УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Савченка С.І., Іванової І.В.,

при секретарі Мироненко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Бородянське автотранспортне підприємство 13237" на постанову Бородянського районного суду Київської області від 28 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області та Відкритого акціонерного товариства "Бородянське автотранспортне підприємство 13237" про стягнення недоотриманих сум щомісячної доплати за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю,

встановила:

У лютому 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області, який мотивував тим, що він працює в ВАТ "Бородянське АТП 13237", розташованого у м. Бородянка, тобто у зоні посиленого радіоекологічного контролю і відповідно до абзацу четвертого ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на доплату у розмірі одна мінімальна заробітна плата. Вказував, що відповідач здійснював перерахування коштів по місцю його роботи для виплати йому грошової доплати у значно менших розмірах, ніж це передбачено вищезазначеним Законом.

У зв"язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просив визнати дії відповідача щодо відмови у виплаті йому щомісячної доплати згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними та зобов’язати відповідача провести перерахунок і виплатити на його користь недоотриману суму щомісячної грошової доплати у розмірі одна мінімальна заробітна плата, як громадянину, який працює у зоні посиленого радіоекологічного контролю, за період з 1996- 2008 роки у розмірі 29347,79 грн.

Постановою Бородянського районного суду Київської області від 28 липня 2009 року позов задоволено частково, визнано дії ВАТ

"Бородянське автотранспортне підприємство 13237" щодо невиплати ОСОБА_2JL щомісячної доплати як працюючому на території радіоактивного забруднення відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними.

Зобов’язано відповідача ВАТ "Бородянське автотранспортне підприємство 13237" провести перерахунок та виплату ОСОБА_2JI. щомісячної доплати як працюючому на території радіоактивного забруднення відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з 22 травня 2008 року по 1 грудня 2008 року. В іншій частині в позові відмовлено.

У апеляційній скарзі ВАТ "Бородянське автотранспортне підприємство 13237" просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які привезли до неправильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Як убачається з позовної заяви, позивач пред’явив адміністративний позов до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області в порядку адміністративного судочинства.

Згідно ухвали Бородянського районного суду Київської області від 24 березня 2009 року суддя відкрив провадження в даній справі з підстав, передбачених ст. 107 КАС України.

Згідно ухвали від 1 липня 2009 року суд залучив до участі в даній справі ВАТ "Бородянське автотранспортне підприємство 13237" в порядку ч. З ст. 52 КАС України, обґрунтовуючи свої висновки тим, що в даних правовідносинах зазначене товариство здійснює владні управлінські функції на виконання делегованих повноважень, (а. с. 35)

Однак такі висновки суду першої інстанції суперечать вимогам ч. З ст. •ж КАС України, за правилами якої не допускається об"єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Вирішуючи даний спір, суд не звернув уваги на вимоги вищезазначених норм процесуального права і розглянув в одному провадженні вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду підлягає скасуванню в частині задоволення позову ОСОБА_1 до ВАТ "Бородянське автотранспортне підприємство 13237" про стягнення недоотриманих сум щомісячної доплати за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю із закриттям провадження у справі в цій частині позовних вимог відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. 203 КАС України.

В частині відмови в позові ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум щомісячної доплати за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю постанова суду від 28.07.2009 року в апеляційному порядку не оскаржується.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. 203 КАС України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Бородянське автотранспортне підприємство 13237" задовольнити частково.

Постанову Бородянського районного суду Київської області від 28 липня 2009 року скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Бородянське автотранспортне підприємство 13237" про стягнення недоотриманих сум щомісячної доплати за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Закрити провадження в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Бородянське автотранспортне підприємство 13237" про стягнення недоотриманих сум щомісячної доплати за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Роз’яснити, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства.

Постанову Бородянського районного суду Київської області від 28 липня 2009 року в частині відмови в позові ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум щомісячної доплати за роботу в зоні посиленого радіоекологічного контролю залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді