Справа   22-ц-2091/2009 року                                                                  Головуючий 1-ї інст. - Кириченко О.Д.

Категорія: трудовий спір                     Суддя-доповідач - Тичкова О.Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    13 травня  2009 року      судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

        головуючого          -    судді  Солодкова А.А.,

        суддів колегії          -    Тичкової О.Ю., Піддубного Р.М.

        при секретарі          -    Соколовій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова  від 06 лютого 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Радіо-Таксі» про зобов'язання до видачі дубліката трудової книжки і внесення до неї змін стосовно дати звільнення його з роботи, стягнення середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою видачі дубліката трудової книжки, відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним  позовом, після уточнення якого  остаточно просив зобов'язати відповідача: видати йому дублікат трудової книжки; виплатити середній заробіток за весь час затримки видачі дублікату трудової книжки, з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми  у сумі 60845,5 гривень; видати наказ про день його  звільнення датою видачі дубліката трудової книжки та внести зміни в дублікат трудової книжки. Крім цього просив суд визнати недійсним раніше зроблений запис в трудовій книжці про його звільнення  07 квітня 2003 року та стягнути з  відповідача  в якості компенсації моральної шкоди  10000 грн.  та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з 05 січня 2003 року по 07 квітня 2003 року працював на посаді  керівника служби безпеки ТОВ « Радіо - Таксі». Після  звільнення йому було поштою направлено трудову книжку, проте вона загубилась. Про факт зазублення трудової книжки йому стало відомо з рішення апеляційного суду Харківської області від 20 березня 2007 року, яким йому було  відмовлено в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Радіо-Таксі» про видачу трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні та за час вимушеного прогулу в зв'язку із затримкою видачі трудової книжки, а також відшкодування моральної шкоди. В зв'язку з тим, що відповідачем трудова книжка ОСОБА_1 загублена, а її дублікат досі не виданий, позивач з моменту звільнення позбавлений можливості працевлаштуватися, чим йому завдано моральних страждань. Вважав, що з дня звільнення в нього триває вимушений прогул, пов'язаний із затримкою видачі дублікату трудової книжки і  тому відповідач повинен виплатити йому середній заробіток за весь час прогулу.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які діяли від імені відповідача позовні вимоги не визнали та пояснили, що рішенням апеляційного суду Харківської області від 20 березня 2007 року встановлено, що позивач 21 квітня 2003 року особисто тримав трудову книжку на підставі пред'явленого паспорту. Вини відповідача у затримці видачі дублікату трудової книжки немає, оскільки позивач не звернувся до адміністрації підприємства з проханням про його видачу. Вважали, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова  від 06 лютого 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Жовтневого районного суду м. Харкова  від 06 лютого 2009 року скасувати та постановити нове про задоволення його позовних  вимог.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді та пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи та  обговоривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи,  ОСОБА_1 до 07.04.2003 року працював у Харківській філії ТОВ « Радіо - таксі» на посаді начальника служби безпеки, у день звільнення трудову книжку та остаточний розрахунок не отримав. У зв'язку з чим 15.04.2003 року  відповідач надіслав трудову книжку на його адресу цінним листом. 21.04.2003 року ОСОБА_1 особисто  отримав її у поштовому відділенні за місцем проживання.

    Зазначений факт встановлено рішенням апеляційного суду Харківської області від 20.03.2007 року у справі № 22 - ц - 1410/ 2007 і тому згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Відповідно до п 5.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників , затвердженої спільним наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 особа, яка загубила трудову книжку зобов'язана негайно заявити  про це власнику або уповноваженому органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після   заяви , а у разі ускладнення - в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку  з написом « Дублікат» у правому верхньому кутку першої сторінки.             

В супереч вимог ст. 10, 60 ЦПК України ОСОБА_1 доказів звернення до відповідача з  заявою про видачу йому дублікату трудової книжки суду першої інстанції не надав. У судове засідання суду апеляційної інстанції позивач не з'явився. Про необхідність явки до суду повідомлявся неодноразово, від отримання  повістки про виклик у судове засідання на 13.05.2009 року о 12:00 годині відмовився, у зв'язку з чим відповідно до п. 8 ст. 76 ЦПК вважається повідомленим.

Тому  у судової колегії  немає підстав вважати, що дублікат трудової книжки не виданий позивачу з вини відповідача, а право позивача на отримання дублікату трудової книжки порушено.

Суд  першї інстанції повно з'ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов обгрунтованого висновку щодо безпідставності  та незаконності позовних вимог ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

    Доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

    Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -    

УХВАЛИЛА :     

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова  від 06 лютого 2009 року залишити без змін.

    Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом  двох місяців з дня набрання законної сили

Головуючий:

Судді: