№2 - 136/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини)
05 червня 2009 року
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді – Ачкасова О.М.
при секретарі – Кузіної Л.Х.,
за участю адвоката — ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, територіальної громади в особі Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, треті особи: Запорізька районна державна нотаріальна контора Запорізької області, Восьма Запорізька державна нотаріальна контора, ОП ЗМБТІ, про визнання права власності на спадкове майно, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: Запорізька районна державна нотаріальна контора Запорізької області, Восьма Запорізька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, територіальної громади в особі Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на ј частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано.
Суддя :
№2 - 136/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2009 року
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді – Ачкасова О.М.
при секретарі – Кузіної Л.Х.,
за участю адвоката — ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, територіальної громади в особі Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, треті особи: Запорізька районна державна нотаріальна контора Запорізької області, Восьма Запорізька державна нотаріальна контора, ОП ЗМБТІ, про визнання права власності на спадкове майно, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: Запорізька районна державна нотаріальна контора Запорізької області, Восьма Запорізька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3., територіальної громади в особі Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно, уточнивши свої вимоги, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його та відповідачки мати — ОСОБА_4, після смерті якої вікрилася спадщина, що складається з житлового будинку АДРЕСА_1, вважає себе спадкоємцем за законом першої черги та таким, що прийняв спадщину фактично, оскільки користувався спадковим майном та зберігав його, але, враховуючи те, що право власності за життя спадкодавця не було зареєстроване, був вимушений звернутися до суду з позовом про визнання за ним Ѕ частини житлового будинку.
Не погоджуючись з вимогами ОСОБА_2., ОСОБА_3. пред'явила зустрічний позов до ОСОБА_2. про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, вказуючи, що спірний будинок був побудований її батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 після реєстрації шлюбу у 1951 році, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері ОСОБА_4, яка на час смерті разом з нею проживала та була прописана, прийняла спадщину, звернувшись до нотаріальної контори, її батько ОСОБА_5 після смерті дружини фактично прийняв спадщину, адже постійно проживав у спірному будинку, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року батька ОСОБА_5, ОСОБА_3. звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, вважає, що є єдиним спадкоємцем після смерті своїх батьків, прийняла спадщину відповідно ј частину та ѕ частини спірного спадкового майна, а ОСОБА_2. не звертався до нотаріальної контори та фактично спадщину також не прийняв.
У судовому засіданні ОСОБА_2., його представник, повністю підтримали позовні вимоги, просили суд позов ОСОБА_2. задовольнити, зустрічний позов ОСОБА_3 не визнали та просили суд відмовити у його задоволенні, пояснивши, що ОСОБА_2. прийняв спадщину після смерті матері фактично, тому має право на Ѕ частину спірного будинку, що будинок належав особисто ОСОБА_4 та був побудований у 1945 році, а після цього перенесений на інше місце.
2
ОСОБА_3., її представник у судовому засіданні свій позов підтримали у повному обсязі, позов ОСОБА_2. не визнали, просили суд відмовити у його задоволенні, пояснили, що
ОСОБА_3. за законом прийняла спадщину після своїх батьків, звернувшись до нотаріальних контор із заявами, ОСОБА_2. не прийняв спадщину фактично, оскільки проживав та був зареєстрований за іншою адресою у с. Розумівка.
Представник відповідача - Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області у судове засідання не з”явивися, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, просив суд розглянути справу за його відсутності, з позовом ОСОБА_3. згоден.
У судове засідання представники третіх осіб - Запорізької районної державної нотаріальної контори Запорізької області, Восьмої Запорізької державної нотаріальної контори, ОП ЗМБТІ, не з”явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, просили суд розглянути справу за їх відсутності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши всі докази у сукупності, суд вважає, що позов ОСОБА_3. заснований на законі, є обгрунтованим та підлягає задоволенню, позов ОСОБА_2. є необгрунтованим та у його задоволенні треба відмовити з наступних підстав.
Оскільки спірні відносини між сторонами у справі виникли до набрання чинності ЦК України 2003 року, суд для вирішення спору застосовує норми ЦК України 1963 року.
Відповідно до ст. ст. 524, 529 ЦК України спадкування здійснюється за законом та за заповітом; при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є у рівних частках, зокрема, діти померлого.
Судом встановлено, що ОСОБА_2. та ОСОБА_3. є рідними дітьми померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, а померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 /згідно свідоцтв про смерть/ є рідним батьком ОСОБА_3., що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження, а також рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21.08.2006 року, яке набрало законної сили.
Згідно з положеннями ст. ст. 548, 549, 553 ЦК України для прийняття спадщини необхідно, що б спадкоємець її прийняв, прийнята спадщина визнається такою, що належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину : якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається таким, хто відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної із дій, що свідчать про прийняття спадщини.
Місцем відкриття спадщини відповідно до ст. 526 ЦК України визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця.
ОСОБА_4 на час смерті постійно проживала та була зареєстрована /прописана/ за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується довідками ЖЕД №44 м. Запоріжжя від 05.03.2009 року та 01.1997 року /з матеріалів спадкової справи № 30 за 1997 рік Восьмої Запорізької державної нотаріальної контори/, ордером на вселення до зазначеного приміщення — квартири у будинку по АДРЕСА_2. Разом з ОСОБА_4 за вказаною адресою проживала та була зареєстрована її донька — ОСОБА_3.
ОСОБА_5 постійно проживав та був зареєстрований /прописаний/ на час смерті один за адресою: АДРЕСА_1, тобто у спірному будинку, що підтверджується довідкою Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 17.11.2008 року, та не оспорюється сторонами у справі.
3
Як вбачається зі спадкової справи № 30 за 1997 рік, заведеної Восьмою Запорізькою державною нотаріальною конторою за місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4, до нотконтори із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_3., у матеріалах справи є також заява ОСОБА_5 від 28.01.1997 року, у якій він відмовляється від спадщини після смерті ОСОБА_4, вказуючи, що він пропустив строк на прийняття спадщини.
Після смерті ОСОБА_5 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини 09.12.1998 року звернулася ОСОБА_3., інші спадкоємці із заявами не зверталися, що підтверджуєтся матеріалами спадкової справи № 446 за 1998 рік Запорізької районної державної нотаріальної контори.
Спірне майно у справі, це — житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який відповідно до даних ОП ЗМБТІ /довідка від 22.12.2008 року/ був побудований у 1955 році, а не у 1945 році, на чому наполягає ОСОБА_2., користувачем будинку вказано ОСОБА_5, право власності на будинок не зареєстровано, проте, підтверджується технічним паспортом ОП ЗМБТІ, де ОСОБА_5 зазначено як користувача будинку, довідкою Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 10.11.2008 року, даними погосподарських книг з 1955 року, де головою домоволодіння вказано ОСОБА_5 Допитана у суді свідок ОСОБА_6 пояснила, що будинок будували разом як подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4.та побудований він був у 1957 році.
Як було встановлено у суді, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про одруження, зареєстрували шлюб 21.03.1951 року, тому, суд вважає, що будинок був їхньою спільною сумісною власністю, що було набуто під час шлюбу, частки у власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за законом є рівними — по Ѕ частини за кожним.
Отже, постійно проживаючи у спірному будинку, після смерті своєї дружини ОСОБА_4 /після якої відкрилася спадщина у вигляді Ѕ частини будинку/, ОСОБА_5 фактично прийняв свою частку у спадщині - ј частину, а іншу частку - ј частину було успадковано донькою померлої - ОСОБА_3., оскільки вона відповідно до закону звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Після смерті ОСОБА_5, ОСОБА_3. у передбачений законом строк подала до Запорізької районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, таким чином, ОСОБА_3. прийняла спадщину, яка складалася з ѕ частин спірного житлового будинку, що залишилася після смерті батька.
Вимоги ОСОБА_2. про те, що йому як спадкоємцю повинна належати Ѕ частина спірного будинку, є необгрунтованими, такими що суперечать наведеним доказам.
Заперечення ОСОБА_2., його представника про те, що ОСОБА_5 не прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_4 та відмовився від спадщини, про що подав заяву до нотаріальної контори, суд не вважає обгрунтованими та такими що суперечать вимогам ст. 553 ЦК України, оскільки заяву ОСОБА_5 було подано лише 28.01.1997 року, тобто після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини.
ОСОБА_2. до нотаріальних контор не звертався, фактично не вступив в управління спадковим майном - разом із ОСОБА_4 на час відкриття спадщини або після цього не проживав та не був зареєстрований, будь-які кошти по утриманню будинку не сплачував, не мав правовстановчих документів, ощадних книжок, тощо, що підтвердив у судовому засіданні сам ОСОБА_2. та допитані свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7.
Пояснення представника ОСОБА_2. про те, що ОСОБА_2. доглядав за курями та навідувався до спірного будинку, не були підтверджені іншими доказами, тому суд оцінює їх критично та не вважає дії ОСОБА_2. такими, що б свідчили про прийняття спадщини.
Допитані свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9. не підтвердили факт прийняття спадщини ОСОБА_2. після смерті його матері, а їх показання про те, що спірний будинок належав померлій ОСОБА_4, а не ОСОБА_5, та його було перенесено на інше місце на початку
4
50-х років внаслідок затоплення землі, та те, що ОСОБА_4 постійно проживала у с. Нижня
Хортиця по час смерті, не знайшли свого підтвердження у суді та спростовуються дослідженими судом доказами.
Тому, за ст. 553 ЦК України ОСОБА_2. вважається таким, хто відмовився від спадщини, оскільки не вчинив жодних дій, передбачених ст. 549 ЦК України, отже, і не має прав на спадкове майно.
Таким чином, все наведене у сукупності підтверджує безпідставність та необгрунтованість позовних вимог ОСОБА_2., і в той же час, законність та обгрунтованість вимог ОСОБА_3.
Отже, беручи до уваги вказівки апеляційного суду Запорізької області, викладені в ухвалі від 23.07.2008 року у цій справі, та проаналізувавши всі докази, суд вважає, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, є спадковим майном та ? частина житлового будинку належить ОСОБА_3. в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, а ? частини — належать ОСОБА_3. в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, адже ОСОБА_3. відповідно до законодавства прийняла спадщину після смерті своїх батьків, звернувшись із заявами до нотаріальних контор, інші спадкоємці спадщину не прийняли, тому вона має право власності на будинок в цілому.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 524, 529, 548, 549, 553 ЦК України 1963 року, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, територіальної громади в особі Розумівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на ј частину житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано.
Суддя :