У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
10.06.09 Справа №17/25/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Антонік С.Г. , Мойсеєнко Т. В. , Шевченко Т. М.
при секретарі: Савченко Ю.В.
за участю представників:
від позивача: Прохода І.В, заступник начальника ю/в., довіреність № 01/184 від 30.12.2008р.;
від відповідача: Педак С.В., довіреність № 4 від 24.02.2009 р.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя,
на рішення господарського суду Запорізької області від 08.04.2009 р. у справі № 17/25/09
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Нік», м. Запоріжжя,
про спонукання підписати договір про зміни,
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1153 від 10.06.2009 р. справа № 17/25/09 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді: Антоніка С.Г.; суддів: Мойсеєнко Т.В., Шевченко Т.М., яка прийняла справу до свого провадження.
За клопотанням представників сторін розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. За їх згодою у судовому засіданні колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.06.2009р. у справі № 17/25/09 (суддя Корсун В.Л.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення господарського суду мотивоване ст. 12 ГПК України, на підставі яких суд дійшов висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх порушених прав, оскільки він просить спонукати відповідача підписати договір про зміни № 5 від 31.07.2008р. до договору оренди № 1944 від 25.04.2006 р.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Регіональне відділення ФДМУ по Запорізькій області звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважає, що рішення господарським судом прийнято з порушенням матеріального та процесуального права та висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи. При прийнятті рішення судом не вірно застосовані положення ст. ст. 1, 11, 12, 87 ГПК України. Також не прийнято до уваги норми ч. 4 ст. 188 ГК України, відповідно до якої у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, заінтересована сторона має право звернутися з відповідним позовом до суду.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні вважають рішення суду прийнятим у відповідності з нормами діючого законодавства. Зауважують, що у відповідності до ст. 84 ГПК України позивач мав обрати одним із способів захисту порушених прав такий, як спонукання укласти договір про зміни в редакції позивача. Законом не передбачено такого способу захисту як спонукання підписати договір про зміни. Просять рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
Відповідно до ст.99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, 25.04.2006 р. між сторонами у справі укладено договір оренди № 1944 майнового комплексу ДП «Запорізький лікеро-горілчаний завод», який знаходиться по вул. Артема 53 та по вул. Базовій 1-а.
Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786 з врахуванням внесених постановою Кабінету Міністрів України доповнень і на момент розрахунку складає без ПДВ 139,689 тис. грн. за рік.
Згідно з п. 3.7 договору, розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, розміру орендної ставки, а також інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 118 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кабінету Міністрів України надано право затверджувати індикативні ставки орендної плати для державного та комунального майна, яке передається в оренду в містах обласного значення, містах Києві та Севастополі. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до 1 січня 2007 року (крім договорів на оренду державного та комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо цілісних майнових комплексів), у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми.
Відповідно до додатку 1 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, зі змінами, внесеними постановою КМУ від 27.12.2006 р. за № 1876 «Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна» орендна ставка за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств, зокрема, за оренду цілісного майнового комплексу лікеро-горілчаної та виробничої промисловості, становить 10 відсотків.
На виконання вищезазначених вимог законодавства та наказу Фонду державного майна України від 18.01.2007р. № 43 Регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області був направлений відповідачу договір про зміни від 31.07.2008р. № 5 до договору оренди від 25.04.2006р. № 1944 цілісного майнового комплексу державного підприємства «Запорізький лікеро-горілчаний завод» з перерахунком орендної плати, починаючи з 01.01.2008р.
Відповідач з такими змінами орендної плати не погодився, договір про зміни не підписав, про що повідомив орендодавця листом № 11 від 21.08.2008р.
16.09.2008р. позивач повторно надіслав відповідачу договір про зміни щодо розміру орендної плати. Відповідач вказаний проект договору підписав з протоколом розбіжностей, відповідно до якого запропонував перерахунок орендної плати здійснювати з листопада 2008 року, а не з 01.01.2008р., як зазначав позивач у своєму проекті договору про зміни № 5 від 311.07.2008р.
На підставі зазначеного, вважаючи, що такими діями відповідача порушуються його права та інтереси, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Запорізькій області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ «Т.Нік» про спонукання підписати договір про зміни № 5 від 31.07.2008 р. до договору оренди № 1944 від 25.04.2006 р.
Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду Запорізької області у зв’язку з наступним.
Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення, припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний припис міститься у ст.20 ГК України.
Згідно ч.ч.5, 6 ст.188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Нормами чинного законодавства України не передбачено такого способу захисту прав та охоронюваних законом інтересів, як спонукання підписати договір про зміни.
Таким чином, позивачем не правильно обрано спосіб захисту.
За таких обставин підстав для задоволення позову немає.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду прийнято при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, відповідності висновків, викладених в ньому, обставинам справи, та правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а отже, не має законних підстав для його зміни або скасування.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.101, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Регіонального відділу Фонду державного майна України в Запорізькій, м. Запоріжжя, залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Запорізької області від 08.04.2009 р. у справі № 17/25/09 залишити без змін.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Антонік С.Г.
Мойсеєнко Т. В. Шевченко Т. М.