Справа № 2-324/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2010 року Комсомольський районний суд м. Херсона у складі :

головуючого – судді: Котьо І.В.

при секретарі: Способ Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ « Проектно-будівельної фірми «Херсонбуд» про стягнення середнього заробітку,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на ту обставину що він працював в БМУ «Промбуд-2» ВАТ ПБФ «Херсонбуд» з 06 лютого 2007 року по 28 жовтня 2008 року , був звільнений з фірми на підставі ст. 38 КЗпП України , за власним бажанням . Однак в день звільнення підприємство не виплатило йому повного розрахунку по заробітній платі. Просить стягнути заборгованість по заробітній платі 5026.82 гр., та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 3273 гр. за період з 29 жовтня 2008 року по 22 грудня 2008 року.

Позивач в судовому засіданні відмовився від позову в частині стягнення заборгованості по заробітній платі , так як 17 лютого 2009 року заборгованість була погашена відповідачем , і суд прийняв вказану відмову від позову .В іншій частині заявлених позовних вимог збільшив заявлені ним позовні вимоги і просив суд розрахувати середній заробіток до часу фактичного розрахунку , тобто до 17 лютого 2009 року з розрахунку середнього заробітку , відповідно до довідки яку надав відповідач разом з запереченням на позов , тобто 98.88 гр.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав суд , однак просив суд задовольнити позов частково в сумі 2379.60 гр. посилаючись на обставини викладені в запереченні на позовну заяву.

Вислухавши пояснення позивача , дослідивши матеріали справи , суд встановив, що :

- позивач працював в БМУ «Промбуд-2» ВАТ ПБФ «Херсонбуд» з 06 лютого 2007 року по 28 жовтня 2008 року , був звільнений з фірми на підставі ст. 38 КЗпП України , за власним бажанням відповідно до наказу від 28 жовтня 2008 року за № 50-к;

- відповідно до довідки від 18 грудня 2008 року за № 198 ВАТ ПБФ «Херсонбуд» заборгованість по заробітній платі на 01 листопада 2008 року становила 5026.82 гр. , а середньоденний заробіток згідно до довідки від 20 травня 2009 року за № 46 становив

98.88 гр. ОСОБА_2 слідує з довідки від 25 лютого 2010 року та табелю розрахунку за вересень 2008 року позивачем було відпрацьовано 22 дні та нарахована заробітна плата в розмірі 2280 гр. , а в жовтні 2008 року відповідно відпрацьовано 19 днів та нарахована заробітна плата в розмірі 991.30 гр.

- згідно до видатково-касового ордеру № 11 від 17 лютого 2009 року позивачу було виплачено розрахунок по заробітній платі в сумі 4976.82 гр. проти чого він не заперечував в судовому засіданні і погодився що виплачена сума є остаточним розрахунком по заробітній платі та не наполягав на стягненні різниці між сумою заборгованості вказаною в довідці

від 18 грудня 2008 року та фактично отриманою сумою.

У зв’язку з чим суд вважає що позов в частині стягнення середнього заробітку підлягає задоволенню в розмірі 5744.88 гр., з розрахунку 79.79 гр. середньоденного заробітку за 72 робочих днів затримки ( з розрахунку 3 робочих дні за жовтень 2008 року ,20 робочих днів за листопад 2008 року , 23 робочих дні за грудень 2008 року , 15 робочих днів за січень 2009 року та 11 робочих днів за лютий 2009 року ) на підставі вимог ст. 117 КЗПП України, оскільки представник відповідача в судовому засіданні не заперечував що заборгованість по виплаті заробітної плати позивачу не була виплачена своєчасно з його вини.

Доводи представника відповідача в частині того що позивач не звертався з вимогами про виплату заборгованості і звернувся лише 18 грудня 2008 року за довідкою про заборгованість по заробітній платі що необхідно вважати фактичним днем пред’явлення такої вимоги , а не наступний день після звільнення , а відповідач навпаки наполягав на виплаті , в підтвердження чого долучив до наданого суду заперечення на позов листи направленні на адресу позивача від 03 листопада 2008 року та від 18 листопада 2008 року з проханням прийти за отриманням розрахунку , суд визнаються не переконливими і такими що суперечать чинному законодавству оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України в день звільнення працівнику , власник або уповноважений ним орган , повинен не тільки повністю видати розрахунок по заробітній платі , а ще письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум про нараховані суми , належні працівникові при звільненні . Крім того положеннями ст. 43 Конституції України громадянину гарантовано право на своєчасне одержання винагороди за працю . І право громадянина передбачене положенням ч.1 ст. 116 КЗпП України в частині пред’явлення вимог про розрахунок не звільняє відповідача від обов’язків передбачених ст. 116 КЗпП України , а саме проведення розрахунку в день звільнення , в даному випилку розрахунок означає фактичну виплату нарахованої заробітної плати , а в разі відсутності працівника депонування її на розрахунковому рахунку підприємства і з метою її подальшої виплати , після пред’явлення такої вимоги працівником. Що також не було виконано відповідачем оскільки і на 18 грудня 2008 року , тобто як вважає відповідач з часу коли було пред’явлено позивачем вимогу щодо виплати заборгованості по заробітній платі вона йому виплачена не була.

Крім того суд також вважає не переконливими посилання представника відповідача на застосування при розрахунку середньоденного розміру заробітної плати абз.2 п.8 Постанови Кабінету Міністрів України « Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» № 100 від 08 лютого 1995 року , оскільки при нарахуванні виплат які повинні бути виплачені позивачу вони обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці що передбачено абз.1 п.8 вказаної Постанови , а не коли середня заробітна плата , саме визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат та допомоги.

На підставі вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 57.44 гр. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 120 гр.

Керуючись ст. ст. 10, 11 ЦПК України, ст. 43 Конституції України , ст.ст.116, 117КЗпП України , суд –

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити .

Стягнути з ВАТ « Проектно-будівельної фірми «Херсонбуд» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 5744.88 гр.

Стягнути з ВАТ « Проектно-будівельної фірми «Херсонбуд» судовий збір в сумі 57.44 гр. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 120 гр.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги .

Суддя: