УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-20138/11
Справа № 22а-20138/11 Головуючий в суді першої
Категорія № 10.3.1 (3) інстанції – ОСОБА_1
Доповідач – Савіна Г.О.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Савіної Г.О.,
суддів: Турік В.П., Братіщевої Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 01 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу про визнання протиправними дій щодо перерахунку щомісячної державної допомоги дитині війни та стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу (далі – УПФУ в Саксаганському районі) про визнання протиправними дій щодо перерахунку щомісячної державної допомоги дитині війни та стягнення заборгованості посилаючись на те, що має статус «дитини війни», тому користується всіма правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для цієї категорії осіб, і на підставі ст.6 зазначеного Закону має право на щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте відповідачем таке підвищення виплачувалось не в повному обсязі, тому просила суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу відносно перерахунку щомісячної соціальної допомоги та виплати їй щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, стягнути з відповідача недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з 01.01.2006 року по вересень 2009 року включно в сумі 4788 грн. 30 коп.
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 01 лютого 2010 року з урахуванням додаткової постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 03 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу в частині виплати надбавки до пенсії ОСОБА_2 за липень-грудень 2007 року та червень-грудень 2008 року та зобов’язано відповідача нарахувати ОСОБА_2 надбавку до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року. В задоволенні позовних вимог в частині визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання нарахування, виплати соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006, 2009 роки відмовлено. Позовні вимоги про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу грошових коштів залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі відповідач УПФУ в Саксаганському районі м. Кривого Рогу ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неврегульованість на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни після відновлення Рішенням Конституційного Суду України дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в попередній редакції, неможливість застосування показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин, відсутність у відповідача бюджетних асигнувань для виплати позивачу допомоги, правомірність його дій відносно виплати допомоги особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у відповідності до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року № 530. Крім того, самостійно визначаючи початковий та граничний терміни за які позовні вимоги підлягають задоволенню, суд порушив ч. 2 ст. 11 КАС України. Окрім цього, суд не звернув увагу на пропуск позивачем річного строку позовної давності.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 отримує пенсію за віком та у відповідності до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.
Задовольняючи частково позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу в частині виплати надбавки до пенсії ОСОБА_2 за липень-грудень 2007 року та червень-грудень 2008 року та зобов’язання відповідача нарахувати ОСОБА_2 надбавку до пенсії згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року суд першої інстанції виходив із наступного.
Так, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) від 18.11.2004 року № 2195-IV дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року дію ст. 6 зазначеного закону на 2006 рік зупинено.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року, який набрав чинності з 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджені не були.
Закони України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року та «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати запроваджені не були.
Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема п. 12 ст. 71, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 по справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно зі спеціальною нормою – ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а починаючи з 09 липня 2007 року знову діє положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено підвищення пенсії дітям війни на 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів». Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 по справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Таким чином, з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виходячи з пріоритетності закону, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин у зв’язку з поширенням на них дії однакових юридичних актів, та враховуючи те, що в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач не здійснював перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_2, а з 22 травня 2008 року по теперішній час здійснює підвищення до її пенсії тільки у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, дійшов вірного висновку про дію в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року й обґрунтовано визнав бездіяльність відповідача щодо виплати підвищення до пенсії за вказані періоди протиправною.
Визначаючи розмір щомісячного підвищення до пенсії, який повинен нараховувати та сплачувати відповідач на користь позивача, на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно застосував розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч.1 ст. ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, встановленого чинним законодавством на кожний бюджетний рік, зокрема ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» й ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік».
У зв’язку з цим доводи відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку обчислення підвищення до пенсії дітям війни, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.
Посилання ж відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат підвищення до пенсії не може бути враховано колегією суддів як підстава для невиконання відповідачем своїх зобов’язань, встановлених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Крім того, питання фінансування видатків на реалізацію програми доплат дітям війни не є предметом розгляду цього спору.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом про Державний бюджет України затверджуються повноваження органів державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду. Оскільки дія Законів про бюджет на 2007 і 2008 роки закінчується відповідно 31.12.2007 та 31.12.2008 року, то і перерахунок має вчинятися до цих дат.
Тому доводи апеляційної скарги щодо неправомірності визначення судом граничних термінів до яких має здійснюватись перерахунок, безпідставні.
Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи,який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За захистом порушених прав позивач звернулася 12 жовтня 2009 року до адміністративного суду.
Відповідач при розгляді справи у суді першої інстанції не просив суд застосувати приписи ч. 2 ст. 99 та ч. 1 ст. 100 КАС України. Не оскаржено ним і постанову суду в частині поновлення судом позивачу строку звернення до адміністративного суду з позовом.
Суд першої інстанції приймаючи постанову з урахуванням додаткової постанови в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо виплати надбавки до пенсії позивачу за липень-грудень 2007 року та за червень грудень 2008 року, не вказав початкових та кінцевих дат неправомірності дій та правової норми, яка підтверджує неправомірність дій відповідача, а зобов’язуючи відповідача нарахувати надбавку до пенсії позивачу згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року не вказав щодо зобов’язання відповідача виплатити перераховану позивачу надбавку до пенсії відповідно до ст. 6 вказаного Закону та ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за вказані періоди.
З огляду на це колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова та додаткова постанова суду підлягає зміні з викладенням абзацу першого постанови та абзацу першого додаткової постанови в уточненій редакції.
Постанова та додаткова постанова суду в частині залишення без розгляду позовних вимог про стягнення з відповідача недоплаченої позивачу щомісячної доплати до пенсії з 01.01.2006 року по вересень 2009 року в сумі 4788,30 грн. та відмовив частині визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії за 2006 і 2009 роки не оскаржена.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу задовольнити частково.
Постанову від 01 лютого 2010 року та додаткову постанову від 03 серпня 2010 року Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу в частині визнання дій Управління Пенсійного Фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу щодо виплати надбавки ОСОБА_2 за липень-грудень 2007 року та червень-грудень 2008 року неправомірними і зобов’язанні Управління Пенсійного Фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу нарахувати ОСОБА_2 надбавку до пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року змінити виклавши абзац перший постанови та абзац перший додаткової постанови в такій редакції: «Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_2 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням різниці, виплаченої за ці періоди.
В іншій частині цих позовних вимог постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий : Г.О.Савіна
Судді: В.П.Турік
ОСОБА_3