ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-66/8087-2012 13.07.12
Господарський суд міста Києва у складі судді Гончарова С.А.
При секретарі судового засідання Климович М.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕЗ ТУР”
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Меркетинг Солюшинз”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва
про зобов’язання виконати договір про надання PR послуг на суму 33120,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 21.12.09
від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 5.06.12
ОСОБА_3 за довіреністю від 5.06.12
від третьої особи: не з’явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕЗ ТУР”, звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Меркетинг Солюшинз” про зобов’язання виконати договір про надання PR послуг на суму 33120,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2012 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 податкову інспекцію в Печерському районі м. Києва.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до досягнутих між ним та відповідачем домовленостей позивачем на підставі рахунку відповідача було сплачено кошти в сумі 33120,00 грн., про надання послуг на зазначену суму відповідачем надано позивачу для підпису акт надання послуг № 14 від 21.06.2011 року. Проте, як стверджує позивач, згідно положень Акту перевірки Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва, згідно з якими відповідач не підтверджує факти проведення фінансово-господарських операцій у червні та серпні 2011 року, та у відповідності до висновків якого позивач неправомірно сформував податковий кредит з ПДВ на суму 647202 грн., можна, на думку позивача, дійти висновків про те, що відповідач надав позивачу для підпису акт надання послуг, у якому містилася недостовірна інформація та зазначені послуги, які не були надані позивачу.
Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що ним було повністю виконано свої зобов’язання перед позивачем та відповідно до підписаного між сторонами Акту про надання послуг № 14 від 21.06.2012 року відповідачем розміщено на популярних ресурсах відповідну інформацію.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами, в травні 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТЕЗ ТУР” (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Глобал Меркетинг Солюшинз” (відповідачем) було досягнуто домовленості щодо надання відповідачем позивачу PR послуг.
Згідно такої домовленості відповідачем було виставлено позивачу рахунок № 18 від 10.06.2011 року на оплату PR послуг на загальну суму 33120,00 грн.
Платіжним дорученням № 2244 від 21.06.2011 року позивачем було сплачено на рахунок відповідача в якості оплати за рекламні послуги згідно рахунку № 18 від 10.06.2011 року 33120,00 грн.
21.06.2011 року Замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю “ТЕЗ ТУР” та Виконавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Глобал Меркетинг Солюшинз” було складено, підписано та скріплено печатками акт надання послуг від 21.06.2011 року № 14, в якому зафіксовано, що на підставі рахунку на оплату покупцю № 18 від 10.06.2011 року виконавцем були виконані PR послуги на загальну суму 33120,00 грн.
Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 205 Цивільного кодексу України визначено, що Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи зазначене та зважаючи на обставини справи, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір про надання послуг у спрощений спосіб шляхом підписання між сторонами видаткової накладної.
Як зазначалось, позивач звернувся до суду з вимогою про зобов’язання відповідача виконати договір про надання PR послуг на суму 33120,00 грн.
Згідно з ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений законом чи договором строк, однобічна відмова від виконання зобов’язань не допускається.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на невиконання відповідачем укладеного між сторонами в спрощений спосіб договору про надання PR послуг на суму 33120,00 грн.
Проте, такі твердження позивача спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне.
Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як зазначалось, 21.06.2011 року Замовником - Товариством з обмеженою відповідальністю “ТЕЗ ТУР” та Виконавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Глобал Меркетинг Солюшинз” було складено, підписано та скріплено печатками акт надання послуг від 21.06.2011 року № 14, в якому зафіксовано, що на підставі рахунку на оплату покупцю № 18 від 10.06.2011 року виконавцем були виконані PR послуги на загальну суму 33120,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, звіту по інформаційній кампанії для “ТЕЗ ТУР”, на виконання укладеного між сторонами в спрощений спосіб договору про надання PR послуг на суму 33120,00 грн., відповідачем було розміщено на популярних ресурсах українського сегменту мережі Internet інформацію про банкрутство туроператора «Анекс тур Україна».
Тобто, як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю “Глобал Меркетинг Солюшинз” було виконано свої зобов’язання за укладеним між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТЕЗ ТУР” в спрощений спосіб договору про надання PR послуг на суму 33120,00 грн.
З огляду на таке, позовні вимоги про зобов’язання Товариство з обмеженою відповідальністю “Глобал Меркетинг Солюшинз” виконати договір про надання PR послуг на суму 33120,00 грн. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 34, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “ТЕЗ ТУР” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Меркетинг Солюшинз” про зобов’язання виконати договір про надання PR послуг на суму 33120,00 грн. - відмовити.
В судовому засіданні 13.07.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення складено в повному обсязі та підписане 16.07.2012р.
Суддя С.А. Гончаров