ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
20.05.09 Справа № 6/16
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Марко Р.І.,
при секретарі Гулик Н.Г.,
з участю представників:
від скаржника (позивача) – не з”явився,
відповідача - не з»явився,
розглянув апеляційну скаргу Івано-Франківської торгово-промислової палати, м.Івано-Франківськ
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2009 року, суддя Грица Ю.І., в справі за №6/16
за позовом Івано-Франківської торгово-промислової палати, м.Івано-Франківськ
до відповідача регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, м.Івано-Франківськ
про визнання пролонгованим договору оренди державного майна,
в с т а н о в и в :
рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2009 року відмовлено в позові Івано-Франківської торгово-промислової палати до регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області про визнання пролонгованим договору оренди державного майна, укладеного між Івано-Франківською торгово-промисловою палатою та Центром професійно-технічної освіти 08.11.2000 року за №1 – нежитлового приміщення колишнього гуртожитку загальною площею 606 кв.м. по вул.Розумовського,9 в м.Івано-Франківську.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено наявність в спірному випадку підстав для продовження договору оренди, оскільки з 01.01.2004 року Центр професійно-технічної освіти втратив право бути орендодавцем в зв»язку з тим, що згідно ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»державні підприємства можуть бути орендодавцями нерухомого майна, якщо їх загальна площа не перевищує 200 кв.м. на одне підприємство, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Судом також зазначено, що ЦК України не передбачає вибраного позивачем способу захисту порушеного права.
В апеляційній скарзі скаржник (позивач) просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити, з підстав неповного з”ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, апелюючи тим, що згідно п.10.5 укладеного між сторонами договору та ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, а тому, враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо продовження договору оренди протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий вважається поновленим ще на один строк.
Скаржник не погоджується з висновком суду про те, що з 01.01.2004 року Центр професійно-технічної освіти втратив право на оренду, оскільки договір набрав чинності до 01.01.2004 року та діяв до 01.07.2005 року, проте, протягом вказаного періоду жодних заперечень зі сторони ФДМ України до позивача не надходило. Крім цього, такий факт спростовується судовими рішеннями по справі №12/278-19/65 господарського суду Івано-Франківської області.
Скаржник також покликається на лист Міністерства освіти та науки від 27.07.2005 року за №1/11-4244 до РВ ФДМ України про надання дозволу на переукладення спірного договору оренди, а також платіжні доручення про сплату орендної плати за серпень-грудень 2005 року, що є підтвердженням права позивача на пролонгацію спірного договору оренди.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить в її задоволенні відмовити, мотивуючи тим, що регіональне відділення ФДМ України не є стороною (орендодавцем) спірного договору оренди і відповідно не повідомляло позивача про припинення дії цього договору в місячний термін після його закінчення. Таке право належить орендодавцю по даному договору, яким є Центр професійно-технічної освіти.
В судове засідання представники сторін не з»явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду спору, а тому, зважаючи на строк та можливість його розгляду без участі сторін, суд вважає за можливе розгляд справи завершити за наявними в справі документами про права і обов”язки сторін.
Суд, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 08.11.2000 між Професійно-технічним училищем №16, яке реорганізовано в Центр професійно-технічної освіти №1, що є правонаступником ПТУ №16 (орендодавець) та Івано-Франківською торгово-промисловою палатою (орендар) укладено договір оренди державного майна №1.
Згідно п.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування колишній гуртожиток загальною площею 606,0 кв.м за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Розумовського,9.
Пунктом 10.1 договору встановлено строк дії договору, а саме з 01.07.2000 до 01.07.05.
Судом встановлено, що позивач звернувся з вимогою про визнання пролонгованим договору оренди державного майна в зв»язку з тим, що на розгляді господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа №12/278-19/65 за позовом регіонального відділення Фонду державного майна по Івано-Франківській області до Івано-Франківської торгово-промислової палати та Центру професійно-технічної освіти про визнання недійсним спірного договору та звільнення приміщення.
Спірне приміщення є державним майном, і спір щодо нього повинен вирішуватися відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст.2, ст.3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Відповідно до ч. 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Частиною другою статті 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, а частиною четвертою статті 284 Господарського кодексу України визначено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У відповідності до частини шостої статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України, по договору найму (оренди) одна сторона наймодавець передає або зобов'язується передати наймачу майно у користування за плату на певний строк. Згідно частини 1 статті 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений у договорі.
У відповідності до ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, тобто договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором за двох умов: якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму; і за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця.
За своїм змістом поновлення договору - це продовження на новий строк колишнього договору, а не укладення нового.
Підставою припинення договору є закінчення строку дії договору за умови, що наймодавець вимагатиме повернення йому майна. За відсутності такої вимоги договір не припиняється. Закон у даному випадку передбачає відновлення, тобто продовження на новий строк первісного договору, а не укладення нового.
Проте, з 01.01.2004 р. вступив в дію Господарський кодекс України, в ст.287 якого визначено, що єдиним орендодавцем державного майна є Фонд державного майна України та його регіональні відділення, тобто після вступу в дію ГК України сторонам необхідно було внести зміни щодо орендодавця спірного майна, яким повинно би було виступати регіональне відділення ФДМУ в Івано-Франківській області.
У відповідності до ст.5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" державні підприємства можуть бути орендодавцями нерухомого майна, якщо їх загальна площа не перевищує 200 кв.м на одне підприємство.
Таким чином з 01.01.04 Центр ПТО №1 втратив право бути орендодавцем державного майна за спірним договором.
В спірному випадку позивачем заявлено позов до регіонального відділення ФДМУ в Івано-Франківській області, тобто до органу, який може бути орендодавцем спірного майна, проте, до органу, який не був та не є стороною договору, пролонгацію якого просить позивач.
З наведеного вимоги Івано-Франківської торгово-промислової палати про визнання пролонгованим договору оренди державного майна, укладеного між Івано-Франківською торгово-промисловою палатою та Центром професійно-технічної освіти 08.11.2000 року за №1 –нежитлового приміщення колишнього гуртожитку загальною площею 606 кв.м. по вул.Розумовського,9 в м.Івано-Франківську є безпідставні, а тому місцевим судом правильно відмовлено в їх задоволенні, оскільки такі заявлено до неналежного відповідача.
Апеляційний суд також вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини рішення місцевого суду покликання на встановлений постановою Верховного суду України від 28.10.08 по справі №12/278-19/65 факт припинення договору оренди державного майна №1 від 08.11.2000 станом на липень 2005 року, оскільки вказаною постановою Верховного суду України скасовано рішення суду по даній справі та справу направлено на новий розгляд.
З вищенаведеного доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.99,103,105 ГПК України, суд,
постановив:
рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2009 року в справі за номером 6/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Івано-Франківської торгово-промислової палати –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: С.М.Бойко
Судді: Т.Б.Бонк
Р.І.Марко
- Номер: 6/5008/16/2010
- Опис: банкрутство
- Тип справи: Про визнання банкрутом
- Номер справи: 6/16
- Суд: Господарський суд Закарпатської області
- Суддя: Бойко С.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Закрито провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 27.01.2010
- Дата етапу: 26.02.2013