справа № 22-1984/2006 р.                                   Головуючий в суді 1 інстанції: Бєляєва Л.О.

Доповідач: Карайван Т.Д.

УХВАЛА Іменем України

22 червня 2006 року                                                             м. Луганськ

Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого:   Карайван Т.Д.

суддів колегії: Стрюкової О.В., Кузнєцова В.М.

при секретарі: Кагадій І.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на ухвалу Краснолуцького міського суду Луганської області від 26 квітня 2006 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Краснолуцького міського відділу державної виконавчої служби Управління юстиції у Луганській області про визнання дій відповідача такими, що порушують право по виконанню рішень національних судів, та стягнення на його користь моральної шкоди у сумі 2000 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2006 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Краснолуцького міського суду Луганської області зі вказаним адміністративним позовом.

Ухвалою Краснолуцького міського суду Луганської області від 10 квітня 2006 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Краснолуцького міського відділу державної виконавчої служби Управління юстиції у Луганській області про визнання дій відповідача такими, що порушують право по виконанню рішень національних судів, та стягнення на його користь моральної шкоди у сумі 2000 грн. залишено без руху. Позивачу запропоновано подати до суду позовну заяву у порядку цивільно-процесуального законодавства і в строк до 25 квітня 2006 року усунути недоліки позову, а саме конкретизувати позовні вимоги.

Позивач оскаржує бездіяльність відповідача, тобто невиконання рішень Краснолуцького міського суду від 20 січня 1999 року і 25 квітня 2002 року, якими на користь позивача стягнено з шахти "Княгинінська" автомобіль "Таврія" з ручним керуванням, а також побутове вугілля у кількості 11800 кг. Тому згідно зі ст.. 383 ЦПК зазначене питання розглядається в цивільному провадженні.

Представник же позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом , посилаючись на норми ст. 8 КАС України, тобто застосовуя принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Оскільки недоліки позовної заяви не були усунені, суд ухвалою від 26 квітня 2006 року адміністративний позов ОСОБА_2 визнав неподаним та повернув позивачу.

В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального права при її постановленні.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне в її задоволенні відмовити.

Згідно ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою,

якщо вважають, що рішенням, діею або бездіяльшстю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого віповідно до ЦПК України, порушено їх права чи свободи.

Як вбачаеться зі змісту адміністративного позову, позивач оскаржуе бездіяльність державного виконавця по виконанню рішень Краснолуцького міського суду від 20.01.1999 року і 25.04.2002 року, які ухвалені згідно ЦПК України.

Повертаючи адміністративний позов позивачу, Краснолуцький міський суд Луганської області виходив з того, що недоліки, передбачені ст. 119 ЦПК України не виконані.

Судова колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону.

Відповідно до ч.5 ст. 121 ЦПК України повернення позову не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.

Керуючись ст. ст. 304, п.1 ч.2 ст. 307, п. 1 ст. 312, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колепя судової палати,

УХВАЛИЛА:

Апеляційу скаргу представника ОСОБА_1 в интересах ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Краснолуцького міського суду Луганської області від 26 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України.