16.08.2010

№ 2 - 871 / 10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2010 року Цюрупинський районний суд

Херсонської області

в складі: судді Пляс М.Г.

при секретарі Дорошенко Є.Ю.

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Цюрупинську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі про покладення обов»язку нарахувати та виплатити підвищення до пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі про покладення обов»язку нарахувати та виплатити підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006-2009 роки. В позовній заяві позивачка вказала, що вона має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004р. має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії. Але ця норма Закону відповідачем не виконується. Позивачка просить розглянути справу без її участі і задовольнити позов.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 позов не визнав і пояснив, що законом України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено, яким саме органом, за рахунок яких коштів та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсій. Відповідно до положень статті 7 цього Закону фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених даним Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. В 2007 році не було виділено коштів на підвищення пенсій дітям війни, тому ці виплати не здійснювалися. З 01.01.2008р. позивачеві виплачувалось підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто по 47грн. щомісячно, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» в редакції Закону від 28.12.2007р., яким були внесені зміни до Закону України «Про соціальний статус дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зазначені зміни були визнані неконституційними. З травня 2008 року розмір підвищення пенсії був встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Згідно п.8 цієї постанови дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,10грн., з 1 липня – 48,20грн., з 1 жовтня – 49,80грн. З цього періоду позивачеві виплачується підвищення пенсії у встановленому цією постановою розмірі. Крім того, представник відповідача просить у задоволені позову відмовити також у зв»язку з пропуском позивачем строку звернення до суду без поважних причин.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка є пенсіонером та має статус дитини війни відповідно до пенсійного посвідчення №945171, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України в Цюрупинському районі та отримує пенсію. До 2008 року підвищення до пенсії, як дитині війни, позивачці не нараховувалось і не виплачувалось. З 01.01.2008р. таке підвищення їй виплачується. При цьому розмір такої виплати складав: у січні - березні 2008 року – 47грн., у квітні - червні 2008 року – 48,10грн.. у липні - вересні 2008 року – 48,20грн., а з жовтня 2008 року по даний час – 49,80грн. щомісячно.

Ці обставини підтверджуються копією пенсійного посвідчення позивачки та довідкою про розмір її пенсії з урахуванням доплати.

Задовольняючи позов частково суд виходить з наступного.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18.11.04р. встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року №3235-ІV, дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-ІV на 2006 рік зупинено. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року №3367-ІV, п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст. 110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-1V запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст.110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" в зазначеній частині нереалізовані.

Таким чином, у 2006 році позивачка не мала правових підстав для нарахування підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитина війни.

На 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195 було зупинено пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р, з урахуванням статті 111, якою встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті б Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 09.07.2007 р. вищезазначені норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність, а, отже, з цього часу положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» діяли в повному обсязі, але всупереч рішенню Конституційного Суду України підвищення до пенсії позивачці за період з 09.07.07 р. по 31.12.07 р. відповідачем не нараховувалось і не виплачувалось.

Пунктом 41 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. були внесені зміни до Закону України «Про соціальний статус дітей війни» і стаття 6 була викладена в новій редакції, якою встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. зазначені зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, з 22.05.2008 р. вищезазначені норми Закону України Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" втратили чинність, а, отже, з цього часу діє положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.04р.

За конституційними нормами, враховуючи рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, і виходячи з пріоритетності Законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії підлягає застосуванню .стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.04р., але всупереч цьому підвищення до пенсії позивачу за період з 22.05.08 р. по 31.12.09 р. відповідачем нараховувалось і виплачувалось не в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленому законом, а в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а саме, з 22 травня 2008р. – 48,10грн., з 1 липня 2008р.– 48,20грн., з 1 жовтня 2008р. – 49,80грн., чим істотно звужується обсяг встановлених Законом № 2195 прав.

Посилання представника відповідача на те, що у Державному бюджеті не були передбачені кошти на виплату підвищення до пенсії дітям війни у розмірах, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», є безпідставними.

Крім того, посилання представник відповідача на те, що позивачка звернулася до суду з пропуском строку позовної давності без поважних причин, що є додатковою підставою для відмови у задоволенні позову, є необґрунтованими.

Так, згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивачка звернулася до суду з позовом 05.07.2010р. Її позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 09.07.2007р. з вищевказаних підстав. Таким чином, строк позовної давності за цей період не сплив, а позовні вимоги за період з 01.01.2006р. по 08.07.2007р. є необґрунтованими, тому немає підстав відмовляти у їх задоволенні у зв»язку із пропуском строку позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Цюрупинському районі Херсонської області провести перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_2 у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.04р. за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2009р.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення, а позивачкою в той же строк з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду Херсонської області через Цюрупинський районний суд.

Суддя М.Г.Пляс