АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Справа № 22-ц-28562/2010 р. Головуючий 1 інстанції - Гетьман Р. А.
Категорія - право власності Доповідач - Табачна Н. Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :
Головуючого : Зазулинської Т. Н.
суддів : Табачної Н. Г.
ОСОБА_1
при секретарі : Коршун І. О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою житлового кооперативу “Резеда-3'1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 березня 2009 року, за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права власності, -
В С Т А Н О В И Л А :
В березні 2009 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Він посилався на те, що у 1996 році за власні кошти, без дотримання дозволу і виготовлення проектної документації побудував гараж площею 22,4 кв. м. по проспекту Перемоги, 66-6 в м. Харкові.
Скарг відносно самовільного виконання робіт по будівництву гаражу та обмеження прав інших громадян не надходило.
Рішенням ХХП сесії Харківської міської ради від 23 червня 2004 року №90/04 встановлено процедуру вирішення питань, пов”язаних з самочинним будівництвом.
Пунктом 2.1 Порядку встановлено право, а не обов’язок звернення до міської ради з питання встановлення права власності.
Посилаючись на своє право на судовий захист, просив ухвалити рішення, яким визнати право власності на вищевказану будівлю.
Відповідач проти позову заперечував.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 березня 2009 року позовні вимоги задоволено.
Оскаржує рішення житловий кооператив "Резеда-3”, просить його скасувати як ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки кооператив повинен бути залучений до участі у справі як особа, чиї інтереси затронуті.
Зазначає, що гараж позивача не являється нерухомою спорудою, на яку може бути визнано право власності як на нерухоме майно. Гараж являється металевим і розташований на прибудинковій території житлового кооперативу. Міська рада свого часу рекомендувала позивачу узгодити питання розташування гаражу з житловим кооперативом, але він це не зробив.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач самовільно побудував гараж, технічний стан існуючих конструкцій якого забезпечує несучу здатність конструкцій гаражу в цілому, а також експлуатаційні характеристики безпосередньо за своїм функціональним призначенням. Заперечення ж відповідача не грунтуються на законі, оскільки недотримання Порядку вирішення питань, пов”язаних із самовільним будівництвом, не тягне за собою неможливість визнання права власності у судовому порядку.
З такими висновками суду погодитися не можна тому, що вони не містяться на законі та свідчать про неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до вимог ч.ч.1-4 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
З матеріалів справи вбачається, що гараж позивача розташовано на прибудинковій території, користувачем якої являється житловий кооператив ‘“Резеда-3”. який заперечує розташування гаражу позивачем на земельній ділянці, яка надана йому в користування.
Гараж не є капітальною спорудою, відносно якого може бути вирішено питання стосовно визнання права власності, він являється металевим.
Питання надання земельної ділянки позивачу для розташування гаражу у встановленому законом порядку не вирішувалося. Розташування гаражу на прибудинковій території зачіпає інтереси інших осіб.
Всі ці питання стосовно предмету спору судом не вирішувалися. Не були приягнуті до участі у справі і особи, чиї інтереси затронуті.
Тому у суду не було підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно із ч.І п.4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
За такими обставинами рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
На підставі викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІ Ш И Л А :
Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 березня 2009 року скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення.
ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до Харківської міської ради про визнання права власності відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення апеляційного розгляду справи.
Рішення набирає законної сили негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий:
Судді :