ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
р. | Справа № |
14-24 год.
За позовом: Селянського (фермерського) господарства "Кондратюк" с.Новопавлівка, Межівський р-н, Дніпропетровська обл.
до відповідача: Петропавлівської Міжрайонної державної податкової інспекції
про скасування податкових повідомлень-рішень
Суддя Бишевська Н. А.
Секретар судового засідання Бикова А.О.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача: Дмитрієва В.І. дор. № 116 від 20.05.06 р.
від відповідача: Васильченко О.М. дор. № 542/9/100 від 03.02.06 р.
СУТЬ СПОРУ:
Селянське (фермерське) господарство "Кондратюк" (далі –С(Ф)Г "Кондратюк", Господарство) звернулось з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Петропавлівської МДПІ (далі - ДПІ) від 21.03.2005 р. № 0000122301/0 на суму 9 873,38 грн. та №0000132301/0 на суму 3 674,76 грн.
16.06.06 р. позивачем уточнено позовні вимоги в частині скасування зазначених повідомлень- рішень та стягнення з бюджету на користь позивача безпідставно сплачених коштів у сумі 10 870, 00 грн.
В позові зазначається про неправомірність винесення ДПІ двох податкових повідомлень-рішень:
- про застосування штрафних санкцій за порушення обігу готівки в національній валюті (№ 0000122301/0 від 21.03.2005 р. на суму 9 873,38 грн.),
- про донарахування фіксованого сільськогосподарського податку (№ 0000132301/0 від 21.03.2005 р. на суму 3 674,76 грн.). В частині донарахування по даному виду податку, представник позивача в судовому засіданні погодилася з нарахуванням суми в розмірі 2223,19 грн. та просить визнати неправомірним лише нарахування штрафної санкції в розмірі 1451,57 грн.
Щодо порушення норм з регулювання обігу готівки Господарство посилається на те, що:
1. Не відповідає дійсності відображене податківцями в таблиці № 33 акту перевірки дебетове сальдо у сумі 2 634,75 грн. Згідно наданих для перевірки бухгалтерських документів (Копія Головної книги за 2002 рік) такої заборгованості не існує.
2. Необґрунтованим є виявлення ДПІ заборгованості підзвітної особи у сумі 2 652 грн. (табл. № 34 акту), оскільки при переході на новий план рахунки
бухгалтерського обліку у Головну книгу за 2002 рік помилково занесено сальдо по
бухгалтерському рахунку № 372 в сумі 2 652 грн. (Копія Головної книги за 2001 рік). Бухгалтерською довідкою № 2 у лютому 2002 року зазначена помилка
була виправлена, тому станом на 01.01.2002 р. заборгованість підзвітної особи с
отримані кошти в сумі 2 652 грн. відсутня.
Протягом 2001 року голова Господарства Кондратюк С. М. придбавав товарно-матеріальні цінності для ведення господарської діяльності за власні кошти через відсутність коштів у господарстві. Заборгованість господарства перед Кондратюком С. М. обліковувалася на бухгалтерською рахунку № 76 ( по старому плану рахунків бухгалтерського обліку) та № 372 (по новою плану рахунків бухгалтерського обліку) "Розрахунки з іншими дебіторами". При надходженні коштів з виручки на рахунок господарства у січні 2002 року Кондратюком С. М. знято карткового рахунку 8 460 грн. Тобто зазначену суму видано як відшкодування витрат власних коштів Кондратюка С. М. на придбання ТМЦ для ведення господарської діяльності, що не заборонено нормативними документами і підтверджується і копіями авансових звітів від 21.01.2002 р. на суму 460 грн. та від 22.01.2002 р. на суму 8 000 грн.
3. Штрафна санкція в сумі 5 000 грн. застосована до позивача безпідставно, тому що в
касі господарства залишок готівки на кінець дня 12.09.2002 р. складає 2 209,08 грн.
(при встановленому ліміті 2 800 грн.), що підтверджується копією денного касового звіту.
Крім того, позивач посилається на порушення з боку ДПІ порядку проведення перевірки та оформлення акту перевірки, які були виражені у відповідачем перевищено строки проведення перевірки (30-ть робочих днів), оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті начальником Петропавловської МДПІ з порушенням встановлених строків.
Проведені контролюючим органом нарахування по оскаржуваним повідомленням –рішенням сплачені позивачем , в зв’язку з чим останнім заявлена вимога про повернення безпідставно сплачених коштів.
Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що:
1. В порушення п.2.15. "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України 19.02.2001р. № 72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001р. за №237/5428 (із змінами та доповненнями) встановлена відсутність авансових звітів, які повинна надати підзвітна особа, якою являється голова господарства Кондратюк С. М., за раніше виданими під звіт сумами - 2634,75 грн.
2. Пунктом 4.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському
обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 88 від 24.05.1995 р.,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р за № 168/704, встановлений порядок виправлення помилок в первинних документах, облікових реєстрах і звітах, що створені ручним способом, який позивачем не був дотриманий.
3. Господарством згідно видаткового касового ордера без номера від 12.09.2002 року видано Кондратюк С. М. 5000 грн. для закупки обладнання. Про витрачання даної суми в розмірі 5000 грн. голова господарства на день закінчення перевірки не надав підтверджуючих документів. В наданих для перевірки бухгалтерських документах (авансових звітах, накладних,
товарних чеках, рахунках) відсутні підтверджуючі документи про придбане обладнання. Обладнання оприбутковано згідно даних головної книги в листопаді 2002 року
бухгалтерською проводкою на дебет рахунку 10 "основні засоби", але бухгалтерські документи на їх оприбуткування відсутні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
Петропавлівською МДПІ проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства С(Ф)Г "Кондратюк" за період з 01.07.2001 р. по 30.06.2004 р., за результатами якої 14.10.2004р. складений акт №119/230//24617604 (а. с.7-22).
При перевірці дотримання позивачем порядку видачі готівки під звіт та її використання встановлено наступне:
"Готівка з каси підзвіт видавалась на господарські витрати.
Згідно наданих документів для перевірки, в господарстві підзвітною особою
являється голова господарства Кондратюк С. М.
Господарством надавались готівкові кошти в підзвіт при наявності заборгованості за
раніше отримані під звіт готівкові кошти, чим було порушено п.2.15 Положення про
ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого Постановою
Правління національного байку України 19.02.2001 р. № 72, та зареєстрованого в
Міністерстві юстиції 15.03.2001 року за № 237/5423 (із змінами та доповненнями).
Так, при наявності дебіторської заборгованості станом на 01 листопада 2002
року (рахунку № 372 "Розрахунки з підзвітними особами") в сумі 2 634,75 гри. - 30
листопада 2002 року видано голові господарства Кондратюк С. М. по видатковому
касовому ордеру без номера готівкові кошти в сумі 24000 гри. Авансові звіти
Кондратюка С. М. за листопад 2002 року в даних бухгалтерського обліку відсутні. Обороти по Кредиту рахунку 372" розрахунки з підзвітними особами" по даним головної книги за
листопад 2002 року, відсутні ( тобто не проведені).
02 грудня 2002 року голова господарства Кондратюк С. М. повертає в касу 24000
грн. прибутковим касовим ордером без номера, і одночасно 2 грудня 2002 року по
видатковому касовому ордеру без номера знову видасться сума 24000 грн. в підзвіт голові
господарства Кондратюк С. М. Сума заборгованості 2634,75 грн. за раніше отримані
готівкові кошти підзвіт головою господарства не погашена.
Дані порушення відображені в таблиці № 33 (а. с.20).
За дані порушення передбачена відповідальність абз.5 ст.1 Указу Президента
України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм і регулювання обігу готівки" (в редакції Указу від 11.05.99 р. № 491, із змінами, внесеними Указом від 26.07 2000 р. № 920).
В порушення п.2.15 "Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні" затвердженої Постановою Правління Національною банку України 19.02.2001 р. № 72, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 15.03.2001 р. № 237/5423 (із змінами та доповненнями) в господарстві встановлено випадки несвоєчасного звітування підзвітних осіб за використання готівкових коштів. "Згідно п.2.15. "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України 19.02.2001р. № 72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001р. за № 237/5428 із змінами та доповненнями, "видача готівки під звіт проводиться з кас підприємства за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами, тобто в разі подання до бухгалтерії авансового звіту про витрачені (частково витрачені) кошти та одночасного повернення до каси підприємства залишку готівки, виданої під звіт".
Згідно п.5.8.9 вищевказаного положення "видача готівки підзвіт проводиться з кас підприємства за умови повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами, тобто в разі повного звіту про витрачені (частково витрачені) кошти та одночасного повернення до каси підприємства залишку готівки, виданої під звіт.
Згідно п.5.8.10. вищевказаного положення "факти надання авансових звітів в бухгалтерію у встановлені терміни без одночасного повернення до каси підприємства невикористаних підзвітних сум являються порушенням порядку видачі готівки під звіт та їх використання".
Згідно п.2.13. "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України 19.02.2001р. №72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001р. за № 237/5428 із „змінами та доповненнями, "підприємства, які мають розрахункові рахунки в установах банків, отримують готівку з цих рахунків в межах наявних коштів та витрачають їх виключно на цілі вказані в видатковому документі".
Так, згідно виписки банку "Приватбанк" за 22 січня 2002 року видано голові господарства Кондратюк С. М. на руки з карткового рахунку 26058311561032 –460 грн.
23 січня 2002 року з карткового рахунку 26058311561032 видано на руки –8000 грн. Авансовий звіт головою господарства в січні 2002 року згідно даних бухгалтерського обліку (бухгалтерського рахунку № 373, Головної книги) не надано.
Авансовий звіт за № 1 від 25 січня 2002 року на суму 179,22 грн. надано та проведено в лютому 2002 року. Решту заборгованості погашено:
в березні в сумі 3,7 тис грн.
та в квітні 2002 року - 4,0 тис грн.
Дані про проведені господарські операції використано з Головної книги Господарства, бухгалтерських записів про проведені операції, які прикріплені до документів за місяць). Аналітичний облік проведених операцій (Оборотна відомість по кожному субрахунку, і по підзвітних особах) в господарстві не проводився. Всі дані, які відображені в сумовому виразі по головній кличі проведені олівцем.
Дані порушення відображені в таблиці № 34 (а. с.20, ).
За дані порушення передбачена відповідальність абз.5 ст.1 Указу Президента
України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм і регулювання обігу готівки" (в редакції Указу від 11.05.99 р. № 491, із змінами, внесеними Указом від 26.07 2000 р. № 920).
Господарством згідно видаткового касового ордера без номера від 12.09.2002
видано Кондратюк С. М. 5000 грн. для закупки обладнання. Про витрачання даної суми в розмірі 5000 грн. голова господарства па день закінчення перевірки не надав
підтверджуючих документів. В наданих для перевірки бухгалтерських документах
(авансових звітах, накладних, товарних чеках, рахунках) відсутні підтверджуючі
документи про придбане обладнання.
Обладнання оприбутковано згідно даних Головної книги в листопаді 2002р. бухгалтерською проводкою на дебет рахунку 10 "основні засоби", але бухгалтерські документи на їх оприбуткування відсутні. Із-за відсутності аналітичного обліку основних засобів не має можливості відобразити в акті перелік придбаних основних засобів.
За дані порушення передбачена відповідальність абз.6 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм і регулювання обігу готівки" (в редакції Указу від 11.05.99 р. № 491, із змінами, внесеними Указом від 26.07 2000 р. № 920)."
На підставі вищевказаного акту перевірки, з урахуванням результатів процедури адміністративного оскарження (застосованої позивачем згідно п.п.5.2.2. п.5.2. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі – Закон № 2181), відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:
- про застосування штрафних санкцій за порушення обігу готівки в національній валюті № 0000122301/0 від 21.03.2005 р. на суму 9 873,38 грн.,
З урахуванням вищевикладеного, підстав для визнання нечинним зазначеного повідомлення –рішення, суд не знаходить.
Також донараховано фіксований сільськогосподарський податок , та прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000132301/0 від 21.03.2005 р. на суму 3 674,76 грн.
Позивачем оскаржувались зазначені податкові повідомлення –рішення, матеріали скарг та рішення знаходяться в матеріалах справи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем обґрунтовані вимоги лише по оскарженню податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення обігу готівки в національній валюті № 0000122301/0 від 21.03.2005 р. на суму 9873,38 грн.
Однак представник позивача підтримує вимогу про оскарження податкового повідомлення –рішення від 21.03.05 р. № 0000132301/0, яким визначено суму податкового зобов’язання по фіксованому сільськогосподарському податку лише в частині застосування штрафних санкцій, при цьому зазначає обґрунтованість нарахування основного платежу.
По матеріалам перевірки , викладеним в акті, господарством в перевіряємому періоді занижено нарахування фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 2223,19 грн. ( 2002 р. –958,72 грн. в 2003 р. – 1264,47 грн.), що не спростовується позивачем.
Звідси, відповідно до ст. 17 пп.17.1..1, пп.. 17.1.2. Закону України № 2181, у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті „ а”пп..4.2.2. пункту 4.2. ст. 4 Закону, платник податків сплачує штраф у розмірі 10 % суми податкового зобов’язання , але не більше 50% від суми нарахованого податкового зобов’язання , та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином підстав для визнання нечинним оскаржуваного повідомлення –рішення, суд не вбачає. Дії податкової інспекції по застосуванню штрафних санкцій слід визнати правомірними.
Статтею 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо
доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Належними доказами відповідач довів правомірність та обґрунтованість застосованих до позивача нарахувань та штрафних санкцій, в зв’язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 98, 160-163 КАС України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А.Бишевська