Судове рішення #5221765

 

 

 

 

 

 

                                                                                                              № 2-1313

                                                                                                              2009 рік.

 

 

                                          З А О Ч Н Е     Р І Ш Е Н Н Я

                           І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

 

16 квітня 2009 року.                                                                Шевченківський районний суд

м. Чернівці в складі :

головуючого-судді                                                                   Богдана С.І.

при секретарі                                                                             Яценко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача Орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Чернівецької міської ради до ОСОБА_2 про надання дозволу на виїзд за межі України без згоди батька,

                                                     В С Т А Н О В И В :

                В березні 2009 року позивачка звернулася до суду з позовом про надання дозволу на виїзд дитини за межі України без згоди батька.

                В позові зазначає, що шлюб з відповідачем було розірвано 13.04.2000 року. Їхня донька - ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

                 Після розірвання шлюбу відповідач переїхав на проживання до США де проживає на теперішній час, будь-яких стосунків ні вона, ні донька з відповідачем не підтримують.

                 Після того як відповідач виїхав до США вона мала змогу поїхати з дитиною за кордон на відпочинок та оздоровлення, неодноразово зверталася до відповідача по телефону за тим, щоб він надав письмову згоду на виїзд доньки за кордон, однак він відмовляв їй, посилаючись на відсутність часу та складність оформлення в Америці такої згоди. У свій час вона не заперечувала проти виїзду відповідача на ПМП за кордон і надала йому відповідний дозвіл.

                 Як до розірвання шлюбу так і після цього вона особисто займається вихованням дитини. Вона як мати бажає розширити світогляд неповнолітньої дитини, показати їй світ, окрім цього дитина вже доросла, навчається в школі де час від часу організовуються туристичні поїздки за кордон і донька може поїхати самостійно без неї у складі дитячої групи у супроводі вчителів школи.

                  Відповідно до п.2 ст. 4 Закону України „ Про порядок виїзду з України і в”їзду в Україну громадян України ” за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

                  Згідно п.2-2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, виїзд за межі України громадян які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення оригіналів документів або їх нотаріально посвідчених копій :

   рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

                  Про позбавлення батьківських прав відповідача заперечує донька, однак відсутність письмової згоди відповідача позбавляє її можливості виїхати з дитиною за кордон для оздоровлення та на відпочинок.

                   Тому діючи виключно в інтересах дитини, просила надати дозвіл малолітній ОСОБА_3 на виїзд за межі України без згоди та супроводу її батька ОСОБА_2, у супроводі її матері ОСОБА_1 або самостійно до досягнення повноліття .

                 В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені позовні вимоги і дала свої пояснення.

                  Представник третьої особи вважав, що слід надати дозвіл на виїзд неповнолітній ОСОБА_3, оскільки її батько цього не бажає робити, а дитина від цього страждає.

                 Відповідач в судове засідання не появився, в суд факсом поступила заява ОСОБА_2 в якій він позов визнав, не заперечував проти виїзду за кордон його доньки без його згоди, просив справу розглянути у його відсутності.

                 Заслухавши позивачку, третю особу, дослідивши письмові докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

                  Судом встановлено, що позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 07.06.1996 року.

                   Вони обоє є батьками ОСОБА_3, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року і це підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серія НОМЕР_1 виданого 17.01.1997 року.

                  13 квітня 2000 року позивачка та відповідач розлучилися і це підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу.

                  12 березня 2002 року ОСОБА_2 виїхав за кордон на постійне місце проживання за межі України в США і при цьому отримав письмовий нотаріальний дозвіл від колишньої дружини ОСОБА_1. Дана обставина підтверджується довідкою № НОМЕР_2 від 19.01.2009 року ВГІРФО УМВС України в Чернівецькій області.

                  Як пояснила позивачка, її донька ОСОБА_3 проживає з нею, вона бажає поїхати з дитиною за кордон для оздоровлення та відпочинку, однак не може цього зробити, оскільки потрібна згода батька.

                  Відповідач знаходиться за кордоном в США де постійно проживає і не надає згоду на виїзд своєї доньки за кордон.

                   Відповідно до п.2 ст.4 Закону України „ Про порядок виїзду з України і в”їзду в Україну громадян України „ за відсутності згоди одного з батьків виїзду неповнолітнього за кордон може бути дозволений на підставі рішення суду.

                   Суд вважає, що отримання дозволу на виїзд за кордон неповнолітній буде діяти в її інтересах, сприяти її оздоровленню, розвитку та вихованню. Оскільки батько дитини, відповідача ОСОБА_2 не надає такого дозволу і суд визнає це як навмисною перешкодою з боку батька у виїзді дитини тимчасово за кордон, то слід надати дозвіл на виїзд її за кордон без згоди батька.

                    На підставі викладеного та ст.ст. 150,154,155,160 Сімейного кодексу України, ст.. 4 Закону України „ Про порядок виїзду з України і в”їзду в Україну громадян України ” керуючись ст.ст. 10,60,209,213,215,218,224-228 ЦПК України, суд -

                                                            В И Р І Ш И В :

                   Позов задовольнити.

                    Дозволити виїзд за кордон неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 , у супроводі її матері ОСОБА_1 або самостійно до досягнення повноліття.

                   Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

                   Заява про оскарження заочного рішення може бути подана протягом 120 днів з дня ознайомлення сторін з рішенням.

               Заява про оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана на протязі 20 днів після дня подачі заяви про оскарження рішення до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

 

 

 

                                    Суддя                                                  Богдан С.І.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація