ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.06.2009  року                                                            Справа № 6/76

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                        Бойченка К.І.

                                                            Семендяєвої І.В.

секретар

судового засідання                     Шабадаш Д.С.

та за участю

представників сторін:

від заявника          старший прокурор відділу представництва

          інтересів громадян та держави в судах

          Кадацький М.В., посвідчення №295

          від 14.06.2007;

від позивача          завідуючий юридичного сектора апарата

          Махревич Т.О., довіреність №б/н

          від 13.03.2009;          

від відповідача                       повноважний та компетентний

представник не прибув;

розглянувши

апеляційну скаргу                    Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Луганськ

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  13.04.2009

по справі                                         №6/76 (суддя –Василенко Т.А.)

за позовом                                        Прокурора Станично-Луганського району

Луганської області в інтересах держави

в особі Станично-Луганської районної

державної адміністрації, смт.Станично-

Луганське Луганської області

до  відповідача                              Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Луганськ

про                                               стягнення 48500 грн. 76 коп.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Станично-Луганського району Луганської області в інтересах держави в особі Станично-Луганської районної державної адміністрації, смт.Станично-Луганське Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Луганськ про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 48500 грн. 10 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 13.04.2009 позов задоволений повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 13.04.2009 фізична особа-підприємець ОСОБА_6, м.Луганськ звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи; що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 29.04.2009 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 13.04.2009 по справі №6/76 призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя –головуючий,  Бойченко К.І. - суддя, Парамонова Т.Ф.–суддя.

Прокурор відзивом на апеляційну скаргу №1383-вих від 19.05.2009 вимоги апеляційної скарги відхилив, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 25.05.2009 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 13.04.2009 по справі №6/76 у зв"язку з відпусткою судді Парамонової Т.Ф. її виключено із складу колегії та введено суддю        Семендяєву І.В.

Дана справа була призначена до розгляду на 28.05.2009 ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 29.04.2009.

Заявник апеляційної скарги 27.05.2009 надав заяву, в якій просив відкласти розгляд даної справи у зв"язку з неможливістю прибути в судове засідання, оскільки скаржник і його представник знаходяться у відрядженні у м.Києві.

Документального підтвердження даного факту надано не було.

Ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 29.04.2009 явка сторін не була визнана обов'язковою, незважаючи на це судова колегія ухвалою від 28.05.2009 відклала розгляд даної справи на 18.06.2009 на 14 год. 00 коп. і явка сторін в судове засідання не визнана обов'язковою.

18.06.2009 від заявника апеляційної скарги надійшла друга заява такого ж змісту, що і перша.

Заявник апеляційної скарги в даній заяві просить відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання, оскільки скаржник і його представник знаходяться у відрядженні у м.Києві.

Документального обґрунтування даної заяві також не надано.

Розглянувши дану заяву заявника апеляційної скарги, судова колегія вирішила відхилити клопотання про відкладення розгляду справи на підставі наступного.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право сторони приймати участь в судовому засіданні, а не обов'язок.

Ухвалами Луганського апеляційного господарського суду від 29.04.2009 та від 28.05.2009 явка сторін не визнана обов'язковою.

Враховуючи приписи ст.69 Господарського процесуального кодексу України стосовно строків розгляду справи, приписи ст.22 Господарського процесуального кодексу України стосовно права сторони, а не обов"язку, участі в судовому засіданні, той факт, що заявником апеляційної скарги не обґрунтовано необхідність участі його представника в судовому засіданні, а також той факт, що судова колегія у вищевказаних ухвалах не визнала необхідність явки сторін в судове засідання, судова колегія вважає за можливе розглянути дану справу за апеляційним провадженням без участі заявника апеляційної скарги і його представника за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши представника позивача та прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2003 між закритим акціонерним товариством “Луганський ливарно-механічний завод” та  фізичною особою - підприємцем ОСОБА_11 був укладений договір купівлі-продажу комплексу оздоровчого табору “Дружба”.

29.06.2006 між Станично-Луганською районною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_11  був укладений договір оренди земельної ділянки, державна реєстрація від 11.09.2006                       № 04064230042, за умовами якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку площею 4,9136 га земель рекреаційного призначення, для несільськогосподарських потреб, в тому числі: 4,9136 га –під комплексом оздоровчого табору “Дружба”. Договір укладений терміном на 49 років.

Згідно пунктів 8, 9, 10 договору плата за землю вноситься відповідачем  у грошовій формі в розмірі одного земельного податку, що складає 19 737 грн. 15 коп.

Обчислення розміру плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Орендна плата вноситься у розмірі Ѕ річної орендної плати щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Дані зобов’язання відповідачем виконувались неналежним чином, внаслідок чого прокурором заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу з орендної плати з урахуванням індексу інфляції в  сумі 48 500 грн. 76 коп. за період з 01.09.2006 по 01.01.2009.

Правовідносини сторін регулюються загальними нормами Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Законом України „Про оренду землі” та іншими законодавчими актами, які регулюють земельні правовідносини.

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає підстави виникнення цивільних прав і обов'язків, до яких віднесені договори та інші правочини.

Поняття зобов'язання надане у ст.509 Цивільного кодексу України, якою визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а друга сторона має право вимагати від першої сторони виконання його обов'язку. Стаття 526 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Земельний кодекс України визначає, що використання землі в Україні є платним (ст.206 Земельного кодексу України).

Законом України „Про оренду землі” визначено, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону).

Статтею 21 Закону України „Про оренду землі” визначено, що орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, а ст.24 цього Закону надає Орендодавцю право вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про задоволення вимог позову.

Що стосується доводів апеляційної скарги, то судова колегія вважає їх необґрунтованими, враховуючи наступне.

Дійсно, п.2.4 Типового положення про дитячий оздоровчий заклад України визначено, що засновником (власником) дитячого оздоровчого закладу можуть бути громадяни України.

Однак, посилання заявника апеляційної скарги на ст.12 Закону України „Про плату за землю”, як на підставу наявності у нього, як орендаря, пільги щодо плати за землю судова колегія вважає необґрунтованим приймаючи до уваги наступне.

По-перше, питання щодо встановлення пільг повинно вирішуватися відповідно до чинного земельного законодавства шляхом внесення змін до договору оренди землі.

Заявником апеляційної скарги не надано доказів внесення змін відповідно до законодавства до договору оренди землі від 11.09.2006 №04064230042 в частині надання даних пільг.

По-друге, ст.12 Закону України „Про плату за землю” визначає звільнення від сплати земельного податку, а не орендної плати.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що заявник апеляційної скарги не надав доказів щодо набуття пільг по сплаті орендної плати відповідно до чинного законодавства.

На підставі викладеного судова колегія вважає, що висновок господарського суду Луганської області про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю в сумі 48500 грн. 10 коп. є обґрунтованим.

Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 13.04.2009 по справі №6/76 ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

          Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита відносяться на заявника – фізичну особу-підприємця ОСОБА_6, м.Луганськ.

          У судовому засіданні за згодою представника позивача та прокурора оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

          Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101, п.1 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 13.04.2009 по справі №6/76 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 13.04.2009 по справі №6/76 –без змін.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  С.С. Єжова

Суддя                                                                      К.І. Бойченко

Суддя                                                                      І.В. Семендяєва

       Помічник судді          С.І.Заєць