ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

             25.05.09                                                                  справа №  24/227д/07-8/465д/08

           Суддя Попова І.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СП МДМ” (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 49)  

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-Ізраїльське підприємство “ДБС Груп” (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 63)  

про визнання недійсним договору від 21.11.2000 р. та витребування майна з незаконного володіння

та за зустрічним  позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-Ізраїльське підприємство “ДБС Груп” (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 63)  

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “СП МДМ” (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 49)  

про визнання договору від 21.11.2000 р. дійсним

                                                       Суддя                             Попова І.А.

Представники:

Від ТОВ “СП МДМ”: Козел А.В.

                        Демченко Н.М., дов.від 25.12.2008 р. (в засіданні 25.05.2009р.)

              Овлах Р.В., дов.№ 27/04-09 від 07.04.2009 р.(в засіданні 25.05.2009р.)

Від ТОВ “УІП “ДБС Груп”: Штабовенко Д.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.02.2007 р. порушено провадження у справі № 24/227д/07 за позовом ТОВ СП МДМ” до ТОВ “УІП “ДБС Груп” про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 21.11.2000 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.07.2007 р. прийнято до сумісного розгляду у справі № 24/227д/07 зустрічну позовну заяву ТОВ “УІП “ДБС “Груп” до ТОВ “СП “МДМ” про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 21.11.2000 р. та задоволено клопотання ТОВ “СП “МДМ” про збільшення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.01.2008 р. провадження у справі за первісним та за зустрічним позовом відповідно до ст.. 80 п. 1-1 припинено в зв’язку з відсутністю, як такого, договору купівлі-продажу.

Постановою ВГСУ від 28.08.2008 р. ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.01.2008 р. скасовано, справу передано на новий розгляд.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Запорізької області від 23.09.2008 р. справу передано на розгляд судді Поповій І.А.

Розгляд справи відкладався, в засіданні оголошувалися перерви.

Рішення оголошено в засіданні 25.05.2009 року.

Товариством “СП “МДМ” позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.11.2000 р. та витребування майна з незаконного володіння заявлено з посиланням на ст.ст. 29, 48, 63, 224, 225 ЦК УРСР. В обґрунтування вимог ТОВ “СП “МДМ” вказує, що Українсько-Угорське спільне підприємство “МДМ” , правонаступником якого є  ТОВ “СП МДМ”, у 2000 році з прилюдних торгів придбало конкретно визначені нежитлові приміщення будівлі корпусу № 8, інв. № 1000094 ВАТ “Гамма” по пр. Маяковського, 11 в м. Запоріжжя.  Договір купівлі-продажу нерухомості 21.11.2000 р. з ТОВ “Українсько-Ізраїльське підприємство “ДБС “Груп”  не підписувався. Від імені УУ СП “МДМ” договір від 21.11.2000 р. нібито підписаний генеральним директором –Александровим М.В.. На момент підписання спірної угоди, повноваження генерального директора визначалися в статуті підприємства.  Генеральний директор не мав повноважень на укладення угод, спрямованих на відчуження нерухомого майна УУ СП “МДМ” без відповідного рішення зборів учасників цього товариства. Зборами учасників УУ СП “МДМ” не приймалось рішення про продаж 2/5 корпусу № 8 по пр. Маяковського, 11 у м. Запоріжжя. Відповідно до статуту УУ СП “МДМ” повноваження та обов’язки генерального директора обумовлені в контракті при прийомі на роботу. Умовами контракту від 02.06.2000 р. повноваження генерального директора обмежені –при прийнятті рішень відносно придбання та відчуження основних фондів підприємства (об’єктів нерухомості) генеральний директор діє виключно на підставі рішення загальних зборів учасників підприємства. Позивач вважає, що оспорюваний договір сфальсифіковано технічними засобами шляхом нанесення тексту першої сторінки договору на чистий аркуш у строки, що не відповідають зазначеним. Просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомості б/н від 21.11.2000 р.

          Крім того вказує, що згідно свідоцтва про право власності (№2132) є власником майна, яке складається з приміщення будівлі корпусу № 8 загальною площею 4906,5 кв.м. з урахуванням сходових клітин, про що видано реєстраційне посвідчення за реєстровим № 831 (28.11.2000 р.). Товариство “Українсько-Ізраїльське підприємство “ДБС Груп”, посилаючись на договір купівлі-продажу 2/5 корпусу № 8, який нібито був укладений сторонами, незаконно заволоділо сходовими клітинами № ІІ та № ІІІ, самовільно забудувало цеглою двірні пройоми  до цих сходових клітин. Незаконне заволодіння сходовими клітинами, вказує позивач, порушує його право власності в зв’язку з чим позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння у ТОВ “Українсько-Ізраїльське підприємство “ДБС Груп” сходові клітини № ІІ та № ІІІ будівлі корпусу № 8, інв. № 1000094 літ. К-4 по пр. Маяковського, 11 у м. Запоріжжя та передати майно позивачу.

          Відповідач за первісним позовом –ТОВ “УІП “ДБС Груп” позовні вимоги заявлені до нього не визнав. Товариство “УІП “ДБС Груп” звернулось з зустрічним позовом про визнання договору купівлі-продажу від 21.11.2000 р. дійсним. В обґрунтування вимог позивач за зустрічним позовом вказує, Українсько-Ізраїльське підприємство “ДБС Груп” прийняло оплату по спірному договору від 21.11.2000 р., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 10.11.2000 р., яким перераховано грошові кошти у сумі 170000 грн. Ці дії свідчать про схвалення угоди. З посиланням на ст.. 241 ЦК України просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості від 21.11.2000 р. Крім того, зазначає позивач за зустрічним позовом, не знав і не міг знати про умови контракту від 02.06.2000 р. Александрова з товариством “СП “МДМ” та обмеження контрактом прав посадової особи.

Відповідач за зустрічним позовом  товариство “СП МДМ” проти зустрічних позовних вимог заперечив з підстав, викладених у первісному позові.

Ухвалою господарського суду від 12.12.2008 р. провадження у даній справі зупинено в зв’язку з призначенням судової технічної експертизи.

На адресу суду 16.03.2009 р. від ТОВ “СП МДМ” надійшла заява про відмову від позову. В заяві зазначається, що за час розгляду справи № 24/227д/07-8/465д/08 порушене право власності ТОВ “СП МДМ” на спірне приміщення поновлено судовими рішеннями (ґрунтовано описаними в заяві) та ТОВ “СП МДМ” не вбачає сенсу та необхідності у розгляді заявлених ним даних позовних вимог. Ухвалою господарського суду від 29.04.2009 р. провадження у справі поновлено після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

В судовому засіданні 20.05.2009 р. повноважений представник товариства “ТОВ “СП МДМ” підтримав заяву від 16.03.2009 р. про відмову від позову в повному обсязі.

Представник ТОВ “УІП “ДБС Груп” заперечив проти прийняття заяви ТОВ “СП МДМ” від позовних вимог.

Відповідно до ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову викладається в адресованій суду письмовій заяві, підписується повноважною особою.

Суд, перевіривши повноваження особи ТОВ “СП МДМ”, що підписала заяву про відмову від позову та роз’яснивши заявнику наслідки цих дій, не встановивши, що ці дії суперечать закону або порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, приймає заяву ТОВ “СП МДМ” від позовних вимог до ТОВ “УІП “ДБС Груп”.

Позивач за зустрічним позовом –ТОВ “УІП “ДБС Груп” позовні вимоги до ТОВ “СП “МДМ” про визнання дійсним договору від 21.11.2000 р. підтримав у повному обсязі, з заявлених підстав, відповідно до ст.ст. 16, 241 ЦК України. Суд знаходить позовні вимоги ТОВ “УІП “ДБС “Груп” такими, що не підлягають задоволенню внаслідок наступного:

Згідно до приписів ст. 204 ЦК України правочин є правомірним,  якщо його  недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Під недійсним правочином розуміються дії фізичних осіб та юридичних осіб, які хоч і спрямовані на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, але не створюють цих наслідків, внаслідок невідповідності вчинених дій вимогам закону. Залежно від характеру порушення вимог закону при вчиненні правочинів та правових наслідків вчинення таких правочинів, останні поділяються на нікчемні та оспорювані.

Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.

Оспорюваний правочин –це правочин, недійсність якого прямо не випливає із закону, але одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом.

Згідно роз'яснень президії ВАС України  від 12.03.1999 р. № 02-5/111 (з наступними змінами та доповненнями) відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватись стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди.

Як зазначає ТОВ “УІП “ДБС Груп”, 21.11.2000 р. ним укладено з ТОВ “СП МДМ” договір купівлі-продажу, який просить визнати дійсним. Нормами ЦК УРСР, який був чинним в зазначений час, також визначались підстави, за яких суд може визнати договір дійсним, в разі якщо право однієї із сторін порушується іншою. Позивач за зустрічним позов не навів жодної із підстав, за якою вважає порушеним своє право іншою стороною договору –ТОВ “СП МДМ”, не обґрунтував яке його право або охоронюваний законом інтерес (визначення якого наведено у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 р.) він вважає необхідним захистити у обраний спосіб –шляхом визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Статтею 16 ЦК України, з посиланням на пункт 1 якої обґрунтовано зустрічний позов, передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес (в разі, якщо його порушено або для вжиття заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням - ст. 1 ГПК України), іншим способом, що встановлений договором або законом, ніж передбачений п. 2 цієї статті. Твердження ТОВ “УІП “ДБС Груп” в обґрунтування даних вимог, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж встановлений законом – є перекручуванням закону.

Суд знаходить зустрічний позов ТОВ “УІП “ДБС Груп” надуманим, підстави позову не обґрунтованими, предмет для судового захисту (порушене матеріальне право або інтерес) не визначеним.

В задоволенні позову ТОВ “УІП “ДБС Груп” з заявлених предмету та підстав відмовляється.

Судові витрати відносяться на сторін, що їх понесли.

На підставі викладеного, ст.. 16 ЦК України, ст.ст. 49, 78, 80 п. 4, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю “СП МДМ” від вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-Ізраїльське підприємство “ДБС Груп” про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомості від 21.11.2000 р. та витребування майна з чужого володіння.

Провадження по справі №24/277д/07-8/465д/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СП МДМ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-Ізраїльське підприємство “ДБС Груп” про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомості від 21.11.2000 р. та витребування майна з чужого володіння припинити.

В задоволені зустрічного позову ТОВ “Українсько-Ізраїльське підприємство “ДБС Груп” до ТОВ “СП “МДМ” про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомості від 21.11.2000 р. відмовити.  

Суддя                                                                                                І.А. Попова