Справа № 2-656/11

Р І Ш Е Н Н Я

                                                  І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

                                                   (заочне)

07 липня 2011 року                               Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого судді Кухтея Р.В.

при секретарі Пилипюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) «Західінкомбанк»до товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) „Цунамі”, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Західінкомбанк»звернулось в суд з позовом до ТзОВ „Цунамі”, ОСОБА_1 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 27.07.2010 р. між ОСОБА_1 та ТзОВ «Цунамі»був укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору і стає новим кредитором за договором банківського вкладу в іноземній валюті № ВДД-23443.02.840 від 23.07.2008 р. Про даний договір банк дізнався з заяви ТзОВ «Цунамі»- 07.09.2010 р. Вважає даний договір таким, що суперечить вимогам чинного законодавства. На підставі наведеного просить визнати недійсним договір відступлення права вимоги від від 27.07.2010 року за договором банківського вкладу в іноземній валюті №ВДД-23443.02.840 від 23.07.2008 року, укладений між ТзОВ „Цунамі” та ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, попередньо подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

          Відповідачі в судове засідання з’явилися по невідомим суду причинам хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджуються письмовими розписками про вручення судових повісток.

          У відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

          Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

          Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

          Судом встановлено, що 23.07.2008 р. між КБ «Західінкомбанк»ТзОВ та ОСОБА_3 був укладений договір банківського вкладу в іноземній валюті № ВДД-23443.02.840, відповідно до умов якого останній передав на депозитний вклад банку 520000 доларів США, терміном дії на 6 місяців з кінцевим терміном повернення коштів 23.01.2009 р., з процентною ставкою 12% річних.

27.07.2010 р. між ОСОБА_1 та ТзОВ «Цунамі»був укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору і стає новим кредитором за договором банківського вкладу в іноземній валюті № ВДД-23443.02.840 від 23.07.2008 р.

          Згідно ст.1058 ЦК України договір банківського вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Відповідно до ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Отже, сторонами договору можуть бути виключно, з однієї сторони, - банк (фінансова установа, яка має відповідну ліцензію на здійснення фінансових операцій), та, з другої сторони, - вкладник (фізична або юридична особа незалежно від форми власності та підпорядкування).

Таким чином, договір банківського вкладу є дійсним лише за єдиної умови –наявність ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами), що підтверджують факт внесення грошової суми; при укладенні договору банківського вкладу та внесенні грошової суми банк зобов’язаний відкрити депозитний рахунок, вимоги щодо його відкриття та обслуговування встановлені відповідними нормативно-правовими актами НБУ, які згідно ст. 56 Закону України „Про Національний банк України” є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Так, постановою Правління НБУ № 527 від 18.12.1998 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.12.1998 року за N 819/3259 „Про затвердження Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті” вкладні (депозитні) рахунки відкриваються підприємствам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент відповідно до умов договору. У разі, якщо підприємство не має в банку поточного рахунку, то банк відкриває вкладний (депозитний) рахунок такому клієнту на підставі депозитного договору за умови подання ним відповідних документів. Відокремленому підрозділу підприємства, який не має в банку поточного рахунку, вкладний (депозитний) рахунок відкривається на підставі депозитного договору за умови надання цим підрозділом певних документів. Якщо вкладний (депозитний) рахунок відкривається підприємству або відокремленому підрозділу, який вже має в цьому банку поточний рахунок (тобто коли банком здійснено ідентифікацію клієнта і сформовано справу з юридичного оформлення рахунку), весь перелік документів, визначений цим підпунктом, не вимагається.

У такому разі вкладний (депозитний) рахунок відкривається на підставі депозитного договору за умови надання підприємством або відокремленим підрозділом, який використовує найману працю, копії документа про повідомлення органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України щодо намірів підприємства або відокремленого підрозділу - платника страхових внесків відкрити рахунок. Кошти на вкладні (депозитні) рахунки підприємств та їх відокремлених підрозділів перераховуються з поточного рахунку і після закінчення строку зберігання повертаються на поточний рахунок. Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з вкладного (депозитного) рахунку підприємства або його відокремленого підрозділу забороняється.

Нараховані проценти за депозитами підприємств та їх відокремлених підрозділів відповідно до умов депозитного договору можуть перераховуватися на поточний рахунок або зараховуватися на поповнення депозиту.

Кошти на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб можуть бути внесені готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку.

Згідно п.2.1.2, п.2.1 договору банківського вкладу фізичні особи відповідно до умов договору можуть перераховувати нараховані проценти за депозитами на поточний рахунок, на поповнення депозиту або отримувати їх готівкою.

Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Крім того, договір вважається укладеним, коли сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, договір відступлення права вимоги за договором банківського вкладу повинен відповідати усім вимогам, встановлених законом для договорів банківського вкладу, а також при його укладенні повинно бути досягнуто усіх істотних умов що й при укладенні договору банківського вкладу, тобто: сторонами договору повинні бути виключно, з однієї сторони, - банк (фінансова установа, яка має відповідну ліцензію на здійснення фінансових операцій), та, з другої сторони, - вкладник (фізична або юридична особа незалежно від форми власності та підпорядкування); при укладенні договору відступлення права вимоги за договором банківського вкладу є дійсним лише за єдиної умови –наявності і видачі ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами), що підтверджують факт внесення грошової суми; при укладенні договору повинен бути відкритий депозитний рахунок, вимоги щодо його відкриття та обслуговування встановлені відповідними нормативно-правовими актами НБУ, які згідно ст. 56 закону України „Про Національний банк України” є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб; при укладенні договору повинні бути досягнуті наступні істотні умови договору, в т.ч. сума депозиту, відсоткова ставка за користування депозитом, сума відсотків, які належать до виплати тощо.

Судом встановлено, що договір відступлення права вимоги від 27.07.2010 року укладений без дотримання жодної із наведених умов, необхідних для його чинності, в т.ч.:банк (фінансова установа, яка має відповідну ліцензію на здійснення фінансових операцій) не є однією із сторін договору; при укладенні договору відступлення права вимоги за договором банківського вкладу ощадна книжка або сертифікат чи інший документ, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами), що підтверджують факт внесення грошової суми, не видавались та не передавались;при укладенні договору не відкритий депозитний рахунок згідно з вимогами щодо його відкриття та обслуговування, що встановлені відповідними нормативно-правовими актами Національного банку України, які згідно ст. 56 Закону України „Про Національний банк України” є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб; при укладенні договору не досягнуті наступні істотні умови договору, в т.ч. сума депозиту, відсоткова ставка за користування депозитом, сума відсотків, які належать до виплати тощо.

Нормативними документами НБУ встановлений різний режим відкриття та обслуговування депозитних рахунків для юридичних і фізичних осіб, тому передача всіх прав та обов’язків фізичної особи юридичній особі без змін умов договору порушують вимоги чинного законодавства.

Згідно ст. 215 ЦК України передбачає підстави недійсності правочину. Так, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Суд не погоджується з запереченнями відповідача, викладених у заяві-запереченні від 09.02.2011 року, про те, що позов ПАТ „Західінкомбанк” є безпідставним з огляду на відсутність предмета спору –договір відступлення права вимоги, який за згодою сторін припинено із поверненням сторін договору у попередній стан, а також відсутність порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів так званого „позивача”, оскільки такі висновки не спростовують вимоги, викладені у позовній заяві ПАТ „Західінкомбанк”.

Таким чином оцінивши зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 27.07.2010 року за договором банківського вкладу в іноземній валюті № ВДД-23443.02.840 від 23.07.2008 року, укладений між ТзОВ „Цунамі” та ОСОБА_1 та стягнути судові витрати по справі.

          Керуючись ст. 3, 10, 57, 60, 208, 209, 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст..ст.203, 215, 1058-1069 Цивільного Кодексу України, суд, -

                                        В И Р І Ш И В :

          Позов задовольнити.

          Визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 27 липня 2010 року за договором банківського вкладу в іноземній валюті №ВДД-23443.02.840 від 23 липня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Цунамі” та ОСОБА_4.

Стягнути в рівних частинах з Товариства з обмеженою відповідальністю „Цунамі” та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» 8 (вісім) грн. 50 коп. сплаченого судового збору, по 4 (чотири) грн. 25 коп. з кожного та 37 (тридцять сім) грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення, по 18 (вісімнадцять) грн. 50 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Луцького міськрайонного суду Р.В.Кухтей