ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2009 року №22-а-17324/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Заверухи О.Б.,Старунського Д.М.,
при секретарі судового засідання Сивулич О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення недовиплаченої разової щорічної грошової допомоги, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 в серпні 2008 року звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області, в якому просить стягнути з відповідача на його користь недоплачену разову щорічну грошову допомогу як учаснику бойових дій у розмірі 9235,00 грн. за 2003-2008 роки.
В обґрунтування своїх позовних вимог, зазначає, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», йому щорічно до 5-ого травня повинна виплачуватись разова грошова допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій, але всупереч вимогам вищевказаного Закону така допомога йому виплачувалась за 2003-2008 роки не в повному обсязі.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2008 року позов задоволено. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Миколаївської РДА на користь ОСОБА_1 3865,30 грн. недоплаченої разової допомоги учасникам бойових дій за 2007 рік до 5-го травня відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зазначена постанова мотивована тим, що згідно з ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на отримання щорічно до 5-ого травня щорічної разової грошової допомоги у визначених розмірах, такі вимоги є законними, а тому судом першої інстанції відновлено його порушене право в межах стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як учасника бойових дій за 2007 рік.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, управління праці та соціального захисту населення Миколаївської РДА подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2008 року скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необгрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства а саме, виключно законом України «Про державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків згідно ст. 95 Конституції України; відповідно до п. 8 ст. 7, п. 1, 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, які встановлюються законом про Державний бюджет України.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України, виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. За цим конституційним приписом у разі якщо застосування пільг, компенсацій та гарантій для певних категорій громадян, у тому числі виплата грошової допомоги для ветеранів війни, потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, його обсяги не можуть визначатися будь-яким іншим законом, крім закону про Державний бюджет України.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, її посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що пердбачені Коституцією та законами України.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що відповідач не має повноважень на самостійне визначення розміру грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня.
Таким чином, станом на час виплати щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій до 05 травня ОСОБА_1.. за 2007 рік, розмір такої виплати був встановлений Законом про Державний бюджет на відповідний рік, що додатково, поряд з нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» регулювали відносини з виплати зазначеної допомоги і такі норми на час виплати не були ні відмінені, ні визнані неконституційними, а тому на той час дії відповідача повністю узгоджувались з вимогами законодавства і це вказує, що суб'єкти владних повноважень діяли на підставі та в спосіб передбачений законом, тобто правомірно.
Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилково вирішено питання, щодо зобов'язання виплатити допомогу за 2007 рік, оскільки згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Тобто положення Закону України про Державний бюджет на відповідний рік яким було встановлено виплату щорічної разової грошової допомоги учаснику бойових дій не має зворотної дії в часі. Таким чином, на момент виплати ОСОБА_1 вказаної допомоги до 05 травня за 2007 рік, діяла норма Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, яка була чинною.
Узагальнюючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що при вирішенні справ про стягнення недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій слід керуватися нормами законів, які були чинними на момент проведення таких виплат.
За таких обставин, дії відповідача по нарахуванню та виплаті позивачу щорічної грошової допомоги як учаснику війни є правомірними.
Беручи до уваги, що законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також, що позивач отримував зазначену виплату в розмірі, встановленому Законом України про Державний бюджет України на 2007 рік, органи державної влади правомірно керувалися даними нормами у спірних правовідносинах.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції не враховано, що зазначена допомога є разовою, тобто виплачується щорічно виключно до 5 травня і чинним законодавством України не передбачена можливість повторної виплати чи доплати даної допомоги при подальшій зміні її розміру.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповноту з'ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1. слід відмовити повністю.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління праці і соціального захисту населення Миколаївської РДА задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2008 року в справі № 2-а-1766/08 - скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом одного місяця у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції,
Головуючий: В.М. Каралюс
Судді : О.Б.Заверуха
Д.М.Старунський