Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.11.2012 Справа №1915/586/2012

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої Тихої І.М.,

при секретарі Матрифайло I.A.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про витребування майна та звернення стягнення на нього та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приват банк», третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору застави автотранспорту,-

встановив:

ПАТ КБ «Приват Банк» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_4 про стягнення 63 486,76 доларів США заборгованості по кредитному договору через звернення стягнення на предмет застави, посилаючись на те, що ОСОБА_4 отримала в банку кредит в розмірі 36 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 18 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом та кінцевим терміном повернення - 17.05.2013 року. В порушення умов договору ОСОБА_4 зобов'язання за вказаним договором належно не виконала та не сплатила необхідні кредитні кошти. Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 19.05.2008 року уклали договір застави рухомого майна, згідно якого ОСОБА_3 передав у заставу банку автомобіль марки ВАЗ-21101, 2006 р.в., тип ТЗ, легковий седан -В, № кузова'шасі ХТА21101060925043, р.н.з. ВО5809АС (номер попередньої реєстрації В06322АР) та транспортний засіб ПП TIRSAN, 1999 р.в., тип ТЗ, напівпричіп бортовий - Е, № кузова/шасі 204660/3501TPBW42/120, р.н.з. В08729ХХ (номер попередньої реєстрації В05113ХХ), що належали йому на праві власності . 20.07.2010 року та 22.07.2010 року ОСОБА_3 без згоди банку реалізував заставлене майно. На даний час власником автомобіля ВАЗ-21101 є ОСОБА_2, власником напівпричіпа марки ПП TIRSAN -ОСОБА_1 У зв'язку з порушенням умов кредитного договору позивач просить витребувати в ОСОБА_1, ОСОБА_2 та передати на зберігання ПАТ КБ «Приват банк» вищезазначені автомобілі, комплекти ключів до них та свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, а також, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмети застави.

Відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «Приват банк», третіх осіб - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору застави автотранспорту. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 19.05.2008 року укладено договір застави рухомого майна, згідно якого в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 05/08/14 МЦ від 19.05.2008 року ОСОБА_3 передав в заставу транспортні засоби марки ВАЗ-21101 та TIRSAN. Відповідно до п.32 даного договору він підлягає нотаріальному посвідченню. Оскільки договір застави не було нотаріально посвідчено, він у відповідності до вимог ч.4 ст.639 ЦК України є неукладеним та підлягає визнанню недійсним згідно з нормами ч. 1 ст.203 ЦК України .

У судовому засіданні представник ПАТ КБ «Приватбанк» позов підтримала повністю та попросила його задовольнити з викладених у заяві мотивів. Щодо

задоволення зустрічного позову заперечила та пояснила, що договір застави транспортних засобів було укладено 19.05.2008 року і на той час, згідно ЗУ «Про заставу», нотаріально посвідчення таких договір не було обов'язковим, лише в 2010 році було внесено зміни до ч.2 ст.13 Закону і нотаріальне посвідчення транспортних засобів стало обов"язковим. Таким чином, при укладені спірного договору сторонами було додержано встановлних законом вимог до його укладення, а тому просить задовольнити первісний позов та відмовити в задоволенні зустрічного.

Представник ОСОБА_3 у судовому засіданні позов про визнання договору застави недійсним підтримав та пояснив, що він правомірно без згоди банку відчужив дані транспортні засоби. Оскільки власники даних транспортних засобів не є позичальниками чи поручителями за кредитним договором, то банк не може вимагати звернення стягнення на належні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортні засоби.

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову ПАТ КБ «Приватбанк», пояснив, що напівпричіп TIRSAN придбав в 2011 року у ОСОБА_5, на виконання умов договору купівлі-продажу ним були передано кошти за автомобіль, а тому він є його добросовісним набувачем та в силу вимог ст.388 ЦК України вказане майно не може бути витребувано у нього.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, проте, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 у. судове засідання не з'явилась, хоча була повідомлена про час та місце розгляду спраї; суді у встановленому законом порядку.

Судом встановлено наступні факти:

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, що встановлені договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

19.05.2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Приват банк») та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №05/08/14 МЦ, за яким кредитор надав позичальнику кредит в розмірі 36 000 доларів США, зі сплатою 18 відсотків річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.05.2013 року (п.п. 1.2, 1.3 договору).

Відповідно до п.п. 1.3 договору відповідач взяв на себе зобов'язання здійснювати погашення заборгованості щомісячними платежами згідно Графіків погашення кредиту, відсотків і винагород, що є невід'ємними додатками до договору.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, а саме надавав ОСОБА_4 кредитні кошти окремими частинами - Траншами кредиту, сукупна величина сальдо по яких не перевищила 36 000 доларів США.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України. Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України параграфа 1 глави 71 ЦК України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 526 частиною 1 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог , що звичайно ставляться.

Однак, ОСОБА_4 в порушення взятих на себе згідно договору зобов'язань щодо погашення заборгованості щомісячними платежами кредит не погашала. Станом на 23.11.2011 року ОСОБА_4 заборгувала позивачу 63 486,76 доларів США заборгованості за кредитним договором, з яких: 33 238,09 доларів США - заборгованість -за кредитом, 21 654,17 доларів США - проценти за користування кредитними коштами. 7 874,50 долари США - пеня; 720 доларів США - штраф.

Для забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приват банк» та ОСОБА_3 19.05.2008 року уклали договір застави автотранспорту № б/н. Згідно з договором застави ОСОБА_3 передав в заставу банку автомобіль ВАЗ-21101, 2006 р.в., тип ТЗ, легковий сідан -В, № кузова/шасі ХТА21101060925043, р.н.з. ВО5809АС (номер попередньої реєстрації В06322АР) та транспортний засіб ПП TIRSAN, 1999 р.в., тип ТЗ, напівпричіп бортовий – Е, №: кузова/шасі 204660/3501TPBW42/120, р.н.з. В08729ХХ (номер попередньої реєстрації В05113ХХ), які належали йому на праві власності.

20.07.2010 року та 22.07.2010 року ОСОБА_3, без згоди банку, реалізував транспортні засоби, які є предметом спірного договору застави ВАЗ-21101, 2006 р.в.. тип ТЗ, легковий седан -В, № кузова/шасі ХТА21101060925043, р.н.з. ВО5809АС (номер попередньої реєстрації В06322АР) - ОСОБА_2 та транспортний засіб ПП TIRSAX. 1999 р.в., тип ТЗ, напівпричіп бортовий - Е, № кузова/шасі 204660/3501TPBW42/120. р.н.з. В08729ХХ (номер попередньої реєстрації В05113ХХ) - та на даний час належать ОСОБА_1

Згідно ч.2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За положеннями ч. 1 ст. 589, ч. 1, ч. 2 ст. 590 ЦК України, ст.ст. 19, 20 Закону України "Про заставу" у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором; звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави; за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи, сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язанням, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено у ст. 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Аналогічна норма передбачена і в ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» який є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна; зазначена правова норма також передбачає, що зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком, якщо обтяжувачем надана згода на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження або відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатим договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст.388 Цивільного кодексу України за УМОВИ відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Відповідно до п. 3 ст. 13 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що зміни у відомостях про зареєстроване обтяження підлягають реєстрації у встановленому цим Законом порядку, якщо вони стосуються зміни боржника внаслідок передачі предмета обтяження новому власнику.

Згідно ч.3 ст. 13 цього закону у разі якщо зміна відомостей про обтяження відбулося за ініціативою боржника без відома обтяжувана, обтяжувач зобов'язаний зареєструвати відповідну зміну відомостей про обтяження протягом п'яти днів із дня отримання від боржника письмового повідомлення про таку зміну відомостей, Якщо таке повідомлення не було отримане обтяжувачем, він не несе відповідальності за відсутність реєстрації зміни відомостей про обтяження.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 без згоди і без будь-яких повідомлень банку порушуючи вимоги закону та умови договору застави, відчужив предмет застави іншій особі.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави... із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.2б цього закону, яка передбачає продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем.

Пунктом 22 договору застави автотранспорту від 19.05.2008 року, укладеному між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_3, передбачено, що звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється, в тому числі, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення заставодержателем договору купівлі- продажу предмета застави від імені заставодавця.

Таким чином, оскільки ПАТ КБ «Приват банк» обрав саме цей спосіб захисту свого права, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приват банк» підлягають до задоволені шляхом звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №05/08/14 МЦ від 19.05.2008 року в сумі 63 486,76 доларів США, що станом на 02.11.2012 року за курсом НБУ становить 507 449,67 грн. (799,30 грн. за 100 доларів США), з них: 33 238,09 доларів США - заборгованість за кредитом, 21 654,17 доларів США - проценти за користування кредитними коштами, 7 874,50 долари США - пеня 720,00 доларів США - штраф, на предмети застави - автомобіль ВАЗ-21101, 2006 р.в., тип ТЗ, легковий седан -В, № кузова/шасі ХТА21101060925043, р.н.з. ВО5809АС (номер попередньої реєстрації В06322АР) та транспортний засіб ПП TIRSAN, 1999 р.в., тип ТЗ напівпричіп бортовий - Е, № кузова/шасі 204660/3501TPBW42/120, р.н.з. В08729ХХ (номер попередньої реєстрації В05113ХХ), що належать на праві власності ОСОБА_2 3.Р. та ОСОБА_1 відповідно. Визначити спосіб реалізації предметів застави шляхом продажу вказаних транспортних засобів ПАТ КБ «Приватбанк» з укладенням від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу з іншою особою - покупцем, з зняттям вказаних автомобілів з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Витребувати ОСОБА_2, ОСОБА_1 та передати на зберігання в ПАТ КБ «Приватбанк» предмет застави, а також комплекти ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспорт) на зазначені автомобілі. Витребувати у ОСОБА_2 та передати на зберігання в ПАТ КБ «Приватбанк» автомобіль ВАЗ-21101, 2006 р.в., тип ТЗ, легковий седан - В, № кузова/шасі ХТА21101060925043, р.н.з. ВО5809АС (номер попередньої реєстрації В06322АР), а також комплекти ключів до нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічних паспорт) на даний автомобіль. Витребувати у ОСОБА_2 та передати на зберігання в ПАТ КБ «Приватбанк» автомобіль ВАЗ-21101, 2006 р.в., тип ТЗ, легковий седан - В, № кузова/шасі ХТА21101060925043, р.н.з. ВО5809АС (номер попередньої реєстрації В06322АР), а також комплекти ключів до нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічних паспорт) на даний автомобіль.

Витребувати у ОСОБА_1 та передати на зберігання в ПАТ КБ «Приватбанк» транспортний засіб TIRSAN, 1999 р.в., тип ТЗ, напівпричіп бортовий – Е, № кузоза/шасі 204660/3501ТРВW42/120, р.н.з. В08729ХХ (номер попередньої реєстрації В05113ХХ), а також комплекти ключів до нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічних паспорт) на даний транспортний засіб.

Також, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним договору застави автотранспорту від 19 травня 2008 року, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ч.І ст.203 ЦК України зміст правочиину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.І-З, 5, 6 ст.203 ЦК України (ч.І ст.215 ЦК України).

Пленум Верховного Суду України в п.2 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Статтею 13 Закону України «Про заставу» (у редакції, яка діяла станом на час укладення договору застави) передбачено, що договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правоустановчих документів. Законодавством України може бути передбачено й інші випадки нотаріального посвідчення договору застави. Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін.

Діюче на той час законодавство не містило вимог щодо обов'язкової нотаріальної форми договору застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації.

Зміни до ст. 13 Закону України «Про заставу» внесено згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 липня 2010 року, який набрав чинності з 27 липня 2010 року. У зв'язку з цим, обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають договори застави транспортних засобів, шо підлягають державній реєстрації, які укладено, починаючи з 27 липня 2010 року.

Як встановлено в судовому засіданні ПАТ КБ «ПриватБанк» не наполягало на обов'язковому нотаріальному посвідчення договору застави автотранспорту від 19 травня 2008 року, який було укладено з ОСОБА_3 Згідно п.п.17.8, 32 спірного договору, витрати по його нотаріальному оформленню покладено на Заставодавця ОСОБА_3, який жодних дій щодо реалізації визначеного договором обов'язку не вчинив. А тому, суд вважає безпідставним покликання ОСОБА_3 на те, що недотримання форми спірного договору в частині нотаріального посвідчення є порушенням його істотних умов та свідчить про те, що договір застави автотранспорту від 19 травня 2008 року є недійсним. Такі твердження суперечать вимогам чинного законодавства та не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, слід зазначити, що жодних доказів невідповідності вказаного договору вимогам закону ОСОБА_3 суду не надав, а тому в задоволенні позовних вимог щодо визнання його недійсним на підставі ч.І ст.203 ЦК України слід відмовити. Посилання ж ОСОБА_3 на вимоги ч.4 ст.639 ЦК України щодо обов"язкового нотаріального посвідчення договору за домовленістю сторін, що тягне за собою укладення договору з моменту його нотаріального посвідчення, не можуть розглядатись судом в контексті обраного позивачем способу захисту порушених прав шляхом визнання недійсним договору застави.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 договір застави автотранспорту від 19 травня 2008 року вчинено з додержанням вимог законодавства, діючого на час його укладення, а тому він є чинним, відповідно створює права та обов'язки для сторін вказаного договору, а тому в задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ "Приватбанк", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору застави слід відмовити.

Понесені позивачем судові витрати покладаються на відповідачів в рівних частках.

Керуючись ст.ст.10, 60, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 526 ч.1, 530 ч.1, 572, 574, 589, 612 ч1, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, ч.4 ст.639, 203 ч.1 ЦК України, ст. 25, ст.20 ЗУ «Про заставу», ч.2 ст.28 Закону України «Про забезпечення вимог крс реєстрацію обтяжень»,, -

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Прива ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Ярославочича,третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно та витребування майна - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №05/08/14/МЦ від 19.05.2008 року в сумі 63 486,76 доларів США, що станом на 02.11.2012 року за курсом НБУ становить 507 449,67 грн. ( 799,30 грн. за 100 доларів США), з них: 33 238, 09 доларів США - заборгованість за кредитом, 21 654,17 доларів США – проценти за користування кредитними коштами, 7 874,50 долари США - пеня; 720,00 доларів США - штраф, звернути стягнення на предмети застави - автомобіль ВАЗ-21101, 2006 р.в., тип ТЗ, легковий седан - В, № кузова/шасі ХТА21101060925043, р.н.з. ВО5809АС (номер попередньої реєстрації В06322АР), який на праві власності належить ОСОБА_2, та транспортний засіб ПП TIRSAN, 1999 р.в., тип ТЗ, напівпричіп бортовий - Е, № кузова/шасі 204660/3501ТРВW42/120, р.н.з. В08729ХХ (номер попередньої, реєстрації В05113ХХ), який на праві власності належить ОСОБА_1.

Визначити спосіб реалізації предметів застави шляхом продажу вказан транспортних засобів ПАТ КБ «Приватбанк» з укладенням від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаних автомобілів з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Витребувати у ОСОБА_2 та передати на зберігання в ПАТ КБ «Приватбанк» автомобіль ВАЗ-21101, 2006 р.в., тип ТЗ, легковий седан – В, № кузова/шасі ХТА21101060925043, р.н.з. ВО5809АС (номер попередньої реєстрації В06322АР), а також комплекти ключів до нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічних паспорт) на даний автомобіль.

Витребувати у ОСОБА_1 та передати на зберігання в ПАТ КБ «Приватбанк» транспортний засіб ПП TIRSAN, 1999 р.в., тип ТЗ, напівпричіп бортовий - Е, № кузова/шасі 204660/3501ТРВW42/120, р.н.з. В08729ХХ (номер попередньої реєстрації В05113ХХ), а також комплекти ключів до нього та свідоцтво про реєстрації транспортного засобу (технічних паспорт) на даний транспортний засіб.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 3326 грн. 30 коп. в повернення сплачених судових витрат, по 1108,77 грн. з кожного.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ "Приватбанк" третіх осіб, які не заявлялють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору за застави відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Апеляційна скарга подається до апеляційному суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд на протязі 10 днів з дня його проголошення.

ГоловуючаОСОБА_7