Справа №: 2-193/11

Провадження № 2-193/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2011 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі : головуючого-судді : Карповця В.В.

при секретарі : Степанчук Т.В.

з участю: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення права власності на спадкове майно, суд, -

встановив:

ОСОБА_1 звертаючись з позовом до суду, просить визнати право власності на спадкове майно після смерті батька - ОСОБА_3, який помер 27 лютого 2009 року.

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, зокрема на жилий будинок за № 192 по вул. Житомирська с. Волиця, та дві земельні ділянки, які розташовані біля будинку : 0,25 га для обслуговування жилого будинку та 0,16 га для особистого селянського господарства.

Спадкоємців за законом першої черги двоє : позивачка та її мати. Спору, щодо спадкового майна між сторонами не має.

За свого життя ОСОБА_3 зробив заповіт від 22 грудня 2008 року посвідчений секретарем Волицької сільської ради та зареєстрований в реєстрі за №454, згідно якого усе належне йому на день смерті майно заповів ОСОБА_1.

В шестимісячний строк позивачкою було подано заяву до держнотконтори про прийняття нею спадщини. Але реалізувати свої спадкові права позивачка не може по слідкуючій причині. На будинок та земельні ділянки відсутні правовстановлюючі документи. Будинок було побудовано ще в 50-тих роках минулого століття і був переданий ОСОБА_3 по погосподарських книгах Волицької сільської Ради та його власником було зареєстровано батька позивачки - ОСОБА_3

ОСОБА_3 як власникові будинку було передано у приватну власність рішенням виконкому Волицької сільської Ради від 30 липня 1993 року для обслуговування 0,25 га землі, для ведення селянського господарства 0,16 га землі.

Позивачка в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце слухання справи. Направила на адресу суду заяву в якій позовні вимоги визнає, проти їх задоволення не заперечує, та просить розглядати справу у її відсутності.

Заслухавши пояснення позивачки, оцінивши зібрані по справі докази, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи 27 лютого 2009 року, помер - ОСОБА_3, який постійно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Волицькою сільською радою Андрушівського району Житомирської області, Актовий запис № 2 від 27 лютого 2009 року (а.с.4).

За свого життя ОСОБА_3 зробив заповіт від 22 грудня 2008 року посвідчений секретарем Волицької сільської ради та зареєстрований в реєстрі за №454, згідно якого усе належне йому на день смерті майно заповів ОСОБА_1 (а.с.9).

Рішенням виконкому Волицької сільської Ради від 30 липня 1993 року ОСОБА_3 у приватну власність було передано для обслуговування жилого будинку 0,25 га землі, для ведення селянського господарства 0,16 га землі (а.с.8).

Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини не припинились внаслідок його смерті.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення права власності на спадкове майно є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.328, 1218, 1223, 1225, 1235 Цивільного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 „Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 10, 57, 60, 61, 64, 88, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на жилий будинок за № 192 по вул. Житомирська с. Волиця, та дві земельні ділянки, які розташовані біля будинку : 0,25 га для обслуговування жилого будинку та 0,16 га для особистого селянського господарства.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:ОСОБА_4