ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.06.2009 Справа№ 14/41-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Крутовських В.І. - доповідач,
суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.
при секретарі судового засідання Савін В.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача: Шай А.С. представник, довіреність №112 від 27.05.08;
від відповідача: Гандзевич О.А. представник, довіреність №074-08 від 18.11.08;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2009р. у справі № 14/41-09
за позовом відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Акант”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 559 000 грн. 83 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.09р. по справі № 14/41-09 (суддя Панна С.П.) в позовних вимогах відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” (м. Дніпропетровськ) (далі – ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго”) до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства “Акант” (м. Дніпропетровськ) (далі –ТОВ виробничо-комерційного підприємства “Акант”) про стягнення 559 000 грн. 83 коп. відмовлено.
02.04.2009р. позивачем було надано заяву про зміну позовних вимог № 1965 від 02.04.2009р., в якій він просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 549000 грн. 83 коп. та суму неповернутих коштів в сумі 10 000 грн. 00 коп.
Оскаржуючи рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.09р. по справі № 14/41-09, відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” просить його частково скасувати та прийняти нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” та стягнути з ТОВ виробничо-комерційного підприємства “Акант” на користь ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” збитків у розмірі 549 000 грн. 83 коп., посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
02.06.2009р. відповідачем було надано відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.09р. по справі № 14/41-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” (м. Дніпропетровськ) –без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, приймаючи до уваги наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 01.09.2000р. між відкритим акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Дніпропетровських електричних мереж (Замовником) та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційним підприємством “Акант” (Підрядником) було укладено підрядний контракт № 41, згідно з пунктами 1.1, 2.1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов’язання по будівництву адміністративно-побутового корпусу ДЕС, здачу об’єкту в експлуатацію державній приймальній комісії; перелік робіт та їх вартість визначаються кошторисною документацією, динамічною договірною ціною і складає орієнтовно 11 988 427 грн. 00 коп.
16.05.2003р. сторони уклали угоду про розірвання підрядного контракту № 41 від 01.09.2000р., згідно умов якої різниця між проведеним фінансуванням і вартістю фактично виконаних робіт становить у сумі 964 510 грн. 70 коп. та повертається підрядником у наступному порядку:
- суму 236 820 грн. 68 коп. сторони погашають за рахунок здійсненого заліку за поставлене обладнання по рахункам № 6315 та № 6311 згідно протоколу № 129 заліку зустрічних однорідних вимог від 16.05.2003р. і акту звірки від 14.05.2003р. № 3/1;
- суму 193 544 грн. 87 коп. підрядник погашає шляхом передачі до 30.05.2003р. віконних та дверних блоків згідно специфікації на склад ДЕС за адресою: Запорізьке шосе,12;
- суму 534 145 грн. 15 коп. підрядник погашає шляхом передачі матеріальних ресурсів на склад ДЕС за адресою: Запорізьке шосе,12 по укладеним контрактам: № 25 від 25.01.2003р., додатковій угоді від 14.02.2003р. до контракту від 18.11.2002р. № 22, а також шляхом здійснення пуско-налагоджувальних робіт на приточну вентиляцію по окремому договору на пуско-налагоджувальні роботи між ТОВ ВКП “Акант” і ДЕС ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго”.
Строк виконання зобов`язання на суму 534 145 грн. 15 коп. угодою не встановлено.
Позивач у заяві № 1965 від 02.04.2009р. про зміну позовних вимог зазначає, що в угоді про розірвання підрядного контракту № 41 від 01.09.2000р. сторони, визначаючи різницю між проведеним позивачем фінансуванням і вартістю фактично виконаних відповідачем робіт за контрактом, врахували борг позивача перед відповідачем за договором № 2 в розмірі 10 000 грн. 00 коп. та вартість переданих матеріальних цінностей за накладною № 1-060503В від 06.05.2003р. в сумі 137 154 грн. 72 коп., тобто зменшили цю різницю на 147 154 грн. 72 коп. Виходячи з того, що фактично, позивачем було втрачено на фінансування будівництва за контрактом 14871248 грн. 40 коп., а відповідачем було виконано робіт на 13 759 582 грн. 98 коп., то різниця за контрактом становила 1111 665 грн. 42 коп. Але за домовленістю сторін ця різниця була зменшена на 147154 грн. 72 коп. та відображена в угоді у розмірі 964510 грн. 70 коп. (1111665 грн. 42 коп. –147154 грн. 72 коп. = 964510 грн. 70 коп.).
Крім того, позивач звернув увагу на те, що відповідач на виконання своїх зобов`язань передав позивачу матеріальні цінності на суму 315843 грн. 91 коп., оскільки вартість матеріальних цінностей на суму 137154 грн. 72 коп., які були передані відповідачем за накладною № 1-060503В від 06.05.2003р., вже була врахована сторонами під час визначення різниці між проведеним позивачем фінансуванням і вартістю фактично виконаних відповідачем робіт за контрактом, тобто відповідач на виконання зобов`язань, передбачених п.3 Угоди, фактично передав матеріальні цінності лише на суму 178 689 грн. 19 коп. (315 843 грн. 91 коп. – 137154 грн. 72 коп. = 178 689 грн. 19 коп.), так як до вартості матеріальних цінностей, переданих відповідачем за актом приймання-передачі від 03.09.2003р., була включена вартість матеріалів, які передавались раніше за накладною № 1-060503В від 06.05.2003р. та вартість яких була врахована при визначенні різниці між проведеним позивачем фінансуванням і вартістю фактично виконаних відповідачем робіт за контрактом.
Також позивачем у заяві № 1965 від 02.04.2009р. про зміну позовних вимог було зазначено, що відповідач погасив лише 415509 грн. 87 коп. (236820 грн. 68 коп. + 178689 грн. 19 коп. = 415509 грн. 87 коп.) з 964510 грн. 70 коп., передбачених п.3. угоди, тобто відповідач не виконав свої зобов`язання за угодою на загальну суму 549 000 грн. 83 коп., які як збитки просить суд стягнути з відповідача.
Відповідно до ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Враховуючи те, що суб`єктний склад сторін по справі № 16/254-07 та у справі № 14/41-09 є ідентичним, то судом першої інстанції правомірно враховано висновки рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2007р. у справі № 16/254, яке набрало чинності та залишено без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2009р. (а.с. 5-14, т.2)
А саме: 25.07.2007р. позивачем було пред’явлено, посилаючись на статтю 530 Цивільного кодексу України, відповідачу вимогу № 5304 на суму 559 000грн. 83 коп., згідно якої позивач вимагав у семиденний строк передати у повному обсязі матеріальні ресурси на склад підрядника та укласти окремий договір про виконання робіт, як це передбачено пунктом 5 угоди про розірвання підрядного контракту № 41 від 01.09.2000р., на загальну суму 559 000грн. 83 коп.
Однак, пунктом 5 Угоди про розірвання підрядного контракту не передбачено будь-яких обов’язків щодо передачі матеріальних ресурсів та обов’язку відповідача щодо укладання окремого договору про виконання робіт, тому зазначення про це у пред’явленій вимозі є безпідставним.
Крім того, у рішенні зазначено, що строк погашення суми 534 145 грн. 15 коп. умовами Угоди не визначений, пред’явлена позивачем вимога містить посилання на пункт 5 Угоди і пред’явлена на суму 559 000 грн. 83 коп., що не відповідає дійсності.
Господарським судом першої інстанції обґрунтовано визнано, що вимога № 5304 від 25.07.2007р. на суму 559 000 грн. 83 коп. із зазначенням семиденного строку для її виконання взагалі не можна вважати вимогою кредитора в розумінні ст. 530 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що якщо строк виконання зобов`язання не встановлений, що має місце в даному випадку, кредитор вправі вимагати виконання зобов`язання в семиденний строк з дня пред`явлення вимоги кредитором, з тих підстав, що вимога позивача № 5304 від 25.07.2007р. з посиланням на п.5 угоди про розірвання підрядного контракту містить вимогу на укладання окремого договору про виконання робіт, а не вимогу на здійснення пуско-налагоджувальних робіт на приточну вентиляцію та сторонами не було узгоджено термінів по здійсненню пуско-налагоджувальних робіт.
Крім того, відповідно до ч.5 ст 261 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Вимога позивача № 5304 від 25.07.2007р. була направлена відповідачу 25.07.2007р., тобто вже після закінчення трирічного терміну позовної давності, строк якого розпочався 16.05.2003р. (з моменту укладання угоди про розірвання підрядного контракту № 41 від 01.09.2000р.)
Посилання позивача на акти звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2004р. та на 31.12.2005р., якими, на його думку, перебіг позовної давності переривається правомірно не взято до уваги судом першої інстанції, оскільки дані акти стосуються розірваного контракту № 41 від 01.09.2000р., а не угоди від 16.05.2003р. та не свідчать про встановлення сторонами строків для виконання пуско-налагоджувальних робіт та укладення договору.
Таким чином, відповідач не вчиняв ніяких дій, які б свідчили про визнання ним свого обов`язку за угодою від 16.05.2003р., тому суд не вбачає підстав для переривання перебігу позовної давності на підставі ст. 264 ЦК України.
Вимога позивача по стягненню з відповідача неповернутих коштів в сумі 10000 грн. 00 коп. також правомірно визнана судом першої інстанції такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Позивач зазначив, що сума 10 000 грн. 00 коп. –це борг відповідача перед позивачем за договором № 2 від 15.08.2001р., але його враховано при визначенні різниці між проведеним позивачем фінансуванням і вартістю фактично виконаних відповідачем робіт за контрактом № 41 від 01.09.2000р.
Згідно ст. 604 ЦК України, зобов`язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов`язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням між тими ж сторонами (новація). Новація не допускається щодо зобов`язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. Новація припиняє додаткові зобов`язання, пов`язанні з первісним зобов`язанням, якщо інше не встановлено договором, тобто зобов`язання, які виникли між сторонами за контрактом № 41 від 01.09.2000р. припинилися внаслідок укладання угоди від 16.05.2003р.
Крім того, борг у розмірі 10 000 грн. 00 коп. виник на підставі договору № 2 від 15.08.2001р., а не по контракту № 41 від 01.09.2000р., і тому підлягає розгляду в окремому судовому провадженні.
Таким чином, висновки господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2009р. у справі № 14/41-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” (м. Дніпропетровськ) - без задоволення.
Головуючий В.І. Крутовських
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя А.Є. Прокопенко