Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2012 Справа №1915/1377/2012

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої Тихої І.М.,

при секретарях Гніданику А.Р. та Матрифайло І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та встановлення порядку користування квартирою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 1/2 частину квартири №27 за адресою пр-т Злуки, 53 «а» в М.Тернополі. В обґрунтування позивних вимог посилається на те, що 23.10.2003 року між її батьком - ОСОБА_2, який в зв"язку з тим, що вона на час укладення договору була неповнолітньою діяв крім власних також і в її інтересах, та ПМП «Тернопільська фірма «Будівельник» укладено договір про дольову участь у будівництві вищезгаданої квартири. 1.08.2007 року виконавчим комітетом Тернопільської міської ради прийнято рішення про оформлення права власності на спірну квартиру в рівних частинах за нею та відповідачем, на підставі чого 22.08.2008 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Проте, відповідач не визнає того, що їй праві власності належить 1Л частина спірної квартири, а тому просить суд визнати за нею вищезгадане право.

У суді позивачка доповнила позов вимогою про вселення її у належне їй на праві власності житло та попросила суд встановити порядок користування ним, посилаючись на те, що батько перешкоджає їй у доступі до житла, зокрема, без її згоди замінив замок на вхідних дверях квартири, а тому просить вселити її та встановити порядок користування спірною квартирою, а саме виділити їй житлову кімнату площею 22,7 кв.м., а ОСОБА_2- житлову кімнату площею 19,2 кв.м., залишивши в спільному користуванні кухню, коридор, ванну кімнату, підсобні та допоміжні приміщення.

Позивачка та її представник у судовому засіданні позов підтримали повністю та просять його задовольнити з викладений у ньому мотивів.

Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечили щодо задоволення позову, посилаючись на те, що в договорі про пайову участь у будівництві спірної квартири від 23.10.2003 року, укладеному між ОСОБА_2, який діяв в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_1 та ПМП ТФ "Будівельник" , міститься печатка юридичної особи ПП «ТФ «Будівельник», яка утворилась лише 15.06.2007 року та є правонаступником ПМП «ТФ «Будівельник», про що свідчить витяг з статуту підприємства, а тому відсутня згода юридичної особи на його укладення. Також зазначив, що у наданому позивачкою договорі міститься не його підпис, оскільки він укладав договір лише від свого імені, в зв"язку з чим вважає правочин таким, що не відбувся, а тому в задоволенні позову просить відмовити, оскільки відсутня правова підстава для реєстрації за позивачкою права власності на 1/2 частину спірної квартири.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні факти:

Правочин, який вчиняє юридична особа має бути скріплений печаткою юридичної особи( ч.2 ст.207 ЦК України).

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" не може бути визнано недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини(договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення( відсутня згода за всіма істотними договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства потрібна його передача, тощо).

Представлений позивачкою договір про дольову участь у будівництві двохкімнатної

квартири № 27, загальною площею 74,4 кв.м., за адресою пр-т Злуки, 53 «а» в М.Тернополі., укладений 23 жовтня 2003 року між ОСОБА_2, який діяв в власних інтересах та інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_1, та ПМП «Тернопільська фірма «Будівельник» скріплений печаткою ПП "Тернопільська фірма "Будівельник", яка утворилась 15.06.2007 року та є правонаступником ПМП "ТФ "Будівельник", що підтверджуєгься статутом підприємства, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 193717 серії А 01, виданим державним реєстратором Тернопільської міської ради та довідкою АА № 312413 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданою головним управлінням статистики у Тернопільській області.

Таким чином, суд вважає, що даний договір не є укладеним, оскільки в ньому міститься печатка юридичної особи ПП ТФ "Будівельник", якої на час його підписання не існувало та яка утворилась на 4 роки пізніше.

Виходячи з вищенаведеного, рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1066 від 01.08.2007 року, яким визнано право власності в рівних частинах за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на двохкімнатну квартиру № 27, загальною площею 74,4 кв.м., за адресою пр-т Злуки, 53 «а» в М.Тернополі та свідоцтво про право спільної часткової власності сторін на квартиру №27 за адресою пр.-т Злуки, 53 «а» в М.Тернополі, суд оцінює критично, оскільки правова підстава їх винесення (договір) не укладався, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру № 27, загальною площею 74,4 кв.м., за адресою пр-т Злуки, «а» в М.Тернополі слід відмовити.

Оскільки правомірність володіння, користування та розпорядження ОСОБА_1 1/2 частиною спірного житла не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду справи у суді, слід відмовити їй також задоволенні позовних вимог щодо її вселення та встановлення порядку користування вказаним житлом.

При цьому, покази свідка ОСОБА_3, яка є матір"ю позивачки та повідомила суду про те, що відповідач поміняв замок від вхідних дверей до квартири АДРЕСА_1 «а» в м.Тернополі та чинить перешкоди у доступі до вказаного житла їх доньці ОСОБА_1 , суд оцінює критичною, оскільки вони не впливають на встановлену судом відсутність правової підстави для реєстрації за позивачкою права власності на 1/2 частину спірного житла.

Керуючись ст.ст. 10, 11 ч.1, 60, 210, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст.207,328,392 ЦК України, п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними",-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, вселення та встановлення порядку користування квартирою - відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення строку на його оскарження

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду

Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом 10 днів після

ного проголошення. Особи, які брали участь в справі, проте, не були присутні під час

проголошення рішення, мають право оскаржити рішення на протязі десяти днів від

отримання його копії.

Головуюча І.М.Тиха