1-12/2007 p.

ВИРОК ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 січня 2007 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді                            -                      Омельченко І.І.

при секретарі                                    -                      Логвиненко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кобеляки справу про

обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимої обох в скоєнні злочину, передбаченого   ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2006 року близько 18 год. на подвір"ї ОСОБА_3 АДРЕСА_1 підсудна ОСОБА_2 під час сварки умисно нанесла потерпілій ОСОБА_3 рукою удар по руці від якого остання впала на землю, внаслідок чого ОСОБА_3 були заподіяні ушкодження у вигляді синців на правій руці і правім коліннім суглобі, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасного розладу здоров"я.

Підсудна ОСОБА_2 свою вину не визнала і показала суду, що вона, захищаючись від удару ОСОБА_3, штовхнула останню і та впала на землю і вона її не била.

-2-

Однак незважаючи на невизнання своєї вини підсудною ОСОБА_2 її винність підтверджується слідуючими доказами:

·        актом судово-медичного обстеження № 128 від 22.05.2006 р. про те, що у ОСОБА_3 виявлені ушкодження у вигляді синців на правій руці і правім коліннім суглобі від дії тупих предметів, можливо в термін і при вказаних обставинах і відносяться до легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасний розлад здоров"я (а.с.4);

·        показаннями судово-медичного експерта ОСОБА_4, яка показала суду, що тілесні ушкодження на руці могли виникнути тільки від дії тупих предметів, якою може бути і рука і не могли виникнути від падіння на землю;

·        показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які показали суду, що в травні 2006 року, перебуваючи у себе на подвір"ї АДРЕСА_2 почули крик у сусідів і побачили як ОСОБА_2 штовхнула ОСОБА_3 І та впала на спину. Чи наносила ОСОБА_2 удари ОСОБА_3 до цього не бачили.

Показання потерпілої ОСОБА_3 суд оцінює критично, оскільки остання знаходиться з ОСОБА_2 та ОСОБА_8 в неприязних стосунках.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає винність підсудної ОСОБА_2 доведеною.

Кваліфікація її дій за ч. 1 ст. 125 КК України визначена вірно, оскільки ОСОБА_2 умисно нанесла ОСОБА_3 легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину та її особу.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 раніше не судима має похилий вік, вчинила злочин не великої тяжкості, її бездоганну поведінку і сумлінне ставлення до праці, внаслідок чого вона втратила суспільну небезпечність і знаходить можливим на підставі ч. 4 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_2 від покарання.

Обвинувачення ОСОБА_8 щодо умисного нанесення ним 16.05.2006 р. близько 18 год. АДРЕСА_1 ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки ОСОБА_8 свою вину категорично заперечував і показав суду,що в цей день був на роботі, що знаходиться поряд з будинком, коли почув крик, то побачив, що його син впав з велосипеда, а поруч була ОСОБА_3, коли він підбігав до сина, то бачив як підійшла ОСОБА_2, він ОСОБА_3 не бив. Показання ОСОБА_8 підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які показали суду, що під час сварки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ОСОБА_8 не було.

Тому суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_8 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України не доведена, в зв"язку з цим

-3-

його слід виправдати, а кримінальну справу закрити за відсутністю події злочину.

Цивільний позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Підлягає частковому задоволенню позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.

При призначенні розміру моральної шкоди суд виходить із обставин справи, ступеню і тривалості заподіяних ОСОБА_3 моральних, фізичних та психологічних страждань, їх наслідків, намірів, із якими діяв заподіювач шкоди та його майнового стану і визначає їх в розмірі 150 грн.

У зв"язку з виправданням ОСОБА_8 за недоведеністю його вини в скоєнні злочину, слід відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323,324 КПК України,

суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України визнати винною і призначити покарання:

-   штраф у розмірі 510 грн.

На підставі ч. 4 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_2 від покарання внаслідок втрати нею суспільної небезпечності.

ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125 КК України - виправдати, провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 6 КПК України за відсутністю події злочину.

Стягти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 150 грн.

Відмовити в задоволенні цивільного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: