донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.06.2009 р.                                                                   справа №21/51

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.

суддівДіброви Г.І. , Стойка О.В.

від позивача:                      не з’явився

від відповідача:не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 м.Селидове Донецької області  

на рішення господарського суду Донецької області

від13.04.2009р.

у справі№ 21/51 (суддя Матюхін В.І.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми «Камаз–Транс–Сервіс»м. Рівне  

доФізичної особи –підприємця ОСОБА_4 м.Селидове Донецької області  

простягнення 22581грн. 00коп.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма «Камаз–Транс–Сервіс»м. Рівне звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 м.Селидове Донецької області 22581грн.00коп. суми боргу за надані послуги з перевезення вантажів за умовами договору №14/05/07 від 14.05.07р. про транспортно-експедиторське обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні.

Господарський суд Донецької області рішенням від 13.04.2009р. у справі № 21/51 визнав позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.  

Фізична особа –підприємець ОСОБА_4 м.Селидове Донецької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 13.04.2009р. у справі № 21/51 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник скарги вважає рішення господарського суду прийнятим з порушенням норм процесуального права, а саме ч.1 ст.43 ГПК України, яке виразилось у тому, що суд в своєму рішенні посилається лише на докази надані позивачем (факсимільні заявки на транспортування №№ 56/Д, 61/Д, факсимільну гарантійну копію листа), та необґрунтовано не прийняв до уваги пояснення відповідача.

Заявник скарги вважає помилковим висновок господарського суду про надання відповідачем позивачеві заявок на транспортування № №56/Д, 61Д, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, підтверджуючі існування між сторонами відносин з приводу надання послуг за даними заявками.

Представники сторін у судове засідання не з’явились, про поважність причин неявки суд не повідомили. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.04.2009р. у справі № 21/45 явка сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою, а неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на іншу дату, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.  

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без представників сторін, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться у справі № 21/51.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст. 9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно  до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 15.05.07р. фізична особа-підприємець ОСОБА_4 направив Товариству з обмеженою відповідальністю госпрозрахунковій фірмі “Камаз-Транс-Сервіс”  факсимільним зв’язком для підписання екземпляр договору №14/05/07 від 14.05.07р. про транспортно-експедиторське обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, який був підписаний представником ТОВ ГПФ “Камаз-Транс-Сервіс” без зауважень.  

Відповідно до пункту 1.1 договору предметом вказаного договору є взаємовідносини, що виникають між “Експедитором” та “Виконавцем” при плануванні, здійсненні та оплаті транспортних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні.

Згідно пункту 2.1 договору виконавець (позивач у справі) і експедитор (відповідач у справі) виступають від свого імені та за дорученням підприємств і організацій, з якими мають прямі договори і які є самостійними юридичними особами.  

У пункті 2.3 договору сторони встановили, що “Експедитором” для здійснення конкретних перевезень, не пізніше ніж за 3 дні до початку перевезень, подаються по факсу заявки на перевезення вантажів.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що  заявки на перевезення вантажів, в тому числі передані по факсу, є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно пункту 2.5 договору при згоді виконати запропоновані в заявці перевезення “Виконавець” оперативно підтверджує це “Експедитору” в письмовій формі (факс).

За приписами пункту 3.2 договору до обов’язків “Експедитора” відноситься в тому числі і оплата “Виконавцю” вартості перевезення у відповідності до узгодженої в заявці суми фрахту.  

Пунктом 5.1 договору встановлено, що розрахунки за виконані транспортні послуги здійснюються шляхом банківського переводу  “Експедитором” грошових коштів на рахунок “Виконавця”, якщо інше не обумовлено сторонами в додаткових угодах.  

Відповідно до пункту 5.2 договору по закінченню перевезення “Виконавець” надає “Експедитору” оригінал рахунку і СМR з відмітками одержувача вантажу.   

Згідно пункту 5.2.1 договору «Експедитор” оплачує рахунки протягом 20 днів від дня їх отримання.  

У пункті 5.3 договору встановлено, що всі розрахунки між  “Експедитором” та “Виконавцем” здійснюються в грошових одиницях, зазначених в заявці.  

На виконання умов договору, як правильно встановлено господарським судом Донецької області в рішенні від 13.04.2009р. по справі № 21/51, ФОП ОСОБА_4 факсом направив позивачу заявки №56/Д від 24.09.07р., №61/Д від 26.09.2007р. для здійснення перевезення  вантажів (сталевих труб) автомобільним транспортом за маршрутом м. Нікополь (Україна) –м. Lunata-Cappanori (Lucca) (Італія).

Позивачем заявки №56/Д від 24.09.07р., №61/Д від 26.09.2007р. прийняті до виконання, здійснені перевезення вантажів, що підтверджено міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR) №№ 4701,  0000241, 0000096 від 28.09.2007р.

Вартість автопослуг по перевезенням склала суму 22581грн.00коп.

На виконання умов договору, позивач направив відповідачеві рахунки №49396 від 02.11.07р. на суму 7527,00грн. (в тому числі 604,40грн. ПДВ), №49397 від 02.11.07р. на суму 7527,00грн. (в тому числі 604,40грн. ПДВ), №49398 від 02.11.07р. на суму 7527,00грн. (в тому числі 604,40грн. ПДВ), факт їх направлення та отримання відповідачем підтверджено описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком №1795 від 30.01.08р. та  повідомленням про вручення 09.02.08р. поштового відправлення відповідачу.

В порушення п.5.2.1. договору відповідач в обумовлений договором строк (протягом 20 днів від дня отримання оригіналів рахунків) рахунки на суму 22581,00грн. не оплатив, доказів оплати суми заборгованості за надані послуги за заявками №61/Д від 26.09.2007р., №56/Д від 24.09.07р. суду не надав.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведене, наявність обов’язку відповідача оплатити вартість перевезення відповідно до п.3.2 договору від 14.05.2007р., укладеного між сторонами, факт направлення та прийняття на виконання заявок №56/Д від 24.09.07р., №61/Д від 26.09.2007р. та той факт, що на час розгляду справи відповідачем заборгованість по оплаті вартості перевезення у сумі 22581,00 грн. не погашена, колегія суддів визнає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за умовами договору № 14/05/07 від 14.05.2007р. у сумі 22581,00 грн., про що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку.

Доводи заявника скарги про те, що відповідачем не надавались  позивачеві заявки на транспортування № №56/Д, 61Д та не були надані послуги за цими заявками не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи. Так, заявки на транспортування вантажів у міжнародному сполученні № 56/Д від 24.09.2007р., № 61/д від 26.09.2007р. містять печатку та підпис Експедитора –ОСОБА_4; дані заявки були передані факсимільним зв’язком, що відповідає умовам укладеного між сторонами договору; факт надання послуг по перевезенню вантажів у міжнародному сполученні підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (СМR)  № 4701 і № 0000241, № 0000096.

Доводи заявника скарги про те, що отримані факсимільним зв’язком ТОВ “Камаз-Транс-Сервіс” заявки № 56/Д від 24.09.07р. і № 61/Д від 26.09.07р. були підроблені ОСОБА_5 за допомогою електронно-обчислювальної техніки (використані заявки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з накладенням печатки та підпису) не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази підтверджуючі даний факт. Крім того, господарський суд Донецької області, прийнявши до уваги, заяву відповідача адресовану начальнику Київського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області про порушення кримінальної справи відносно гр.ОСОБА_5, зупинив провадження у справі та направив матеріали справи до Прокуратури Донецької області. Перевірка проведена за результатами розгляду не підтвердила викладені в заяві обставини і згідно постанови  Київського РВ ДМУ ГУМВС України від 21.05.08р. в порушенні кримінальної справи, по ст.190 УК України, у відношенні до ОСОБА_5 відмовлено.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 13.04.2009р. у справі № 21/51 про задоволення позовних вимог є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 м.Селидове Донецької області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.04.2009р. у справі № 21/51 залишити без змін.

Головуючий          Т.А.  Шевкова

Судді:          Г.І.  Діброва

          О.В. Стойка

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС