Справа № 22-ц-4922/2008 р.

Головуючий 1-У інстанції: Омельченко К.О.

Категорія - про видачу судового наказу

Доповідач : Солодков А. А,

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07      жовтня 2008 року судова колегія судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Солодкова А.А.

суддів -                                            Кругової С. С. ,  Піддубного P.M.

при секретарі - Соколовій А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Закритого акціонерного товариства    комерційного банку „ПриватБанк" - Янсона Євгена Валерійовича

на ухвалу судді Дзержинського районного суду м.  Харкова від 27 серпня 2008 року по цивільній справі за заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1заборгованості за кредитним договором,  -

встановила:

В       серпні 2008 року представник заявника звернувся до суду із вказаною заявою.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м.  Харкова від 27 серпня 2008 року

відмовлено в прийнятті заяви про видачу судового наказу на підставі  ст.  100 ЦПК України.

На вищезазначену ухвалу представник заявника подав апеляційну скаргу,  в якій просить ухвалу скасувати та передати питання до того ж суду на новий розгляд.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу,  Янсон Є.В. посилається на порушення судом норми процесуального права. Апелянт вказує,  що кредитний договір с складеним у письмовій формі,  у зв'язку з чим,  вимоги,  які на ньому ґрунтуються,  відповідно до п. 1 ч.1  ст.  96 ЦПК України можуть бути підставою для видачі судового наказу.

Зазначає,  що у разі порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Судова колегія,  заслухавши доповідь судді,  пояснення осіб,  що з'явилися,  перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції,  вважає,  що скарга задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ч.1  ст.  100 ЦПК України,  суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу,  якщо заявлено вимогу,  не передбачену статтею 96 цього Кодексу або із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Як вбачається з матеріалів справи,  представник Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1  суми заборгованості за кредитом в розмірі 4787, 97 гри.,  заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 5721, 05 грн.,  та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 2853, 88 грн..

Вказані суми не є безспірними сумами,  для визначення яких необхідно встановити ряд обставин,  суттєвих для вирішення цього питання. Таким чином заявлена вимога не є такою,  яка грунтується на правочині,  вчиненому у письмовій формі.

Відповідно до п. 1  ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу судді першої інстанції,  апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін,  якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими,  підстав для скасування ухвали судді судова колегія не вбачає.

Керуючись  ст.  ст.  303,  304,  307 ч.2 п.1,  312 ч.1 п.1,  313,  314 ч.1 п.4,  315,  317,  319 ЦПК України,  судова колегія,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Закритого акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" відхилити.

Ухвалу судді Дзержинського районного суду м.  Харкова від 27 серпня 2008 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.