КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.06.2009 № 05-5-30/20789
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Алданової С.О.
Шапрана В.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з’явився
від відповідача - Гуменюк Т.М. дов. № Д07/6359 від 06.11.2008 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватний підприємець ОСОБА_3
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.04.2009
у справі № 05-5-30/20789 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом Приватний підприємець ОСОБА_3
до Акціонерна компанія "Київенерго"
про відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди
СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Приватного підприємця ОСОБА_3 до Акціонерної компанії “Київенерго” про відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.04.2009 року у справі № 05-5-30/20789 позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.04.2009 року у справі № 05-5-30/20789 та направити справу на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 24.06.2009 року.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 24.06.2009 року заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва у справі №05-5-30/20789 від 29.04.2009 року.
У судове засідання 24.06.2009 року представник позивача не з’явився, про причини нез’явлення суд не повідомив, будь-які заяви або клопотання з цього приводу до суду не надходили.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§66 –69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України”).
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Київський апеляційний господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Приватний підприємець ОСОБА_3 звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерної компанії “Київенерго” про відшкодування майнової шкоди та моральної шкоди.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.04.2009 року у справі № 05-5-30/20789 позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду першої інстанції про повернення позовної заяви мотивована тим, що позивачем до позовної заяви не подано належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки позивачем не додано до позовної заяви фінансового чеку про відправлення.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі, вважає їх помилковими з наступних підстав.
Форма і зміст позовної заяви, а також перелік документів, які додаються до неї визначені в ст.ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Недодержання вимог статей 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Позовну заяву може бути повернуто виключно з підстав, визначених частиною першою статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов’язок позивача надіслати відповідачу разом з копією позовної заяви і додані до неї документи, якщо цих документів у відповідача немає.
Згідно п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
В оскаржуваній ухвалі зазначено про те, що позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку разом з фінансовим чеком про відправлення.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви позивачем був доданий оригінал опису на ім’я Акціонерної компанії “Київенерго” з зазначенням адреси: 01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5 (про направлення позовної заяви з додатками), а також оригінал квитанції №0134 про відправлення цінної кореспонденції відповідачу з відміткою поштового відділення від 21.04.2009 року.
Крім цього, як вбачається з додатку № 9 до позовної заяви позивачем було додано квитанцію та опис про відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст. ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України така квитанція та опис вкладення є доказом. У разі сумнівів щодо її вірогідності, чи дійшовши висновку про недостатність такого доказу, суду надано право витребувати додаткові докази.
За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо необхідності повернення позовної заяви на підставі п.6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України є помилковим та безпідставним.
Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що Господарським судом м. Києва без достатніх правових підстав було застосовано п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та повернуто позовну заяву Приватного підприємця ОСОБА_3 без розгляду.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до частини 2 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 29.04.2009 року у справі №05-5-30/20789 прийнята з невірним застосуванням норм процесуального права, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали, та має бути скасована.
Відповідно до ч.4 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Таким чином, апеляційна скарга Приватного підприємця ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 29.04.2009 року – скасуванню, з направленням справи №05-5-30/20789 на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_3 задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.04.2009 року у справі №05-5-30/20789 скасувати.
Позовні матеріали №05-5-30/20789 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя Тищенко А.І.
Судді Алданова С.О.
Шапран В.В.
25.06.09 (відправлено)