Справа № 11-а-358 2009р. Головуючий в суді І-ї інстанції - Бойко П.М.
Категорія - ст.286 ч.2 КК України Доповідач у апеляції - Драний О.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2009 року. Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого: Драного О.П.
Суддів: Палічука А.О., Деревінського С.М.
з участю прокурора: Замороза О.Р.,
захисника-адвоката: ОСОБА_1,
засудженого: ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, захисника-адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Долинського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2009 року, яким:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кіровограда, українець, громадянин України, не одружений, освіта середня, не працює, зареєстрований в с. Суходільське Долинського району Кіровоградської області, тимчасово проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимий,
засуджений за ст.286 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Вироком суду вирішено питання про стягнення з засудженого ОСОБА_2 на користь Волинської ЦРЛ витрати в сумі 2926 грн., на користь НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області судові витрати в сумі 262 грн. 92 коп.
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за скоєння злочину при таких обставинах.
24.06.2007 року біля 4 год. ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи мотоциклом ІЖ-6-113, реєстраційний номер НОМЕР_1, належного згідно технічного паспорту мотоцикла НОМЕР_2 ОСОБА_3, за дорученням, рухаючись по автодорозі Суходільське-Долинська на відстані 700 м від с. Суходільське Долинського району Кіровоградської області з пасажиром ОСОБА_4 грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:
п.2.3 б) відповідно до якого, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п.2.9 а) відповідно до якого, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;
п.12.1 відповідно до якого, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух
та безпечно керувати ним;
п. 12.3 відповідно до якого, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
В результаті чого скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які рухалися в попутному напрямку по правому краю проїзної частини по ходу свого руху, після чого втратив керування і допустив падіння мотоцикла. В результаті ДТП пішоходу ОСОБА_5 було спричинено тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи №282 від 29.09.2008 року у вигляді: закритого перелому обох кісток лівої гомілки, забійна рана лобної
області, гематоми обох гомілок, ЗЧМТ, струс головного мозку, що відносяться
до середніх тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров'я; пішоходу ОСОБА_6 було спричинено тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи №281 від 29.09.2008 року у вигляді: перелому верхівки зовнішньої лодижки праворуч, забій мозку 1-го ст., забій потиличної ділянки голови та відносяться до середніх тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров'я; пасажиру ОСОБА_4 було спричинено тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи №125 «А» від 14.09.2007 року у вигляді: набряку та забою головного мозку, перелому основи черепу, внаслідок яких настала смерть і мають прямий причинно-наслідковий зв'язок зі смертю.
В апеляціях:
- засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати в зв'язку з неправильним призначенням покарання, яке не відповідає його особі, оскільки він вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину, щиро кається у скоєному, навчається, має позитивну характеристику з місця навчання, на його утриманні знаходиться його бабуся ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також призначити йому покарання з застосуванням ст.69, 75 КК України;
- захисник-адвокат ОСОБА_1, не оспорюючи вини ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, просить змінити вирок суду, призначити покарання не пов'язане з реальним позбавленням волі в умовах ізоляції від суспільства, застосувавши до нього положення ст.75 КК України; свої доводи апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції при розгляді справи не враховано порушення правил дорожнього руху іншими учасниками, а саме потерпілими ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Крім того, зазначає, що при призначенні засудженому покарання судом не враховано те, що він є інвалідом, та на його утриманні знаходиться бабуся.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив вирок районного суду залишити без змін, засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника-адвоката ОСОБА_1, які просили задовольнити їх апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені з дотриманням вимог ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_2 у скоєнні злочину, за який він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну та об'єктивну оцінку, вірно кваліфікувавши дії засудженого за ст.286 ч.2 КК України.
Так, вина засудженого підтверджується його власними показаннями, даними ним як під час досудового, так і судового розгляду справи, у яких ОСОБА_2 визнав свою вину та пояснив за яких обставин вчинив наїзд на потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6.
Крім того, вина ОСОБА_2 підтверджується: п оказаннями допитаних у судовому засіданні потерпілих ОСОБА_4, неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, протоколом огляду місця події від 24.06.2007 року (а.с.3-5); висновком судової авто-технічної експертизи № 151 від 22.08.2008 року, згідно якого водій ОСОБА_2 в даній дорожній обстановці, для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був керуватися вимогами п.12.1 ПДР України. Він (водій) в даній дорожній обстановці мав технічну можливість уникнути наїзду на пішоходів, та саме його дії не відповідали вимогам п.12.1 ПДР України (а.с.60); висновком судово-медичної експертизи №125-А від 14.09.07 року згідно якого у ОСОБА_8 наявні тілесні ушкодження
внаслідок яких настала смерть, та які могли утворитися в час та при обставинах
ДТП (а.с.42-43); висновком судово-медичної експертизи № 281 від 29.09.2008 року згідно якого у ОСОБА_6 виявлено середньої тяжкості тілесні ушкодження, які могли утворитися при обставинах ДТП (а.с.65); висновком судово-медичної експертизи №282 від 29.09.08 року згідно якого у ОСОБА_5 виявлено середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалості розладу здоров'я, які могли утворитися при обставинах ДТП (а.с.69).
Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції вказав, що останній скоїв тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння, що він за місцем проживання характеризується позитивно; визнав свою вину, щиро розкаявся, відшкодував заподіяні збитки потерпілим, має захворювання, разом з тим при призначенні міри покарання належним чином їх не врахував.
Більш того, як встановлено в судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ-ої групи, навчається на четвертому курсі КДПУ ім. В. Винниченка, де характеризується виключно з позитивної сторони, потерпілі в судовому засіданні претензій до засудженого не мали, просили суд не позбавляти його волі. Як в судовому засіданні суду першої інстанції так і при розгляді справи в апеляції, Кіровоградська обласна організація Української спілки ветеранів Афганістану просили пом'якшити покарання ОСОБА_2, оскільки він є сиротою, сином учасника бойових дій в Афганістані ОСОБА_12, який в Афганістані був тяжко поранений та контужений, і у 1996 році помер від ран, а мати засудженого померла у 1994 році.
Враховуючи вищевикладене, а також поведінку потерпілих, яка сприяла ДТП, колегія суддів вважає за необхідне пом'якшити призначене покарання засудженому ОСОБА_2, оскільки виправлення його можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції захисника-адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Вирок Долинського районного суду Кіровоградської області від 24 лютого 2009 року стосовно засудженого ОСОБА_2 - змінити, пом'якшити призначене йому покарання та вважати засудженим за ст.286 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
ОСОБА_2 звільнити з-під варти негайно в залі суду.
В іншій частині вирок залишити без зміни.
СУДДІ: