Ленінський районний суд м. Запоріжжя

м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 1/2, 69006, (061) 283-08-13

Справа № 2а-9718/2010.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2010 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Савченко Г.В,

при секретарі Діхтяр І.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, капітана міліції, ст. інспектор ДПС полку ДПС ДАІ України м. Київ про визнання дій службової особи неправомірними, а її постанови нечинною та її скасування, суд, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірним протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та скасування постанови про адміністративне правопорушення, так як у його діях не має складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 17 вересня 2010 року о 12 годині 05 хвилин, на перехресті вул. Паладіна - вул. Стеценка в місті Київ, Відповідачем відносно ОСОБА_3 було складено Протокол про адміністративне правопорушення, яке полягало в порушенні пункту 8.7.3 Правил Дорожнього Руху України, а саме проїзд на заборонений сигнал світлофору (червоний), за що передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП.

17 вересня 2010 року Відповідачем була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АА № 212925, якою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено на нього штраф у розмірі 425,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Позивач вважає, що винесена Відповідачем постанова є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав.

При проїзді проїжджих частин вулиць Паладіна - Стеценка у відповідності із зеленим сигналом світлофору, який дозволяє рух, позивач повинен був виїхати в наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофору на виїзді, потім, коли маневр, продовжувався зелений сигнал почав мигати, а коли він вже проїхав центр перехрестя загорівся жовтий сигнал світлофору, що перетворився на червоний при закінченні маневру. За це ОСОБА_1 був зупинений старшим інспектором ДПС, який кваліфікував його дії, як проїзд світлофору на червоне світло. Із цим він категорично не погодився, що і зазначив у протоколі власноруч. Крім того, його дії, як проїзд перехрестя на червоний сигнал світлофору взагалі не є порушенням, оскільки згідно вимог ПДР на момент появи на світлофорі жовтого (а далі червоного) кольору вже не тільки проїхав перехрестя, а й проїхав його на зелене світло.

Також позивач вказав, що в разі зупинення транспортного засобу на перехресті, такі дії призвели б до виникнення аварійної ситуації, створили небезпеку дорожнього руху, загрозу для громадського порядку та власності інших громадян. Тому позивач вважає свої дії цілком правильними та відповідними з дорожньою ситуацію, вчинені у стані крайньої необхідності, що згідно зі ст. 17 КУпАП виключає адміністративну відповідальність.

При складенні протоколу Відповідачем ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав та обов'язків, що передбачені Конституцією України та КУпАП, а було зобов'язано підписатися під пунктом протоколу, в якому зазначено, що з правами та обов'язками його було ознайомлено, що є прямим порушенням ч. 4 ст. 256 КУпАП, яка зобов'язує при складенні протоколу про адміністративне правопорушення роз'яснювати особі порушника його права і обов'язки.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапнсу чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапнсу, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Тобто, згідно законодавства України, фіксація порушення норм КУпАП та ПДР щодо не додержання вимог проїзду перехрестя, працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапнсу, чи засобами фото- і кінозйомки в даному випадку є обов'язковою. Крім того не отримано жодних пояснень свідків. Таким чином, одна тільки суб'єктивна думка старшого інспектора ДПС не є достатньою, об'єктивним та достовірним доказом по справі, на якому грунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Отже, як при складанні згадуваного протоколу, так і при розгляді справи за цим протоколом і винесенні на його основі постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, законні права та інтереси згадуваним суб'єктом владних повноважень були порушені, в зв'язку з чим виникла необхідність захисту та відновлення цих прав та інтересів, що і є підставою для заявлений даного позову.

Згідно ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

За таких обставин iнспектор ДПС не звiльнений вiд обов'язку по складанню протоколу про адмiнiстративне правопорушення, а тому мав зупинити правопорушника, скласти протокол i розглянути справу за участю особи, яка притягається до адміністративної вiдповiдальностi. Справа була розглянута за вiдсутностi позивача, чим було порушено ст. 254 та ст. 268 КУпАП Украiїни.

Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по cправі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днiв з дня винесення постанови. В разi пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин, оскiльки не був своєчасно повідомлений про час і місце розгляду справи, йому не було вручено копію постанови, у встановлений законом строк.

Докази наданi позивачем є належними, допустимими та достовiрними, відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували наведені обставини та доводи позивача.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 9, 17, 70, 104 КАС України, ст.ст. 287-289 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову ОСОБА_4, капітана міліції, ст. інспектор ДПС полку ДПС ДАІ України м. Київ від 17.09.2010 року стосовно порушення ОСОБА_1 , Правил дорожнього руху скасувати, а справу про адміністративне порушення № 212925 щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю у його діях складу такого правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі через суд першої інстанції в 10-денний строк.

Суддя: