ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні взяв  участь представник:

ДУП “Агроіндтехніка” -Аріков В.М. (дов. № б/н від 01.07.2006 р.)

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 у грудні  2005 року звернувся до господарського суду Одеської  області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Бюро добрих послуг” про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 14.07.2005 р. трьох будиночків відпочинку та споруди вбиральні та душових бази відпочинку  “Агроіндтехніка”, розташованих на земельній ділянці в АДРЕСА_1, укладеного між сторонами у справі, та про визнання права власності на вищевказаний об'єкт.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.12.2005 року позов задоволено, визнано дійсним договір від 14.07.2005 р. купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між  СПД-ФО ОСОБА_1 та ТОВ “Бюро добрих послуг”, та визнано за СПД-ФО ОСОБА_1  право власності на три будиночки відпочинку, споруди вбиральні та душових бази відпочинку  “Агроіндтехніка”, розташованих на земельній ділянці в АДРЕСА_1.

Державне  унітарне підприємство “Агроіндтехніка”  у своїй  касаційній скарзі, поданій до Вищого господарського суду України, просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2005 року у справі №  9/404-05-11275 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального та матеріального права, зокрема, прийняте рішення від 23.12.2005 року  стосується його прав і обов'язків, оскільки Державне унітарне підприємство “Агроіндтехніка” є власником зазначеного майна, інтереси якого, як власника,  захищаються Законом України “Про власність”, Конституцією України, проте Державне унітарне підприємство  “Агроіндтехніка” не було залучено до участі у справі, що згідно зі  ст. 111¹⁰  ГПК України є підставою для  скасування оскаржуваного рішення.

На думку скаржника, господарським судом Одеської області не було перевірено наявності у ТОВ “Бюро добрих послуг” необхідного обсягу правомочностей на відчуження зазначеного майна, не встановлено взагалі  чи є зазначене товариство власником майна, яке воно відчужує, та чи мало воно право на укладення договору купівлі-продажу від 14.07.2005 р. В касаційній скарзі зазначено, що ДП “Агроіндтехніка” не було відомо, ні про існування договору купівлі-продажу від 14.07.2005 р., згідно  з яким ТОВ “Бюро добрих послуг”, не будучи власником майна, продало на підставі підроблених та сфальсифікованих документів СПД ОСОБА_1 зазначене  майно, ні про розгляд справи № 9/404-05-11275 господарським судом Одеської області, оскільки ДП “Агроіндтехніка” не був учасником судового провадження, внаслідок чого не мав можливості захищати своє право на це майно.

Скаржник посилається  на те, що 10.01.1989 р. на спільному засіданні профкому та адміністрації ДП “Агроіндтехніка” було  прийнято рішення  про укладення договору  оренди землі під будівництво бази відпочинку. В період з 1990 по 1993 р. було побудовано базу відпочинку- три дерев'яних будиночки. 23.03.2000 р. Овідоопольським районним бюро технічної інвентаризації видано ДП “Агроіндтехніка” технічний паспорт на базу відпочинку ДП “Агроіндтехніка” 27.06.2000 р. між Дальницькою сільською радою Овідіопольського району Одеської області (орендодавець) та ДП “Агроіндтехніка” (орендар) було укладено договір оренди  земельної ділянки, згідно з яким орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, площею 1412 м²  , що знаходиться в АДРЕСА_1, де розташована база відпочинку “Агроіндтехніка”. Договір оренди земельної ділянки було укладено на 10 років. Скаржник зауважує, що відповідно до рішення державної адміністрації Придніпровської Молдавської Республіки від 13.02.2006 р. затверджено карту обліку державного майна, яке знаходиться на балансі ДП “Агроіндтехніка”, до якого увійшло майно, що знаходиться в АДРЕСА_1, а саме: три будиночки відпочинку, споруди вбиральні та душових бази відпочинку  ДП “Агроіндтехніка”. Зазначе майно внесено до реєстру державного та муніципального майна, про що 16.02.2006 р. ДП “Агроіндтехніка” Реєстраційною палатою Міністерства юстицій Придніпровської Молдавської Республіки видано Свідоцтво про внесення до реєстру державного та муніципального майна.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника скаржника, перевіривши правильність застосування господарським судом Одеської області  норм матеріального і процесуального права, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні господарського суду Одеської області від 23.12.2005 р., колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.07.2005 р. між СПД-ФО ОСОБА_1 та ТОВ “Бюро добрих послуг” було укладено договір купівлі-продажу трьох будиночків відпочинку,  споруди вбиральні та душових бази відпочинку  “Агроіндтехніка”, розташованих на земельній ділянці в АДРЕСА_1. Згідно  з п.2.1 вказаного договору позивачем проведено повну оплату відповідачу вартості за вказані об'єкти  нерухомості бази відпочинку “Агроіндехніка” в момент укладення цього договору купівлі-продажу  від 14.07.2005 р., про що свідчить прибутково-касовий ордер НОМЕР_1 на суму 11000 грн.

ДУП “Агроіндтехніка” стверджує, що згідно з  чинним законодавством воно є законним власником трьох будиночків відпочинку, споруди вбиральні та душових бази відпочинку  “Агроіндтехніка”, розташованих на земельній ділянці в АДРЕСА_1, інтереси якого захищаються Законом України  “Про власність”, однак  ДП “Агроіндтехніка”  не було залучено до участі у цій справі .

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 111¹⁰ ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо: господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі.

Беручи до уваги, що господарським судом  Одеської області в порушення ст. 43 ГПК України не були всебічно і повно розглянуто обставини справи, зокрема, не було встановлено хто був власником спірного майна  на момент укладення договору купівлі-продажу  від 14.07.2005 р.,  та виходячи з повноважень касаційної інстанції щодо перевірки повноти встановлення обставин справи у рішенні господарського суду, передбачених ч.2 ст. 111⁵ ГПК України, відсутність якої унеможливлює правильність застосування норм матеріального права при вирішенні спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що прийняте у справі судове рішення підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, всебічно і повно встановити обставини справи та в залежності від встановленого і відповідно до чинного законодавства вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹ - 111¹²  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного унітарного підприємства “Агроіндтехніка” на рішення господарського суду Одеської області  від 23.12.2005   р.  у справі №  9/404-05-11275 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Одеської області  від 23.12.2005   р.  у справі №  9/404-05-11275 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий                                                                                  Плахотнюк С.О.

С у д д я                                                                                         Панченко Н.П.

С у д д я                                                                                                    Самусенко С.С