ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2006 р.
| № 8/551 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді | Плахотнюк С.О., |
суддів: | Плюшко І.А., Самусенко С.С., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Товариства з обмеженою відповідальністю “Алес Буд” |
на постанову | від 16.03.2006 р. Київського апеляційного господарського суду |
у справі | № 8/551 |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Алес-Буд” |
до | Закритого акціонерного товариства фірма “Укргідроспецбуд” |
про | стягнення 140 000, 00 гривен та розірвання договору підряду |
у судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача –Кравченко Ю.М.,
- відповідача –Лилик О.П., Беттяр С.В.,
В С Т А Н О В И В:
ТОВ “Алес Буд” звернулося до господарського суду м. Києва з позовною заявою про розірвання договору підряду б/н від 11 жовтня 2004 року, укладеного між позивачем та ЗАТ фірма “Укргідроспецбуд”, згідно з яким відповідач (підрядник) повинен був виконати будівельно-монтажні роботи по влаштуванню зовнішньо-майданчикових інженерних мереж на об'єкті “Будівництво житлових будинків у 2-му мікрорайоні житлового масиву Троєщина”, а замовник прийняти і оплатити будівельно-монтажні роботи.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання п. 3.1.3 договору підряду б/н від 11 жовтня 2004 року Позивач перерахував на рахунок Відповідача 140000,00 грн. Крім того, договір підряду було укладено з урахуванням того, що позивач вів переговори із будівельною корпорацією «УкрАзіаБуд»про отримання позивачем статусу Головного підрядника на будівництві того ж об'єкта - шести 34-поверхових житлових будинків з каркасом з монолітного залізобетону з об'єктами соціально-побутової сфери та підземним паркінгом, які розташовані в другому мікрорайоні житлового масиву Троєщина у Деснянському районі м Києва 11 листопада 2004 року між Позивачем та Будівельною корпорацією «УкрАзіаБуд»було укладено договір будівельного підряду, який передбачав надання позивачу статусу Головного підрядника на будівництві вищезазначеного об'єкта. Однак, цей договір не вступив в силу з незалежних від позивача причин. Таким чином, позивач діє на об'єкті лише як субпідрядник та виконує виключно роботи з влаштування фасадів будинків Позивач не є Генеральним підрядником або Головним підрядником, отже не має ні прав ні обов'язків проводити чи організовувати будівельні роботи із влаштування зовнішньо-майданчикових інженерних мереж на об’єкті.
Отже, обставини змінились настільки, що роботи, передбачені договором підряду між позивачем та відповідачем б/н від 11 жовтня 2004, не можуть бути виконані зараз і не зможуть бути виконані в наступному як пояснював позивач.
З урахуванням істотної зміни обставин, яка полягала у ненабранні чинності договору між позивачем та БК “УкрАзіаБуд”, позивач звернувся до відповідача з листами вих. № 08/01 від 27 січня 2005 року та від 8 лютого 2005 року з вимогою повернути кошти. Відповідач відмовився повернути кошти, оскільки вважав позивача правонаступником будівельної корпорації “УкрАзіаБуд” та зарахував отримані від позивача кошти в рахунок заборгованості БК «УкрАзіаБуд».
Враховуючи ситуацію, що склалась, Позивач вважав, що існують підстави для розірвання договору підряду між позивачем та відповідачем на підставі ст.652 Цивільного кодексу України.
ЗАТ фірма “Укргідроспецбуд” проти позову заперечувало, посилаючись на те, що на відносини між позивачем та відповідачем ненабрання чинності договору від 11.11.2004, укладеного між позивачем та будівельною корпорацією «УкрАзіаБуд», який був укладений після підписання спірного договору від 11.10.04., не може вплинути, оскільки пунктом 2 Положення про взаємовідносини організацій - генеральних підрядників з субпідрядними організаціями, затвердженого Науково-технічною радою Державного Комітету України у справах містобудування і архітектури протоколом № 4 від 14.12.1994р., передбачено, що контракт субпідряду укладається між генпідрядником і субпідрядником на виконання окремих видів і комплексів робіт для забезпечення введення в дію виробничих потужностей, будинків та споруд.
За домовленістю сторін можуть укладатись багатосторонні контракти (замовник, генпідрядник, субпідрядники).
У договорі підряду від 11.10.04 сторони дійшли згоди що замовник може вимагати розірвання спірного договору лише у випадку якщо підрядник без поважних на те причин не береться своєчасно за виконання умов договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим.
Рішенням господарського суду м. Києва від 10.01.06 у справі № 8/551 (суддя Катрич В.С.) позовні вимоги задоволені повністю. Договір підряду б/н від 11.10.2004р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Алес Буд»та ЗАТ фірмою «Укргідроспецбуд», розірвано.
Стягнуто із ЗАТ фірми «Укргідроспецбуд»на користь товариства “Алес Буд” 140000,00 грн. основного боргу, 1485,00 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видано наказ.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 у справі № 8/551 (склад колегії суддів: головуючий –Моторний О.А., Кошиль В.В., Вербицька О.В.) апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Укргідроспецбуд»задоволено. Рішення господарського суду м. Києва від 10.01.2006 у справі № 8/551 скасовано. У позові відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Алес Буд»на користь ЗАТ фірми «Укргідроспецбуд»742,50 грн. відшкодування витрат за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 9 червня 2006 року порушено касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Алес Буд»на постанову від 16.03.2006 Київського апеляційного господарського суду у справі № 8/551.
У касаційній скарзі ТОВ «Алес Буд»ставить питання про скасування постанови від 16.03.2006 у справі № 8/551, залишення без змін рішення господарського суду м. Києва від 10.01.2006, посилаючись на порушення апеляційною інстанцією господарського суду норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 43,105 ГПК України, ст. 318 ГК України, ст.ст. 638, 1212 ЦК України.
Заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у позові, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів істотної зміни обставин, які б свідчили про необхідність розірвання договору від 11.10.2004.
Вищий господарський суд України вважає висновок апеляційної інстанції таким, що прийнятий по недосліджених у повному обсязі матеріалах справи та фактичних обставинах. Апеляційною інстанцією не спростовано висновків суду першої інстанції, які суд вважав доведеними на підставі наданих позивачем матеріалів.
Так місцевим господарським судом встановлено:
11.10.2004р. між ТОВ «Алес Буд»- «замовник»та ЗАТ фірмою «Укргідроспецбуд»- «підрядник»був укладений договір підряду № б/н, пунктом 1.1 якого передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, «підрядник»приймає на себе зобов'язання власними та/або залученими силами, засобами і матеріалами виконати, а «замовник»прийняти і оплатити будівельно-монтажні роботи по влаштуванню зовнішньо майданчикових інженерних мереж на об'єкті «Будівництво житлових будинків у 11-му мікрорайоні житлового масиву “Троєщина”. Пунктом 2.1 договору сторонами передбачено, що вартість робіт визначається договірною ціною, що прийнята сторонами на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації та є невід’ємним додатком № 1 до цього договору. Умовами договору також передбачено, що з моменту підписання цього договору «замовник» проводить авансування «підрядника»на виконання робіт згідно з розрахунком, що є невід'ємним додатком № 2 до цього договору (п.2.3 договору). На виконання п. 3.1.3 договору позивач перерахував на рахунок відповідача 140000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1044 від 11.10.2004р.
11.11.2004р. між Корпорацією «УкрАзіяБуд»- «генеральний підрядник»та ТОВ «Алес Буд»- «головний підрядник»був укладений договір будівельного підряду б/н, відповідно до п.2.1 якого «головний підрядник»зобов'язується у повному обсязі, якісно та у визначений строк добудувати і здати в експлуатацію об'єкт та виконати усі інші будівельні роботи (у тому числі зовнішні огороджувальні конструкції) відповідно до проектно-кошторисної документації, а “генеральний підрядник” зобов’язується надати “головному підряднику” будівельний майданчик, допоміжні приміщення і передати існуючу проектно-кошторисну та дозвільну документацію, прийняти роботи з добудови об'єкта і оплатити їх вартість.
Пунктом 1.3 договору від 11.11.2004 передбачено, що “корпорація” передає “інвестору” об'єкт для добудови, а «інвестор»отримує право добудови об'єкта лише після сплати 8000000,00 грн. Вказану суму «інвестор» зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок «корпорації»протягом 5-ій календарних днів з дати набуття юридичної сили цим договором.
Позивач посилається на те, що ним не було перераховано на розрахунковий рахунок БК «УкрАзіаБуд»8000000,00 грн., оскільки БК «УкрАзіаБуд»в свою чергу не виконало вимоги п.8.2 договору про дольову участь в добудові об'єктів капітального будівництва від 11.11.2004р., відповідно до умов якого було передбачено, що цей договір набуває юридичної сили з моменту передачі «інвестору»завіреної копії підписаного та належним чином оформленого договору оренди відповідної земельної ділянки для будівництва об'єкта і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Таким чином, як зазначає позивач і суд з ним погоджується, що договір "про дольову участь в добудові об'єктів капітального будівництва від 11.11.2004р. не вступив в силу з незалежних від позивача причин, а тому позивач не набув права організовувати роботи по влаштуванню зовнішньо майданчикових інженерних мереж на об'єкті, оскільки не були виконані всі умови, передбачені договором про участь в добудові об'єктів капітального будівництва від 11.11.2004р.
Заперечення відповідача в частині повернення позивачу 140000 грн., оскільки ним були виконані проектні роботи в сумі 134,68 тис.грн. і що різницю він зараховує в рахунок погашення заборгованості БК “УкрАзіаБуд”, так як ТОВ “Алес Буд” виступає як правонаступник БК “УкрАзіаБуд”, вірно не взято судом до уваги.
Як зазначає суд, позивач листом № 25/02 від 10.02.2005р. повідомив відповідача про те, що він не є правонаступником БК “УкрАзіаБуд”, тому за борги БК “УкрАзіаБуд” перед ЗАТ “Укргідроспецбуд” не може нести відповідальність.
Відповідно до ст. ст. 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінилися, зміна договору або його розірвання допускається за рішенням суду, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує витрати, необхідні для виконання договору, а також у разі істотного порушення умов договору.
Як вбачається з висновку суду першої інстанції, не маючи чинного на той час договору з БК “УкрАзіаБуд”, позивач не набув статусу головного підрядника, а тому і право організовувати роботи, передбачені договором від 11.10.2004.
Крім того, апеляційною інстанцією не звернуто уваги на те, що згідно договору б/н від 11.10.2004 сторонами не були підписані додатки на виконання проектних робіт на безпосереднє виконання робіт з перекладання інженерних мереж житлових будинків 2 м/р ж/м Троєщина. Тому авансовий платіж повинен бути повернутий. Також не були погоджені конкретні обсяги робіт та вартість окремих робіт за договором та не визначені строки виконання робіт.
Враховуючи, що апеляційний господарський суд відповідно до ст.ст. 99,101 ГПК України, переглядаючи рішення, користується правами, наданими суду першої інстанції за виключенням об’єднання позовних вимог та прийняття зустрічного позову, Вищий господарський суд України вважає, що апеляційна інстанція не скористалася правом перевірки законності та обґрунтованості рішення у повному обсязі.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що постанова від 16.03.2006 Київського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення від 10.01.2006 господарського суду м. Києва у справі №8/551 як прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права підлягає залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ТОВ “Алес Буд” на постанову від 16.03.2006 р. Київського апеляційного господарського суду у справі № 8/551 задовольнити.
Постанову від 16.03.2006 р. Київського апеляційного господарського суду у справі № 8/551 скасувати. Рішення господарського суду міста Києва від 10.01.2006 залишити без змін.
Головуючий, суддя С. Плахотнюк
Судді: І. Плюшко
С. Самусенко