ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2009 року                                                                               №22-а-11618/08/9104

      Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді                                               Каралюса В.М.,

суддів:                                                                  Пліша М.А., Шавеля Р.М.,

при секретарі судового засідання                        Бацику О.Р..,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соцзахисту населення виконавчого комітету Рівненської міськради  на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Міністерства праці та соціальної політики України про визнання бездіяльності протиправною, -

ВСТАНОВИЛА:

      Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом в суд до Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому та просив визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати відповідача здійснити виплату йому допомоги на оздоровлення та забезпечити її виплату в розмірі, що встановлений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

       В обгрунтування позову покликається на те, що від є ліквідатор наслідків на Чорнобильській АЕС, інвалід 2 групи та згідно ст..48 вищевказаного Закону має право на щорічну допомогу в розмірі 5 мінімальних заробітніх плат у виплаті якої йому незаконно на його думку відмовлено.

       Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25 червня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено, визнано протиправною бездіяльність відповідача, Управління праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому у проведенні виплат позивачу та зобов'язано відповідача виплатити позивачу недоплачену одноразову грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 2080 грн.

       Постанова мотивована тим, що позивачу згідно вимог вищевказаного Закону належало до виплати 2200 грн. допомоги на оздоровлення за 2007 рік. Позивачу фактично було виплачено 120 грн., а тому на його користь належить до виплати 2080 грн.

       З цією постановою не погодився відповідач та звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просив оскаржувану постанову скасувати  та винести нову, якою в позові відмовити в повному обсязі.

       Апеляційну скаргу обґрунтовує відсутністю фінансового забезпечення для проведення відповідних виплат.

       Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши та дослідивши матеріали справи приходить до переконання, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

       Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1. є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією посвідчення серія А № 116910 та є інвалідом 2 групи з числа учасників ліквідації наслідків на ЧАЕС.

       Позивачу відповідачем було виплачено допомогу на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 120 грн., тобто в розмірах, що встановлені Постановою КМУ від 12.07.2005 року № 562 « Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

       Суд першої інстанції проаналізувавши діюче законодавство прийшов до вірного висновку, що в даному випадку слід застосовувати ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» оскільки в разі виникнення протиріч між підзаконним актом, яким є вищевказана Постанова КМУ та Законом слід застосовувати норми Закону.

      Врахувавши, що позивачу було виплачено 120 грн., а не 2200 грн. як передбачено Законом суд вірно визнав протиправною бездіяльність відповідача  та зобов'язав відповідача такі виплати провести.

       Згідно ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову, або ухвалу суду  --  без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

       Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанція, які викладені в оскаржуваній постанові не спростовують, оскаржуваною постановою правильно встановлені обставини справи, ця постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 1,ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25 червня 2008 року у справі № 2-а-1632/08 - без змін,

             Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

     Головуючий:                                                                        В.М. Каралюс

     Судді:                                                                                 М.А. Пліш

                                                                                               Р.М.Шавель