ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2009 р. Справа № 2a-1392/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд
в складі головуючого-судді Денисюка Р.С.,
розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України у Ратнівському районі Волинської області про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Ратнівському районі Волинської області про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він наділений правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2008 років позивачеві така допомога не нараховувалася та не виплачувалася. Просить визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Ратнівському районі Волинської області щодо невиплати в належних розмірах державної соціальної допомоги дитині війни та зобов'язати відповідача провести нарахування державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 рік на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та здійснювати в подальшому виплату пенсії у вказаних розмірах.
Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій вказує, що заявлений позов підтримує повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просить справу розглядати без його участі.
Представник відповідача подав до суду клопотання, в якому вказує, що управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області не визнає позов ОСОБА_1., заперечує проти його задоволення, просить відмовити в задоволенні позову та розглядати справу без участі представника відповідача.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Судом встановлено, що позивач наділений правовим статусом дитини війни, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Ратнівському районі Волинської області, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, виданим 07.04.2004 року, із проставлено відміткою «Дитина війни», протягом 2008 року позивачеві не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі, встановленому Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі №1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, була відновлена з 22.05.2008 року, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача провести нарахування позивачеві підвищення пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня до 31 грудня 2008 року, враховуючи при цьому, що позивачеві у 2008 році було нараховане та виплачене підвищення пенсії у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) управління Пенсійного фонду України в місті (районі) відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Судом встановлено, що позивачеві не в повному розмірі нараховувалося та виплачувалося підвищення до пенсії як дитині війни за 2008 рік управлінням Пенсійного фонду України у Ратнівському районі Волинської області, де позивач перебуває на обліку.
Таким чином суд приходить до висновку, що саме відповідач зобов'язаний провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 22 травня до 31 грудня 2008 року.
В даному випадку відповідальність за виконання Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо нарахування щомісячної державної соціальної допомоги особам, які мають статус «Дитина війни», покладено на управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області. Оскільки даним управлінням нарахування щомісячної державної соціальної допомоги у відповідності до рішень Конституційного суду України не було проведено та відповідно не було виплачено вказаної допомоги позивачу у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області з приводу невиплати в належних розмірах щомісячної державної соціальної допомоги позивачу, як дитині війни, слід визнати неправомірною.
Суд вважає, що позовна вимога в частині зобов'язання відповідача нараховувати позивачу в подальшому державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком не підлягає до задоволення, оскільки вказані правовідносини не наступили, а суд не вправі зобов'язувати відповідача вчиняти дії відносно подій, які не наступили. Крім цього, судовому захисту підлягають порушені права, чого в даному випадку немає.
Керуючись ст. 160 ч. 3, ст. 163 КАС України, та на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Ратнівському районі Волинської області щодо невиплати в належних розмірах ОСОБА_1щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни неправомірною.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Ратнівському районі Волинської області провести нарахування з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року включно ОСОБА_1підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С.Денисюк