Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

Справа 2а-3223

2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2010 року м. Рівне

Рівненський міський суд в особі судді Дужича С.П., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання неправомірними дій постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, в якому просять суд визнати протиправними дії постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання по відмові їм у наданні дозволу на відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і влаштування індивідуальної системи теплопостачання. Також просять суд зобов'язати управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (постійно діючу міжвідомчу комісію з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання) надати їм дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання належної їм квартири № 52 по вулиці О,Дундича,30 в місті Рівне, і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання.

Позивачі подали суду письмову заяву, в якій позов підтримали повністю і просять суд розгляд справи проводити у їх відсутність в порядку письмового провадження.

Представник управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради подав суду письмове клопотання, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову з підстав, викладених у листі № 122 від 22 липня 2010 року на ім'я позивача, і справу розглянути на підставі поданих документів без участі представника відповідача.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири № 52 по вулиці О,Дундича,30 в місті Рівне, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 30 березня 2010 року.

Влітку 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з письмовою заявою до постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання про надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання належної їм квартири і влаштування індивідуальної системи теплопостачання.

На вказане звернення 22 липня 2010 року позивачам було направлене повідомлення № 122 за підписом голови комісії - начальника управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради.

У своєму повідомленні відповідач, пославшись на наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за № 1320/14587, „Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22.11.2005 № 4", в якому зазначено, що відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання можливо лише „окремого житлового будинку (будинків)", повідомив позивача, що не може надати дозвіл на відключення належної йому квартири від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання та влаштування у квартирі індивідуального (автономного) опалення і гарячого

водопостачання.

Суд вважає, що вказане повідомлення відповідача є фактичною відмовою позивачам у наданні дозволу на відключення від мереж централізованого спалення і гарячого водопостачання і влаштування індивідуальної системи теплопостачання.

Відмову відповідача у наданні позивачам дозволу на відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і влаштування індивідуальної системи теплопостачання суд визнає безпідставною та протиправною.

Згідно ст.41 Конституції України кожен має право зокрема володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 співвласниками квартири № 52 по вулиці О,Дундича,30 в місті Рівне.

Відповідно до положень ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Це означає, що власник може чинити стосовно своєї речі усе, що не заборонено законом або не суперечить соціальній природі власності. Воля власника щодо реалізації влади над річчю, в тому числі і над нерухомою, виражається у володінні, користуванні і розпорядженні нею.

Своє право над річчю власник здійснює завжди своєю владою та у своєму власному) інтересі. Незважаючи на передбачене цивільним законодавством право власника вільно користуватися та розпоряджатися належним йому майном, відмова відповідача з покликанням на нормативно-правові акти обмежує, таке право позивача шляхом заборони йому, як власнику відокремленого приміщення, вибирати спосіб опалення цього приміщення, пов'язуючи такий вибір із волею власників інших окремих приміщень будинку. В такому випадку воля власника розпоряджатися приміщенням на свій розсуд обмежується бажанням або небажанням інших власників в такий же самий спосіб обігрівати приміщення.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна, права якого суттєво порушені, відповідно до ст.391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про теплопостачання", одними з принципів державної політики у сфері теплопостачання є оптимальне поєднання систем централізованого, помірно-централізованого, децентралізованого та автономного теплопостачання відповідно до затверджених місцевими органами виконавчої влади схем теплопостачання з періодом перегляду п'ять років, сприяння розвитку конкурентних відносин на ринку теплової енергії, а також забезпечення захисту прав та інтересів споживачів. Зазначені положення відносяться і до основних завдань державного регулювання у сфері теплопостачання, що закріплено у ст.15 Закону України „Про теплопостачання".

Споживач або суб'єкт теплопостачання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо, що є одним з основних принципів господарювання у сфері теплопостачання, закріплених у ст.19 Закону України „Про теплопостачання". Крім того, відповідно до ст.24 Закону України ,,Про теплопостачання", одним із прав споживача теплової енергії є право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. Таким чином, згідно Закону України „Про теплопостачання", можливість облаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання обумовлена виключно технічними можливостями та технічними умовами, а не будь-якими іншими чинниками.

Відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у приміщеннях будинків з ініціативи споживача передбачено „Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).

Згідно п.25 Правил (в редакції, що діяла до 03 листопада 2007 року), відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Як встановлено п.26 Правил (в редакції, що діяла до 03 листопада 2007 року), відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Суд вважає, що вказані положення повністю відповідають згаданим вище вимогам Закону України „Про теплопостачання".

На виконання п.25 Правил, наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 був затверджений „Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання" (далі - Порядок). Пунктом 2.2.2 Порядку (в редакції, що діяла до 06 листопада 2007 року) встановлена єдина підстава для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, а саме: неможливість забезпечення, у разі відокремлення приміщення даного споживача (секції, під'їзду) від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, безперебійної роботи інженерного обладнання сусідніх приміщень або будинку в цілому, що, на думку суду, також повністю відповідає вимогам та положенням Закону України „Про теплопостачання".

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268 до Правил, а наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 до Порядку, були внесені зміни до порядку розгляду та прийняття рішень про відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання. Що стосується багатоквартирних будинків, то згаданими змінами передбачена можливість відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання не окремих приміщень будинку, а лише будинку в цілому, за умови підтримки такого рішення всіма власниками приміщень у будинку і, крім того, лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї.

Суд вважає, що Правила в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268 та Порядок в редакції наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 не лише обмежують конституційні права позивачів, встановлені ст.41 Конституції України, а й звужують зміст існуючих прав позивача, закріплених законами, а саме, ст.ст.319, 321 ЦК України, ст.ст. 6,15,19,24 Закону України „Про теплопостачання". З огляду на наведене, посилання відповідача на згадані нормативно-правові акти суд визнає безпідставним.

Відповідно до положень ч.3 ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Натомість, як слідує з постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268 та з наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169, вказані підзаконні акти звузили зміст та обсяг прав позивачів, визначених законами.

Слід зазначити, що судовим рішенням окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2008 року по справі № 2/34 визнано незаконним наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 „Про затвердження змін до наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4".

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи вказані вимоги суд вважає, що підзаконні нормативні акти, які звужують зміст законів та обсяг прав громадян, закріплених у цих законах, не повинні братися до уваги, а тому суд, при вирішенні спору по суті, не приймає до уваги постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року № 1268 та наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від Об листопада 2007 року № 169.

Згідно ч.4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи вказані положення Конституції України, а також положення чинного законодавства у сфері теплопостачання, якими передбачено право окремого споживача на відключення належних йому приміщень будинку від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, суд прийшов до висновку, що відмова відповідача у задоволенні заяви позивачів не ґрунтується на вимогах та положеннях закону, а тому є протиправною.

На підставі ст.ст. 3,19,21,22,24,41 Конституції України, ст.ст. 319,321,391 ЦК України, ст.ст. 6,15,19,24 Закону України „Про теплопостачання", керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 71, 72, 94, 160,161,162,163,186 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання по відмові у наданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дозволу на відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і влаштування індивідуальної системи теплопостачання.

Зобов'язати управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (постійно діючу міжвідомчу комісію з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання) надати дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання належного на праві приватної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартири №52 по вулиці О,Дундича, 30 в місті Рівне, і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова також може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, але у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя