2-a-5/2007
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 лютого 2007 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Кляшторного B.C., при секретарі Горовой О.П., з участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя про стягнення недоплаченої щорічної допомоги учаснику бойових дій,
ВСТАНОВИВ:
21 грудня 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації м. Запоріжжя недоплаченої суми щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій.
В позові зазначає, що він є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням ІНФОРМАЦІЯ_1, виданим Шевченківським РВК 09.07.1996 року.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право одержувати щорічну грошову допомогу до 5 травня в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком.
В 2006 р. позивачу було сплачено 250 грн., в той час як мінімальний розмір пенсії за віком в 2006 р. складав 359 грн.
Посилаючись на те, що виплати проведені відповідачу в меншому, ніж передбачено вищевказаним Законом розмірі, чим порушені його права, просить суд стягнути на його користь недоплачену суму щорічної грошової допомоги учасникам бойових дій в сумі 1545 грн.
В судовому засідання позивач ОСОБА_1 наполягав на задоволенні позову, мотивуючи тим, що відповідачем порушені його права як учасника бойових дій, оскільки фактично виплачена щорічна разова грошова допомога в сумі 250 грн., що менше розміру, встановленого ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, на підставі ст.128 КАС України, справу розглянуто без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.
Вислухавши пояснення позивача, всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується наданою копією посвідчення.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасники бойових дій мають право щорічно до 5 травня отримати грошову допомогу у розмірі п"яти мінімальних пенсій за віком.
2.
Ст. 87 Бюджетного Кодексу України названа щорічна допомога віднесена до видатків, які здійснюються згідно з Державним бюджетом.
Як зазначено в ст.95 ч.2 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування видатків.
Відповідно до ч.1 ст.171 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на управління праці та соціального захисту населення покладено функцію виплати разової щорічної грошової допомоги учасникам бойових дій.
З наведеного вище суд робить висновок про те, що оскільки виплата грошової допомоги для позивача як учасника бойових дій потребує фінансування за рахунок коштів державного бюджету, її обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім Закону «Про Державний бюджет України», а визначення її розміру не належить до компетенції відповідача.
Відповідно до п.18 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 р.» зупинено на 2006 рік дію ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" встановлено, що виплата щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у розмірі 250 грн.
У визначеному Державним бюджетом розмірі позивач щорічну грошову допомогу отримав та ці обставини не заперечував.
Таким чином, позивач отримав суму щорічної разової грошової допомоги як учасник бойових дій відповідно до закону, який діяв на час її призначення та виплати, відповідачем права позивача порушені не були, а тому передбачених законом підстав для задоволення позову та покладання на відповідача обов'язку по виплаті позивачу додаткових сум суд не вбачає.
Керуючись ст. 95 ч.2 Конституції України, ст.87 Бюджетного Кодексу України, ст. 30, п.18 ст.77 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", ст.171 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст. ст. 9, 11, 69-71, 128, 158-161, 163, 167, 186 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної адміністрації про стягнення недоплаченої щорічної допомоги учасникам бойових дій - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання до суду першої інстанції заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя B.C. Кляшторний