ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
12 липня 2006 р. | № 2-1/3441-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги О.Ф. –головуючого, Козир Т.П., Кота О.В., перевіривши матеріали касаційного подання В.о. прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2006 р. у справі № 2-1/3441-2006 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рестайл-Плюс” до Сімферопольського районного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на нерухоме майно,
в с т а н о в и в:
27.06.2006 р. до Вищого господарського суду України надійшло касаційне подання В.о. прокурора Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2006 р. у справі № 2-1/3441-2006.
Як зазначено в касаційному поданні, спір по справі № 2-1/3441-2006 суттєво ущемляє інтереси держави, ускладнює забезпечення реалізації державної політики у сфері власності, перешкоджає виконанню органами державної виконавчої служби покладених на неї державою задач та функцій, а також надходженню коштів до бюджету.
Із матеріалів справи вбачається, що Підрозділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим не є стороною у справі № 2-1/3441-2006.
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
У відповідності до ст. 361 Закону України “Про прокуратуру” підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Конституційний суд України в рішенні від 08.04.1999 р. (далі-рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, зазначених в ч. 2 ст. 2 ГПК України, треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.
З матеріалів касаційного подання вбачається, що В.о. прокурора АРК подано касаційне подання в інтересах держави в особі Підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим. Проте, в порушення вимог вищенаведених норм прокурор, пред’являючи касаційне подання в інтересах держави, не визначив і не обґрунтував, у чому саме полягає порушення інтересів держави та чи існує загроза інтересам держави.
За таких обставин касаційне подання до розгляду не приймається як таке, що підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст.ст. 107, 111 Господарського процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в:
Відмовити в прийнятті касаційного подання В.о. прокурора Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2006 р. у справі № 2-1/3441-2006.
Повернути касаційне подання В.о. прокурора Автономної Республіки Крим, а справу передати до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя О. Шульга
Суддя Т. Козир
Суддя О. Кот