Справа № 22-ц-1148/2008

Головуючий суду першої інстанції - Литвиненко В. П.

Доповідач - Летягіна О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: Дралло І.Г.,

Суддів: Летягіної О.В., Іващенко В.В..

При секретарі: Іванові O.K.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - відділ державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АР Крим, Кримська філія Української універсальної біржі про визнання  мирової угоди  недійсною, за апеляційною  скаргою  ОСОБА_1 на рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду до відповідача про визнання мирової угоди недійсною.

Вимоги мотивовані тим. що 07.07.2004року між ним та відповідачкою при розгляді справи про розподіл спільно нажитого майна була укладена мирова угода, згідно якої, відповідачка у строк до 15.09.2004року повинна була сплатити йому. вартість 1/2 частини квартири АДРЕСА_1. Однак до теперішнього часу ОСОБА_2 умови мирової угоди не виконала. Вважає, що цей правочин був укладений фіктивно, тому що він не був спрямований на реальне настання правових наслідків.

Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 17 жовтня 2007року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що суд неправомірно відмовив у задоволенні позовних вимог, тому що ОСОБА_2 не надала суду доказів того факту, шо він відмовлявся в отриманні суми за умовами мирової угоди. Вважає, що всі докази, які були долучені до матеріалів справи належним чином не досліджені судом.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач розцінює мирову угоду, як правочин. До такого висновку дійшов і суд першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем в обґрунтовування заявлених вимог не надано доказів того, що укладена між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мирова угода була фіктивною та не була спрямована на реальне настання  правових наслідків, що були нею обумовлені.  Суд вказує також,  що позивачем не надано доказів навмисного введення позивача в оману, а також укладення мирової угоди під впливом тяжкої для ОСОБА_1 обставини та вкрай на невигідних умовах. Таким чином, суд зазначив, що мирова угода укладена між сторонами це правочин.

З такими висновками суду не може погодитися колегія суддів.

З положень ч.1 ст. 202 ЦК України, слідує що правочином с дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Мирова угода, хоча і укладена сторонами у письмової формі з підписами обох сторін, сама по собі не тягне за собою ні набуття, ні зміну або припинення цивільних прав без передбаченого законом порядку її укладення та затвердження судом у судовому засіданні.

Таким чином мирову угоду не можна визнати правочином і застосовувати до неї положення закону про її недійсність, так як законом передбачений інший порядок її оскарження сторонами.

Статтями 103,179 ЦПК України \в редакції ЦПК 1963 року, що діяв на час укладання мирової угоди \ передбачається, що сторони можуть закінчити справу мировою угодою в усякій стадії процесу..

Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін суд постановляє ухвалу, якою одночасно закриває провадження в справі. В ухвалі повинні бути зазначені умови затверджуваної судом мирової угоди.

З положень статті 291 ч.1 ЦПК України слідує, що сторонами можуть бути оскаржені ухвали суду першій інстанції, якщо постановлені ухвали перешкоджають подальшому провадженню справи.

Тобто порядок оскарження ухвали про затвердження мирової угоди чітко визначений у Цивільному процесуальному кодексу України.

В зв'язку з тим. що судом першій інстанції був порушений порядок вирішення спору на підставі п.1 ч.1 ст.205 та ч.1 ст. 310 ЦПК України, колегія суддів скасовує рішення суду з закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 205 п.1 ч.1. 307, 310, 314, 315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 17 жовтня 2007 року - скасувати.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - відділ державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції АР Крим, Кримська філія Української універсальної біржі про визнання мирової угоди недійсною - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили в касаційному порядку до Верховного Суду України.