У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
03.06.09 Справа №8/34/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В. судді Мойсеєнко Т. В. , Колодій Н.А. , Яценко О.М.
при секретарі Пересада О.В.
за участю представників:
позивача – Малікова О.В., довіреність № 008758 від 19.11.2008р.;
відповідача – не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 8/34/09 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера», м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Запорізької області від 19.02.2009р. у справі № 8/34/09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера», м.Дніпропетровськ
до відповідача Фермерське господарство «Зустріч», с.Новояковлівка Оріхівський район Запорізька область
про стягнення суми
Встановив:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.02.2009р. у справі № 8/34/09 (суддя Попова І.А.) позов задоволено. Стягнуто з Фермерського господарства «Зустріч» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» суму 78166,53грн. основного боргу, 14605,53грн. індексації грошових коштів, 2121грн.81грн. пені, 3226,91грн. відсотків по товарному кредиту. Одночасно виконання рішення відстрочено до 01.09.2009р. Судові витрати покладено на відповідача.
Рішення суду прийнято з посиланням на ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 ГК України, п.п.7.1, 7.2 договору та мотивовано тим, що відповідач свої зобов’язання виконав неналежним чином, продукцію отриману за договором не оплатив, у зв’язку з чим, вимоги про стягнення боргу, пені, індексації грошових коштів та відсотків є законними та обґрунтованими.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом позивачем подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного господарського суду, в якій останній просить скасувати частково рішення господарського суду Запорізької області від 19.02.2009р. у справі № 8/34/09 в частині відстрочення виконання рішення до 01.09.2009р., а в іншій частині рішення залишити без змін. Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує тим, що заява про надання відстрочки виконання рішення повинна розглядатися за правилами ГПК України. Зокрема, заявник повинен надати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування, проте зазначені процесуальні дії відповідачем здійсненні не були. Разом з цим, скаржник наголошує на тому, що надання судом відстрочки відповідачу виконання рішення завдає матеріальної шкоди позивачу, оскільки здійснення господарської діяльності ТОВ «Агросфера» вимушена залучати обігові кошти у вигляді кредитів банків з оплатою відповідних відсотків за їх користування для розрахунку з нашими постачальниками. Скрутне матеріальне становище та економічна криза в країні не є підставою для відстрочки оплати боргу, оскільки саме через борги відповідача, позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі, так як має величезну дебіторську заборгованість. Надання відстрочки виконання рішення відповідачу лише ускладнить його стан, оскільки за весь час відстрочки виконання рішення позивачем будуть нараховані відсотки за користування товарним кредитом відповідно до ч.5 ст.694 ЦК України.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідач суду не надав, у судове засідання, яке відбулося 03.06.2009р. не з’явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Колегія суддів вважає, що нез’явлення відповідача у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, у зв’язку з чим, відповідно до статті 75 ГПК України апеляційна скарга розглядається за наявними матеріалами у справі.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 17 квітня 2009р. у справі № 8/34/09 апеляційна скарга позивача прийнята та призначена до розгляду на 03.06.2009р.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1091 від 03.06.2009р. справу призначено до розгляду у складі колегії – головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Колодій Н.А., Яценко О.М., якою і прийнято постанову.
Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при прийняті оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
05 березня 2008р. між ТОВ “Агросфера” та ФГ “Зустріч” було укладено договір №346-К про купівлю – продаж товару, за умовами якого позивач зобов’язався передати, а відповідач прийняти товар відповідно до специфікації та оплатити його вартість.
Пунктом 4.1 договору визначено, що порядок оплати зазначається у специфікаціях до договору. Відповідно до специфікацій відповідач в строк до 01.04.2008р. зобов’язався перерахувати на поточний рахунок позивача суму попередньої оплати у розмірі вказаному в специфікації. На залишок заборгованості продавець надає покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу, з наступним графіком його сплати : 35% від суми вартості всього товар по специфікації покупець має сплатити до 25 серпня 2008 року; решту 50% суми вартості всього товару по специфікації покупець має сплатити до 25 жовтня 2008р..
Пунктом 4.6 договору визначено, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більше ніж 2% від його офіційного курсу встановленого НБУ на момент підписання Договору, покупець зобов’язаний сплатити продавцю проіндексовану суму відповідного платежу до договору.
Зі змісту специфікацій №1 від 05.03.2008р. та № 2 від 26.03.2008р. (а.с.11-12) на адресу відповідача поставлено товар на загальну суму 117166,53 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреностями серії ЯОЧ №436961 від 07.04.2008р. та серії ЯОЧ №436960 від 04.04.2008р. на отримання ТМЦ, які видані уповноваженій особі відповідача. Факт наявності основного боргу у сумі 78166.53грн. визнано відповідачем у клопотанні від 28.01.2008р. (а.с.36).
За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.
Колегія суддів зазначає, що оскільки відповідач не надав ні суду першої, ні суду апеляційної інстанцій доказів оплати за отриманий товар, в узгодженому розмірі та у визначені строки суму боргу, то висновок суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 78166грн. 53коп. є обґрунтованим та законним та підлягає задоволенню.
Вимоги про стягнення з відповідача 14605,53 грн. суми індексації відповідно до положень пункту 4.6договору, згідно якого у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більше ніж 2% від його офіційного курсу встановленого НБУ на момент підписання Договору, покупець зобов’язаний сплатити продавцю проіндексовану суму відповідного платежу до договору підлягають задоволенню, так як проданий господарству “Зустріч” товар придбавався ним за валютні кошти, ціна якого у доларах США також зазначена у специфікації №1 від 05.03.2008р. до договору купівлі –продажу № 346-к з відповідачем. Договір у цій частині не оспорений сторонами.
Вимоги позивача про стягнення 2121,81грн. пені, нарахованої за період з 25.08.2008р. по 20.11.2008р. також підлягають задоволенню, так як пунктом 7.1 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати згідно цього договору він сплачує продавцю штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожен день прострочення оплати.
Стягнення господарським судом Запорізької області з відповідача 3226,91грн. відсотків за користування товарним кредитом, нарахованих за період з 25.08.2008р. по 20.11.2008р. є законним, оскільки пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 0,1% за кожен день прострочення оплати.
У розумінні ст.121 ГПК України відстрочка–це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Відповідно до п.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
У п. 2 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333 від 12.09.1996р. «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України» визначено, що вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення.
Приймаючи до уваги, що ФГ “Зустріч” є сільськогосподарським підприємством, яке отримує дохід від здійснення діяльності з сільськогосподарського виробництва, яке має сезонний характер і не має інших прибутків, окрім як від сільськогосподарської діяльності. На момент винесення рішення відповідач проводив посівні роботи з вирощування соняшника і пшениці, що підтверджується наявними матеріалами у справі. Враховуючи, що підприємство відповідача знаходиться в тяжкому фінансовому становищі розмір стягненої за рішенням суду є значним для фермерського господарства, в порівняні з його доходами, тому негайне стягнення може призвести до припинення діяльності підприємства та ускладнить виконання судового рішення у даній справі.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про задоволення клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення до 01 вересня 2009 року (а.с. 36) є законним та обґрунтованим.
Доводи заявника апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.
Судові витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 49 ГПК України, слід віднести на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера», м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 19.02.2009р. у справі № 8/34/09 залишити без змін.
Головуючий суддя Мойсеєнко Т. В.
судді Мойсеєнко Т. В.
Колодій Н.А. Яценко О.М.