ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
16.06.09 15 год. 10 хв. |
Справа №2а-571/09/2770 |
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
- Лотової Ю.В.;
при секретарі - Мамедової Е.С.,
з участю: позивача -ОСОБА_1.,
відповідача -ОСОБА_2., довіреність від 25.11.2008 року № 7143/24/2-08
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом -
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), до Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2, м. Севастополь, 99011) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певнідії та стягнення моральної шкоди.
Обставини справи:
06.05.2009 р. ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1. або позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Севастопольської міської державної адміністрації (далі по тексту СМДА або відповідач) про визнання бездіяльності відповідача в особі голови Севастопольської міської державної адміністрації ОСОБА_3, що виразилась у ненаданні відповіді на звернення в строк передбачений законодавством - протиправною; зобов'язання голови Севастопольської міської державної адміністрації надати вичерпну відповідь на звернення на його адресу від 21.03.2009 р.; стягнення з відповідача на користь позивача 300 грн. моральної шкоди, вчиненої бездіяльністю посадової особи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 07 травня 2009 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-571/09/2770, призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою від 19.05.2009 р. закінчено підготовче провадження, адміністративна справа призначена до судового розгляду.
В судовому засідання позивач уточнив позовні вимоги, зазначив, що бажає отримати відповідь від відповідача, за підписом уповноваженої особи.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Позовні вимоги позивач обґрунтував порушенням відповідачем Закону України «Про звернення громадян».
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення, відповідно до яких вважає, що діяв згідно із Законом України «Про звернення громадян», відповідь позивачу надав своєчасно та у повному обсязі (арк.с.13)
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 червня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши документи і матеріали та заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд
,
ВСТАНОВИВ:
21 березня 2009 року ОСОБА_1. направив на адресу СМДА скаргу, яку останній отримав 24.03.2009 р. В скарзі позивач вказав на неналежний стан дороги біля АДРЕСА_2 та порушення санітарних норм та правил та просив відповідача: провести перевірку викладених фактів, повідомити хто є власником дороги та на яку службу покладений обов'язок по її утриманню, вжити заходи щодо ремонту дорожнього покриття та провести службове розслідування із притягненням до відповідальності осіб, які винні у порушеннях. (арк.с. 7-8).
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, звертатися із скаргами врегульовані в Законі України "Про звернення громадян". Вказаний Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
У ст. 1 цього Закону визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду. (ст. 14 Закону України "Про звернення громадян").
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані у тому числі: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону України "Про звернення громадян").
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано доказів, що позивачу надсилалася належним чином або вручалася під розписку відповідь на подану скаргу. Твердження представника відповідача, що відповідь була направлена своєчасно простою поштовою кореспонденцією не підтверджена належними доказами. Суд не може прийняти до уваги наявність договору СМДА із Севастопольською дирекцією УДППЗ «Укрпошта» про технічне обслуговування маркірувальної машини та пересилання письмової кореспонденції та Реєстру відправлення кореспонденції за 22.04.2009 року відділом роботи із зверненнями громадян, тому що відсутні будь-які докази, що кореспонденція, що зазначена у реєстрі поступила на пошту саме у цій день та була відправлена.
Крім того, відповідно до змісту відповіді, яка по твердженню представника відповідача була підготовлена на скаргу та направлена позивачу, вона містить відповіді ні на усі запитання, що були поставлені у скарзі.
Тому, суд дійшов до висновку, що відповідачем були порушені вимоги Закону України «Про звернення громадян» щодо об'єктивної, всебічної і вчасно перевірці скарги та надання відповіді у зазначений законом строк.
Що стосується вимог позивача про стягнення моральної шкоди, то суд зазначає таке:
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про звернення громадян» громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги.
Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95 N 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На думку суду, позивач не навів докази, які б підтвердили заподіяння йому відповідачем моральної шкоди, не довів чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а тому посилання на заподіяння такої шкоди є необґрунтованими.
Суд вважає не заснованими на законі вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат в сумі 12,00 грн., пов'язаних з отримання відповіді від Севастопольської дирекції УДППЗ «Укрпошта» на його заяву, які з початку були заявлені позивачем як судові витрати, а потім визначені як збитки.
Відповідно до ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Витрати, що були понесені стороною у справі для витребування доказів, які вона бажала надати суду, за її ініціативою, без прийняття відповідного рішення судом до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи, законом не віднесені, а тому не можуть бути стягнути з відповідача в порядку передбаченому для стягнення судових витрат.
Як було зазначено вище, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом про визнання бездіяльності відповідача протиправною; зобов'язання надати вичерпну відповідь на звернення та стягнення з відповідача моральної шкоди. Позовні вимоги позивачем відповідно до ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України не змінювалися.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Постанова у повному обсязі виготовлена 19.06.2009 р.
Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Севастопольської міської державної адміністрації, що виразилась у ненаданні вичерпної відповіді на звернення ОСОБА_1 в строк передбачений законодавством.
3. Зобов'язати Севастопольську міську державну адміністрацію надати вичерпну відповідь на звернення ОСОБА_1 від 21.03.2009 р.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2,26 грн.
5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ю.В. Лотова
Судді:
Суддя
Судді: