 19.02.2006р.

3-ї особи - Лютий Т.М., дов. №16-05/2006 від 16.05.2006р. 

        СУТЬ СПОРУ:  

          Позивач просить визнати за ним право власності на незавершений будівництвом              11- поверховий житловий будинок літ. А, розташований за адресою м. Дніпропетровськ, Бульвар Слави, 58.

Представник Позивача у судове засідання не з’явився (про час та місце засідання суду сповіщені належно).

Відповідач -1 позовні вимоги заперечує, оскільки Позивача визнано банкрутом, а Відповідач є кредитором Позивача. Оскільки будинок не введено в експлуатацію, будівництво не завершено, власника визначити неможливо, так як нерухоме майно не оформлено і юридично ще не існує. Об’єкт незавершеного будівництва не може бути об’єктом цивільних прав, в тому числі права власності. Незавершене будівництво не може бути об’єктом купівлі-продажу. Таким чином, запропонований арбітражним керуючим продаж майна боржника є неможливим. Наявність у Позивача заборгованості за кредитом не є доказом права власності на збудований об’єкт, а доводить лише факт неповернення коштів за кредитом, той факт, що за кредитні кошти фінансується будівництво, також не підтверджує безумовного права власності позичальника (Позивача) на об’єкт будівництва.

Відповідач -2 також позов заперечує, мотивуючи тим, що арбітражний керуючий при зверненні з позовною заявою не обґрунтував, на підставі яких документів зробив висновок, що спірне майно є власністю Позивача. З матеріалів справи не вбачається, що Позивач належним чином оформив земельну ділянку під будівництво,  за даними міського комунального  підприємства "Земград" паспорт на земельну ділянку  не видавався. Будівництво велось на замовлення  ЖБК -431, а Позивач був лише підрядником. До відзиву  Відповідач -2 додав копії договору управління майном (об’єктом незавершеного будівництва) від 16.12.2004р., укладеного ЖБК № 431 та Відповідачем -2, за предметом якого ЖБК №431 передав Відповідачеві -2  в управління, а Відповідач -2  зобов'язався за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах ЖБК № 431, предметом управління є незавершене будівництво будівель багатоквартирних житлових будинків № 6 і № 7 за будівельною адресою: бульвар Слави, ж/м Сокол, м. Дніпропетровськ. Також до відзиву Відповідач -2 додав копії рішення  Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 19.05.1994р. № 546 про затвердження житлово-будівельного кооперативу № 431 Центру МЖК Жовтневого району, розпорядження виконкому Жовтневої районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська від 23.09.1997р. № 37-рп про перереєстрацію Житлово-будівельного кооперативу № 431, з місцезнаходженням ж/м Сокіл -2 житл. діл. сект. 6,7.

18.05.2006р. від Відповідача-1 надійшло клопотання про об’єднання справи №3/276(39/41) зі справою №7/260(31/145). В задоволенні клопотання відмовлено, так як згідно зі ст. 58 ГПК України суддя має право об'єднати кілька однорідних справ , у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, тобто із зазначеної норми вбачається, що ці справи можуть бути об’єднані, коли вони знаходяться у одного судді, однак  вказані справи знаходяться в провадження різних суддів (Юзікова С.Г. та Коваль Л.А.) і тому  не можуть бути об’єднані в одну.

07.06.2006р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Приоритет-житло" надійшло клопотання про залучення його до участі у справі у якості 3-ї особи на стороні Позивача, оскільки вирішення даного спору  може вплинути на його права, свободи, інтереси або обов'язки. До клопотання додано, посвідчений державним нотаріусом Батовою Л.Г., договір купівлі-продажу від 25.04.2005р., укладеного ТОВ "Промторгсервіс" та  ТОВ "Приоритет-житло", за яким  ТОВ "Промторгсервіс" продало, а  ТОВ "Приоритет-житло" придбало  незавершений будівництвом об’єкт нерухомості –житловий будинок літ.А, що складає 45 % готовності об’єкту та розташований  за адресою: м. Дніпропетровськ, б. Слави, 58. З договору вбачається, що цей будинок належить продавцеві на підставі договору купівлі-продажу майна  за аукціоном, посвідченого сьомою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою 28.03.2005р. за реєстром № 5-2788. Також до клопотання додано Витяг з Державного реєстру правочинів, рішення постійно діючого третейського суду при Дніпропетровській торгово-промисловій палаті від 0111.2005р. у справі № 1/2005, яким  відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Промторгсервіс" до ТОВ "Приоритет-житло" про визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаного будинку.

           Клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Приоритет-житло"  до участі у справі у якості 3-ї особи на стороні Позивача судом задоволено.

У доповненні до відзиву на позовну заяву Відповідач-1 просить у позові відмовити, оскільки 3-я особа є власником спірного будинку, як свідчать надані Позивачем та Відповідачем-2 документи, власником спірного майна до моменту продажу був саме Позивач, так як саме Позивач був замовником будівництва. Відповідач-2 не може претендувати на спірне майно так як ним вже подано заяву з грошовими вимогами до Позивача про стягнення вартості цього майна. Позивач був законним власником недобудованого будинку, здійснив його продаж, і на даний момент вже не є власником нерухомого майна, що є предметом спору.

          У відзиві на позовну заяву від 07.06.2006р.  Відповідач-2 просить у позові відмовити, так як у справі відсутні документи про те, що Позивач має будь які претензії до ЖБК №431, пов’язані з оплатою виконаних робіт у період з 1994 до 1998років, чи неповною оплатою якогось об’єму робіт. Позивач продав незавершене будівництво жилих будинків ТОВ "Промторгсервіс", а те далі продало вказане майно  ТОВ "Приорітет-житло".

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

                   Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників Відповідача-1, Відповідача-2, 3-ї особи, господарський суд

                                                         ВСТАНОВИВ:

Рішенням  Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 19.05.1994р. № 546 про затвердження житлово-будівельного  кооперативу № 431 Центру МЖК Жовтневого району, затверджено житлово-будівельний  кооператив  № 431 Центру МЖК Жовтневого району на будівництво 75-квартирного житлового будинку для робітників Центру на ж/м "Сокіл". Розпорядженням виконкому Жовтневої районної ради народних депутатів м.Дніпропетровська від 23.09.1997р. № 37-рп перереєстровано Житлово-будівельного кооперативу № 431, з місцезнаходженням ж/м Сокіл -2 житл. діл. сект. 6,7.

Розпорядженням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів №207р від 04.03.1992р. житловому будинку № 6,7 присвоєно адресу бульвар Слави, 58.

24.06.1994р. ЖБК № 431 "Кооперативом" та  Центром МЖК Жовтневого району "Замовником" укладено "Типовий договір на проектування і будівництво кооперативного жилого будинку  між ЖБК № 431 та  Центром МЖК Жовтневого району". За даним договором  "Кооператив"  на підставі рішення загальних зборів від 21.06.1994р. передав, а "Замовник" прийняв на себе зобов’язання виконання функцій замовника по будівництву жилого будинку  -10 поверхів, за адресою бульвар Слави, 58.

Згідно з договором підряду на виконання робіт від 24.06.1994р., укладеного  ЖБК № 431, як "Замовником" та  Центром МЖК Жовтневого району, як "Генпідрядником"  "Замовник"   доручив, а "Генпідрядник" зобов’язався виконати будівельно-монтажні роботи на жилих секціях № 6, 7 молодіжного комплексу по бульвару Слави відповідно до наявної у розпорядження "Генпідрядника" проектно-кошторисної документації на секції № 6, 7. За вказаним договором "Замовник" зобов'язався забезпечити фінансування будівельно-монтажних робіт у повному обсязі вартості секцій № 6, 7. "Генпідрядник зобов’язався виконувати будівельно-монтажні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, здійснювати здачу виконаних робіт згідно з актами виконаних робіт.

Будівництво будинку не завершено. Відповідно до технічного паспорту, виданого10.09.2004р. КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", готовність будинку  становить 45%.

Відповідно до рішення виконкому дніпропетровської міської ради народних депутатів від 25.05.1995р. № 676 замовником на будівництво молодіжного житлового комплексу по бульвару Слави слід вважати акціонерне товариство "Центр МЖК" замість управління капітального будівництва виконкому.

За  договором від 16.12.2004р. ЖБК № 431 передав  Відповідачеві -2 в управління  незавершене будівництво будівель багатоквартирних жилих будинків № 6 і № 7 за будівельною адресою: бульвар Слави, ж/м Сокіл, м. Дніпропетровськ. Вказаний договір визнано дійсним рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2005р. у справі № 8/26.

Згідно зі ст. 1029, 1030 ЦК України  за  договором  управління  майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний  строк майно  в  управління,  а  друга  сторона  зобов'язується  за плату здійснювати від свого імені  управління  цим  майном  в  інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).  Договір управління майном може засвідчувати  виникнення  в управителя  права  довірчої  власності  на  отримане  в управління майно. Предметом   договору   управління   майном   можуть   бути підприємство як єдиний  майновий  комплекс,  нерухома  річ,  цінні папери, майнові права та інше майно.  Майно,  передане  в управління,  має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя.      Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов'язані  з управлінням майном,  здійснюються на окремому банківському рахунку.

Однак, передача майна в управління не тягне перходу права власності  на нього до управителя.

3-ю особою надано, посвідчений державним нотаріусом Батовою Л.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 5-3255, договір купівлі-продажу від 25.04.2005р., укладеного ТОВ "Промторгсервіс" та  ТОВ "Приоритет-житло", за яким  ТОВ "Промторгсервіс" продало, а  ТОВ "Приоритет-житло" придбало  незавершений будівництвом об’єкт нерухомості –житловий будинок літ.А, що складає 45 % готовності об’єкту та розташований  за адресою: м. Дніпропетровськ, б. Слави, 58. З договору вбачається, що цей будинок належить продавцеві на підставі договору купівлі-продажу майна  за аукціоном, посвідченого сьомою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою 28.03.2005р. за реєстром № 5-2788. Також до клопотання додано Витяг з Державного реєстру правочинів, рішення постійно діючого третейського суду при Дніпропетровській торгово-промисловій палаті від 01.11.2005р. у справі № 1/2005, яким  відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Промторгсервіс" до ТОВ "Приоритет-житло" про визнання недійсним договору купівлі-продажу вказаного будинку.

Відповідно до ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником, крім іншого, майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про власність" об'єктом права власності акціонерного товариства є  майно, придбане  за  рахунок  продажу  акцій,  одержане в результаті його господарської діяльності, а також інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом.

Статтею 330 ЦК України визначено, якщо  майно  відчужене  особою,  яка  не мала на це права, добросовісний набувач  набуває  право  власності  на  нього,  якщо відповідно  до  статті  388  цього  Кодексу  майно  не  може  бути витребуване у нього.

За ст. 388 ЦК України, якщо  майно за відплатним договором придбане в особи,  яка не мала права його відчужувати,  про що набувач не знав і  не  міг знати  (добросовісний  набувач),  власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:       1) було загублене власником  або  особою,  якій  він  передав майно у володіння;      2) було  викрадене  у  власника  або особи,  якій він передав майно у володіння;      3) вибуло з володіння власника або особи,  якій  він  передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

До матеріалів  справи  не додано доказів того, що 3-ю особою спірне майно –житловий будинок придбане у супереч чинному законодавству.

Крім того, питання витребування майна із чужого незаконного володіння не є предметом даного спору.

Відповідно до ст. 33, 34  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

          Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати  слід покласти на Позивача.

Керуючись ст. 33, 34, 49, 75, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                 ВИРІШИВ:

          У позові відмовити.

Судові витрати   покласти на Позивача.

                Суддя                                                                                                 С.Г. Юзіков           

Рішення підписане 27.07.2006р.