Справа № 2- а- 1202/2009 р
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2009 року Бобровицький районний суд Чернігівської області
в складі: головуючого - судді Єременко С.В.
при секретарі Приходько Т.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного Фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, мотивуючи, що вона є дитиною війни та відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” їй щомісячно повинна підвищуватися пенсія на 30 % мінімальної пенсії за віком. Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені ч. 2 ст. 3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами, розмір пенсії щомісячно протиправно не підвищувався на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Всупереч положень ст. 22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.П.41 розділу 11 Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни, було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено.
Проте рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. положення ст. 6 Закону було визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) та втратили свою чинність з дня їх ухвалення. Таким чином відповідач зобов”язаний був здійснювати виплату допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2008 рік.
Просить визнати бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу щомісячної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2008 рік протиправною.
Зобов”язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2008 р в сумі 1737 грн 90 коп.
Позивач просить справу слухати в іі відсутність, вимоги позову підтримує.
Відповідач надав письмове заперечення, вимоги не визнає і просить справу слухати у його відсутність.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав. Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Ст. 1 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення ВВв ( 02 вересня 1945 року ) було менше 18 років, відповідно позивач є дитиною війни, що підтверджено посвідченням і не заперечує цьому відповідач /а.с.3/.
Відповідно до ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”, яка діяла до 01 січня 2008 року дітям війни пенсії, або щомісячне довічне грошове утримання, державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно Закону є дітьми війни. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ст. 28
ч. 1 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, оскільки іншого нормативно –правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір відсутній.
Ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. Мотивування відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни, що створює ситуацію правової невизначеності, щодо коштів, з яких повинно виплачуватися ця надбавка, а відповідно ця обставина не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка передбачена законом.
В ст. 28 ч. 3 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.03р. передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 абз. 1 цієї статті, застосувується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, так як, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячного підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а тому суд не бере до уваги положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.
Посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах є безпідставними, так як, органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як причину невиконання своїх зобов”язань, що передбачені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів
або внесення змін до чинних законів , не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням КС України „ У справі за конституційним поданнями Верховного суду України, щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 р.1 п.п.61, 62, 63, 66 р. 11 , п.3 р.111 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України ( конституційності) положень ст. 67 р.1, п.п. 1-4,6-22, 24-100 р.11 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 22.05.2008 р № 10-рп/2008 , положення п. 41 р.11 Закону України „ Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р визнано такими , що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).
Ст. 152 ч.2 Конституції України інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про неконституційність.
Суд також вважає, що невиплачена позивачу щомісячна державна соціальна допомога, як дитині війни підлягає стягненню, враховуючи те, що
право на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої Законом України „ Про соціальний захист дітей війни”, не залежить від розміру доходів одержувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Відповідач в своєму запереченні вказує, що виплачувалась надбавка до пенсії , як дитині війни в розмірі 10% від прожиткового мінімуму.
Відповідач вимоги не визнав і наполягає на відмові в задоволенні позову оскільки не грунтуються на нормах чинного законодавства, не враховуючи рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року.
Відповідно до ст. 11 ч.2 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі , якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Тому суд вважає на необхідне зобов”язати УПФ в Бобровицькому районі Чернігівської області провести перерахунок пенсії позивачу мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України „ Про соціальний захист дітей війни” з 04 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року та забезпечити їх виплату за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.
Стягнення судових витрат з відповідача відповідно до ст. 94 КАС України не передбачено.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 160-163 КАС України , суд,
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області щодо відмови ОСОБА_1 пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6
Законом України „ Про соціальний захист дітей війни” за період з 04 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року неправомірними.
Зобов”язати управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її розміру , як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України „ Про соціальний захист дітей війни” з 04 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року та забезпечити її виплату за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказаний період.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 судові витрати 3 /три/ грн 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано . Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи , якщо не буде постанова скасована.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього в двадцятиденний строк апеляційної скарги або в порядку ст. 186 ч. 5 КАСУкраїни.
Суддя: