ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.06.09Справа №2а-6906/09/11/0170
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі судді Москаленко С.А.,при секретарі Бурдейній Г.Ю. розглянувши за участю
представника позивача – Ломакіної Наталії Іванівни, довіреність №18 від 14.01.09р.,
представника відповідача - Єремєєвої Марини Олександрівни, довіреність № 516 від 09.06.09,
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим
до Казенного підприємства «Южекогеоцентр»
про стягнення заборгованості з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 297,21грн.,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Казенного підприємства «Южекогеоцентр» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 297,21 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та мотивовані тим, що відповідачем не сплачуються у встановлені законодавством строки та розмірі фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, в позові просив відмовити.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Казенне підприємство «Южекогеоцентр» зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (далі-Управління) як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (реєстраційний №14-01-3989).
Статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій призначених згідно з пунктами «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36.
Розрахунки суми відшкодування розраховуються відповідно до п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (далі – Інструкція).
Пунктом 6.4 зазначеної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.
На адресу відповідача направлено розрахунок про відшкодування Управлінню понесених фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій з січня 2009року в сумі 297,21грн. щомісячно, який одержаний відповідачем 21.01.2009 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с.4).
За відповідачем склалася заборгованість перед Управлінням за травень 2009 року в сумі 297,21 грн., що підтверджується розрахунком суми позову (а.с.3).
Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості, в зв’язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 297,21 грн. є обґрунтованими, такими що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Що стосується заперечень відповідача, який зазначає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, про необхідність притягнення у якості співвідповідача Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та невідповідність позовних вимог закону, суд зазначає наступне.
Пунктом 4) ч.1 ст.3 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство це діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Поняття суб'єкту владних повноважень наведено в п. 7 ч.1 ст.3 КАС України, згідно якої суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. №121/2001, Пенсійний фонд України (далі Пенсійний фонд) є центральним органом виконавчої влади, що зокрема здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.
Згідно з п. 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. №8-2 (далі – Положення про управління Пенсійного фонду), управління у районах, містах і районах у містах (далі – Управління) є органами Пенсійного фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду.
Відповідно до пп. 6 п.2.2. Положення про управління Пенсійного фонду Управління відповідно до покладених на нього завдань контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Пенсійного фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово – бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів Пенсійного фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.
З наведеного випливає, що Управління у прийнятті рішення про стягнення заборгованості із витрат на виплату і доставку пільгових пенсій діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно як суб’єкти владних повноважень, а відтак дана справа є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Посилання відповідача про необхідність залучення до участі по справі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України є необґрунтованим, оскільки Міністерство охорони навколишнього природного середовища України не є суб’єктом відносин, що виникли між Управлінням Пенсійного фонду України у Київському районі м.Сімферополь АРК та відповідачем, а стягнення боргу з відповідача буде мати наслідком збільшення його фінансування з державного бюджету, а не стягнення з розпорядника зазначених коштів.
Щодо заперечень відповідача про відсутність коштів на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог, суд вважає їх безпідставними у зв’язку з тим, що ані Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ані Законом України “Про пенсійне забезпечення” не встановлено будь-яких виключень або обмежень для казенних підприємств стосовно відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Твердження відповідача про те, що позовні вимоги не можуть ґрунтуватися на нормах Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки сума, яку просить стягнути позивач з відповідача не є збором на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а є платою, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особам, що мають право на пенсію на пільгових умовах є необґрунтованим з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Пунктом 2 частини 2 Прикінцевих положень зазначеного Закону встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто до 01.01.2004р., діяв наступний порядок покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Для платників збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, визначених у п. п. 1 ст.1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», об’єктом оподаткування були фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених згідно п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 зазначеного Закону, при цьому ст.4 установлена 100% ставка від об’єкта оподаткування.
Із наведеного випливає, що відповідач повинен відшкодувати позивачеві 100% фактичних витрат останнього на виплату та доставку пенсій, призначених згідно п. «б» - «з» Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 18 червня 2009 року.
У повному обсязі постанову складено 23 червня 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Казенного підприємства «Южекогеоцентр» (95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. 51- Армії,55) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим заборгованість зі сплати фактичних витрат на доставку та виплату пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 297,21грн. (двісті дев’яносто сім гривень 21 копійка) за травень 2009 року.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Москаленко С.А.